ЗМІ повідомляють, що російські та білоруські війська знову стягують техніку вздовж північного кордону України, але українці по цей бік кажуть: «Нехай тільки спробують».
За словами Лукашенка, кількість російських військових та техніки, що переміщуються до Білорусі, з жовтня різко зросла, оскільки Мінськ та Москва формують спільні збройні сили на заході країни, щоб начебто запобігти вторгненню НАТО чи України.
Українські аналітики та посадовці кажуть, що скупчення військ більше схоже на залякування з боку Кремля, аніж є ознакою ймовірного повторного наступу на півночі України. Вони стверджують, що білоруська армія не хоче воювати в Україні, і сам Лукашенко категорично заперечує цю ідею.
Підконтрольне державі білоруське інформаційне агентство «БелТА» повідомило в понеділок 5 грудня, що понад 9 000 російських військових наразі перебувають на військових базах у Білорусі та готуються до навчань в межах боротьби з тероризмом. Керівник наукового відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак каже, що боєздатна частина білоруської армії налічує 20 000 чоловік.
«Але я сумніваюся, що Росія може розпочати широкомасштабну операцію з території Білорусі, використовуючи білоруські війська… Я вважаю, що пріоритет Росії на найближче майбутнє – створення загрози, а не напад з території Білорусі», – каже Їжак.
22 листопада Головне управління розвідки Міністерства оборони України попередило, що російські спецназівці, ймовірно, планують диверсію на об'єктах критично важливої інфраструктури в Білорусі, аби звинуватити Київ та втягнути Білорусь у війну проти України. Епіцентром операції мала стати Островецька АЕС у Гродненській області, неподалік литовського кордону.
Лукашенко проводить стройовий огляд військовослужбовців. Фото «УНІАН» опубліковане 8 грудня. Колишній голова колгоспу Лукашенко очолив уряд Білорусі в результаті конституційного перевороту 1996 року. Відтоді він залишається при владі завдяки підтримці армії. За повідомленнями, більшість білоруських військовослужбовців воюватимуть, захищаючи свою країну, але налаштовані проти нападу на озброєну НАТО та високомотивовану українську армію.
Але незалежні аналітики сумніваються, що Росія колись зможе переконати Білорусь атакувати Україну. Інститут вивчення війни у Вашингтоні заявив, що провокації на території Білорусі навряд чи змусять Лукашенка ввести війська в Україну, оскільки білоруси категорично проти цього.
Лукашенко неодноразово заявляв, що Білорусь «не хоче ні на кого нападати, але буде захищатися». Проблема білоруського лідера в тому, що, можливо, Кремль із цим не погодиться.
Агентство «УНІАН» повідомило, цитуючи російського бізнесмена і опозиційного активіста Леоніда Невзліна, що раптову смерть міністра закордонних справ Білорусі Володимира Макая 26 листопада насправді спричинило отруєння спецслужбами Росії, і що це було попередження Лукашенкові про можливі наслідки небажання допомагати Кремлю у війні проти України.
Після смерті Макая Лукашенко звільнив свого кухаря, всю прислугу та охорону. Офіційні білоруські ЗМІ повідомили, що Макай, якого зазвичай вважали противником війни Росії з Україною та досить стриманим у відносинах Мінська з НАТО, помер від серцевого нападу.
«Немає ні механізму для мобілізації білорусів, ні мотивації, ні (військової) готовності. Але є гаряче бажання росіян (втягнути у війну білоруських військових), і ми повинні брати це до уваги», – сказав Їжак.
Українські бійці з підрозділів, розташованих на півночі країни, кажуть, що готові дати відсіч росіянам та білорусам, якщо ті наважаться піти у наступ, адже вони налаштовані войовничо і одного разу вже змусили російські війська накивати п'ятами.
Добровольці загону територіальної оборони Житомирщини під час патрулювання та влаштування засідок, 29 листопада. Для північних регіонів України характерна лісиста нерівна місцевість. Один із бійців несе два снаряди для американських протитанкових ракетних комплексів Javelin. Фото надано бригадою територіальної оборони Житомирщини.
«Минулого разу ми зупинили росіян, а цього разу ми набагато краще підготовлені. Ми маємо організовані лінії оборони. Усі в місцевих підрозділах знають один одного, і цього разу, якщо прийдуть росіяни, не стоятиме питання, зможемо ми їх зупинити чи ні. Одного разу ми це вже зробили», – розповів командир оборони Гостомеля Андрій Бондаренко.
«Ми знаємо, що білоруси вважають божевіллям нападати на нас. Лукашенко не хоче нападати, але його можуть змусити», – зазначив він.
Журналіст Kyiv Post під час серії репортажів у Київській та Житомирській областях у листопаді та грудні зафіксував організовані українські підрозділи оборони, підготовлені укріплення, численні оборонні смуги та добре екіпірованих бійців як підрозділів територіальної оборони, так і регулярної армії. Блокпости мали функціонуючі засоби комунікації. Експерти кажуть, що моральний дух українських військових – критично важливий фактор, що підсилює боєздатність.
«Бойова мотивація є надзвичайно важливою. Високий рівень мотивації як результат почуття національної єдності та відданості справі – головна перевага українських збройних сил у цій війні. І я не бачу ознак, що вказують на якісь зміни настрою», – зазначив професор міжнародних і громадських відносин Колумбійського університету Стівен Біддл (Stephen Biddle).
Іншою перепоною для ймовірного кремлівського бліцкригу з Білорусі може стати складність збереження секретності підготовки. Літаки НАТО регулярно, майже щоденно, здійснюють розвідувальні польоти уздовж північного та західного кордонів Білорусі. Вони мають датчики, здатні в реальному часі передавати місцезнаходження танків, ракетних комплексів, бойової техніки та піхоти за 200 кілометрів від кордону. НАТО та українські військові запевняють, що вся інформація передається до Києва.
За інформацією білоруської інформаційної платформи «Гаюн», що оприлюднює факти військової діяльності та репресій режиму Лукашенка, більшість російських сухопутних військ у Білорусі дислокуються на полігонах і військових базах і, схоже, не планують іти у наступ.
Щоденні звіти опозиційної групи, опубліковані всупереч заборонам Лукашенка взагалі оприлюднювати будь-яку військову інформацію, часто поширюють дані про точну кількість і тип російської військової техніки, напрямок руху колон і блокпости, через які вони проходять.
«Гаюн» повідомляє, що основні підрозділи російських військово-повітряних сил залишили територію Білорусі в серпні, і хоча фіксуються патрулювання гелікоптерів, рух транспортних літаків та поодинокі польоти винищувачів МіГ-31 уздовж кордону з НАТО, білоруський повітряний простір зазвичай вільний від військової авіації.
«Росія поширює ці фейки (інформацію у ЗМІ про те, що з боку Білорусі планується широкомасштабний наступ), щоб посіяти паніку серед цивільних українців, особливо тих, що мешкають у прикордонних регіонах, а також дезорієнтувати військових, відволікти їх та примусити перекинути сили з інших секторів», – заявив 28 листопада речник Головного управління розвідки Міністерства оборони Андрій Юсов.
Представники влади волинського міста Шацьк, що за десять кілометрів від білоруського кордону, повідомили Kyiv Post, що їх це не лякає.
«Ми знаємо, що там наші захисники, і вони готові захищати Україну. Важко щось передбачити стосовно білорусів, не можна виключати ймовірність нападу. Але це наша земля, і, якщо доведеться, люди битимуться. Я в цьому впевнена», – зазначила посадовиця міста Шацьк Тетяна Крат у телефонній розмові з Kyiv Post.
Місцевість вздовж білорусько-українського кордону лісиста, малонаселена, дороги з твердим покриттям – рідкість. Деякі місця –це прип’ятські болота – одні з найбільших у Європі. Бійці кажуть, що добре знають цю місцевість.
«Ми, місцеві, знаємо кожну стежку, кожне село і кожну криївку. Після нападу росіян ми знаходили залишені карти місцевості 1970-х років… Вони заблукали. Ми ж можемо знайти дорогу додому із заплющеними очима. Якщо росіяни знову підуть у наступ з білорусами, вони не отримають нічого, окрім нових жертв», – розповідає Андрій Бондаренко.
