Ядерний шантаж Росії - справжня небезпека, а не блеф
Нова тактика ракетних обстрілів і ударів по українській енергетичній інфраструктурі, яку застосовує Росія останнім часом, посилила ризики для українських АЕС.
Нова тактика ракетних обстрілів і ударів по українській енергетичній інфраструктурі, яку застосовує Росія останнім часом, посилила ризики для українських АЕС.
Протягом останніх кількох місяців Росія розпочала справжній ядерний шантаж України та світу. Її тактика ядерного терору суттєво оновилася, і тепер удари РФ «шахедами» та ракетні обстріли енергетичної інфраструктури України знову становлять реальну загрозу безпеці українських АЕС. Kyiv Post запросив до студії експертку з питань ядерної енергетики та безпеки Ольгу Кошарну, щоб поговорити про те, в чому суть ядерного шантажу РФ, чому це не блеф, а реальна загроза ядерній безпеці країни та всього світу, і не лише про це.
КР: Пані Ольго! В якому стані нинішня атомна енергетика України? Наскільки вона «вивозить» нашу енергосистему?
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Ольга Кошарна: Почну з того, що до повномасштабного вторгнення встановлена потужність всіх українських енергоблоків АЕС становила тринадцять тисячі вісімсот мегават. Після окупації [Росією – ред.] Запорізької АЕС, зараз – дев'ять тисяч вісімсот мегават.
Безумовно, після оцих масштабних обстрілів ми [українська енергосистема загалом – ред.] з квітня двадцять четвертого року втратили дев'ять тисяч мегават. Тобто, це половина встановленої потужності, з якою ми входили в минулу зиму.
Зараз АЕС забезпечують до 60% електроенергії для потреб країни.
КР: Останнім часом лунають заяви української влади про те, що росіяни збираються атакувати наші АЕС. Наскільки ця загроза реальна, і що насправді загрожує нашій атомній енергетиці?
Ольга Кошарна: Загроза реальна. Так, вперше всі енергоблоки [АЕС – ред.] на підконтрольній [Україною – ред.] території зупинилися двадцять другого листопада двадцять другого року.
Тоді НЕК «Укренерго» за чотирнадцять годин зібрав з цих частин в єдину об'єднану енергосистему і синхронізував з європейською. Це унікальний випадок в історії світової електроенергетики.
Чому так відбулося? Тоді росіяни влучали в систему передачі електроенергії в мережі, в трансформаторні підстанції.
Наведу лише один приклад. Так, з початку повномасштабного вторгнення в підстанцію у Макарові Київської області, до якої підведені лінії з Рівненської та Хмельницької АЕС, було двадцять два влучання …
А що відбувалося з двадцять шостого серпня цього року? [під час одного з останніх наймасованіших ракетних обстрілів території України Росією – ред.] … Найбільш небезпечна ситуація склалася на Південноукраїнській АЕС … там сім хвилин ... не працювали системи, важливі для безпеки: головний циркуляційний насос … і це могло призвести до розплавлення активної зони реактора ... Можна було втратити реактор … Вони [росіяни – ред.] не залишать нас.
КР: Тобто, це ядерний шантаж.
Ольга Кошарна: Так, ядерний шантаж. Ну, я вже не кажу про Запорізьку АЕС, де з кожним днем продовжується деградація обладнання, а персонал, завезений росіянами, до речі, з Курської АЕС, не має достатньої кваліфікації…
Про це й про інші загрози від ядерного шантажу Росії; про те, що "Росатом" хотів і все ще хоче зробити з Запорізькою АЕС, а також про перспективи розвитку атомної енергетики України у повній версії інтерв’ю в нашому відео.