Хроніка війни в Україні. 20 вересня: «Ізоляція нікого не захистить»

За даними агенції Аssociated Рress (AP), Сполучені Штати відклали прийняття рішення про зняття обмежень для України на використання наданих далекобійних ракет для ударів по цілях вглиб Росії. США не робитимуть таке оголошення до прибуття президента Володимира Зеленського на 79-ту Генеральну асамблею ООН наступного тижня. Байден і Зеленський мають зустрітися незабаром після цієї події в Білому домі.

Вашингтон заявив, що хоче мати детальнішу інформацію про те, як саме Україна використовуватиме зброю в межах ширшої стратегії припинення війни. Адміністрація президента США Джо Байдена попросила Київ надати роз’яснення щодо цього перед зустріччю двох лідерів наступного тижня.

Команда Байдена висловила стурбованість тим, що використання таких ракет матиме обмежений ефект порівняно з ризиком ескалації війни між Москвою та Заходом. На це Пентагон відповів, що маючи обмежену кількість американських далекобійних ракет, Київ продемонстрував значний успіх у використанні власних далекобійних безпілотників для ураження цілей на території Росії.

Зокрема, так сталося 18 вересня, коли українські дрони-камікадзе здійснили одну з найбільш руйнівних атак за 2,5 роки цієї війни, спричинивши сильну пожежу на складі боєприпасів у Торопці Тверської області Росії. Цей об’єкт, розміщений приблизно за 300 миль від українського кордону, був зрівняний з землею.

Команда Зеленського наполягає, що далекобійні ракети мають вирішальне значення для завдавання ударів по аеродромах і військових базах далі від кордону. Київ наразі просить зняти обмеження на таке застосування американських ракет ATACMS і британських Storm Shadow.

Наприкінці минулого тижня це питання було на порядку денному під час зустрічі між Байденом і британським прем’єр-міністром Стармером, оскільки Велика Британія та інші союзники по НАТО за те, щоб дати Києву карт-бланш. Високопоставлений чиновник США на умовах анонімності повідомив AP, що минулими вихідними ця тема виникла під час зустрічей керівників оборонних відомств НАТО в Європі, в якій брав участь і голова Об’єднаного комітету начальників штабів США, і що «більшість виступає за зміни».

AP також зазначила, що схвалення Байдена необхідне, оскільки багато компонентів ракет Storm Shadow виготовляються в Америці.

Стармер сказав, що ці переговори продовжаться наступного тижня, коли світові лідери зберуться на Генеральній асамблеї ООН. Очікується, що зустріч Байдена з Зеленським відбудеться наприкінці наступного тижня після повернення президента США з ООН.

Як повідомляє агенція Франс Пресс (AFP), у своїй промові перед від’їздом у четвер у Брюсселі Генсек НАТО Єнс Столтенберг застеріг Сполучені Штати та Європу від «ізоляціонізму».

«Ми чули голоси по обидва боки Атлантики, які закликали Америку та Європу розійтися, — сказав він. – Зосередження на короткозорих національних інтересах, а не на довгостроковій співпраці, не піде нам на користь. Ізоляціонізм нікого не захистить».

Україна вперше приєдналася до навчань НАТО з боротьби з безпілотниками

Організація Північноатлантичного договору (НАТО) повідомила, що українські військові вперше взяли участь у цьогорічних навчаннях Альянсу з протидії безпілотникам, які відбулися в Нідерландах.

«Понад 60 систем і технологій боротьби з безпілотниками, таких як датчики, системи націлювання «дрон-дрон», систем перешкод і кіберперехоплювачів, були випробувані в реальних умовах», — йдеться в пресрелізі НАТО.

Понад 450 представників із 19 країн-союзниць і 3 країн-партнерів взяли участь у щорічних навчаннях із «технічної сумісності протидії безпілотним літальним апаратам» (C-UAS TIE).

«Вперше Україна взяла участь разом із представниками приватного сектору та наукової спільноти», — наголошується в пресрелізі.

Участь України знаменує собою ще один крок до членства в блоці згідно з Дорожньою картою інноваційного співробітництва Україна-НАТО, затвердженою на 75-му ювілейному саміті НАТО у Вашингтоні цього літа.

Вірменія заявила, що очолюваний Москвою альянс ОДКБ «створює загрози» для цієї кавказької держави

Як повідомило державне ЗМІ Вірменії «Арменпрес», Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Організація Договору про колективну безпеку (ОДКБ) (створена Москвою на противагу НАТО), до якої входить Вірменія, «не виконує своїх зобов’язань щодо безпеки перед Вірменією».

За словами Пашиняна, ОДКБ «створює загрози безпеці Вірменії та майбутньому існуванню, суверенітету та державності Вірменії».

Зараз до ОДКБ входять Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія і Таджикистан. На початку її заснування в 1992 році членами-засновниками були Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан і Узбекистан, але наступного року також підписалися Білорусь, Азербайджан і Грузія. Пізніше Грузія, Азербайджан і Узбекистан вийшли з альянсу, скоротивши його членство лише до шести колишніх республік СРСР.

Єреван намагався вийти з Організації, відколи Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в 2022 році. У лютому 2023 року Пашинян заявив, що «Вірменія не є союзником Росії» у війні, а в липні підтвердив наміри вийти з ОДКБ.

Наразі Вірменія офіційно заморозила своє членство в ОДКБ, оскільки, як повідомляється, шукає інших партнерів у сфері безпеки.

31 липня російські прикордонники завершили вихід зі столичного міжнародного аеропорту Звартноц, де вони дислокувалися з моменту здобуття Вірменією незалежності в 1991 році.