Хроніка війни в Україні. 22 серпня: «Контури нового світового порядку»

У середу ЗСУ повідомили про знищення понтонних переправ росіян у Курській області за допомогою американської зброї.

Сили спеціальних операцій (ССО) опублікували відео, на якому українські бійці ведуть вогонь з американських РСЗВ HIMARS по мостах і понтонних переправах росіян у Курській області. Командування ССО також повідомило про знищення російської військової техніки, складу боєприпасів, складу паливно-мастильних матеріалів, системи РЕБ і 152-мм гаубиці Д-20.

В ході наступу в Курській області, який триває з 6 серпня, ЗСУ вже зруйнували три критичні мости. Раніше Президент Володимир Зеленський заявляв, що метою операції є, серед іншого, створення буферної зони вздовж північно-східного кордону України для убезпечення Сумщини й Харківщини від російських ударів.

Більше по темі

На Курщині "застрягли" майже 50 тис. військових РФ - чому, розповів Зеленський

На Ставці ухвалили рішення для суттєвого посилення Курахівського та Покровського напрямків.

У своєму вечірньому зверненні в середу Зеленський закликав союзників Києва надавати більше зброї для захисту України: «Це фундаментально для оборони».

Тим часом, Міноборони РФ повідомило про нові здобутки російської армії на східному фронті, особливо на Покровському напрямку, де вони взяли селище Желанне, що за 19 км від цього важливого транспортного вузла.

Інститут вивчення війни (ISW) повідомив, цитуючи військових блогерів, що російські війська також вийшли на південно-східні околиці селища Гродівка (на схід від Покровська).

Американські аналітики пишуть: «Просування росіян у Гродівці, ймовірно, сповільниться, оскільки тепер їм треба вести бої в щільнішій міській забудові. Також росіянам буде складніше підтримувати темп наступу, просуваючись далі до Мирнограда (на північний схід від Покровська) і самого Покровська, оскільки ці два міста більші за розміром і забудова там набагато щільніша в порівнянні з тими невеликими населеними пунктами в сільській місцевості східніше Покровська і західніше Авдіївки, які російські війська захопили раніше. Темпи просування росіян на цьому напрямку також залежатимуть від того, наскільки добре будуть укомплектовані й оснащені українські сили, які обороняють ці міста».

Росія і Китай хизуються зміцненням своїх економічних відносин

У вівторок президент Росії Владімір Путін прийняв у Кремлі китайського прем’єра Лі Цяня. Сторони обговорили «масштабні спільні плани» і «результати» нещодавно розширеного економічного партнерства.

«Наші торговельні відносини розвиваються успішно… Та увага, яку уряди обох сторін приділяють торговельно-економічним зв’язкам, приносить результати, – сказав Путін. – Наші держави розробили масштабні спільні плани, проєкти в економічній і гуманітарній сферах, ми плануємо на роки вперед».

Своєю чергою Лі Цянь заявив (агенція Франс Пресс (AFP) цитує кремлівський переклад його слів), що «китайсько-російські відносини вийшли на безпрецедентний рівень», і що тепер створений «потужний імпульс для подальшого поглиблення двосторонніх відносин».

Китайський прем’єр також зустрівся зі своїм російським колегою Міхаїлом Мішустіним, який підкреслив роль Пекіна в підтримці російської економіки, яку Захід намагається пустити під укіс своїми санкціями.

«Наше партнерство і стратегічне співробітництво особливо важливе зараз, коли формуються нові контури світового порядку, – сказав Мішустін. – І в цих умовах зв'язок між Росією і Китаєм є потужним стабілізуючим фактором, що сприяє економічному зростанню обох країн і підвищенню рівня життя наших громадян».

Китай, який наразі є чи не єдиним великим партнером РФ і задешево купує в неї енергоресурси, продовжує заявляти, що не є «ні стороною, ні учасником» війни в Україні попри те, що, як стверджує Київ, певні китайські вироби знайдені у зброї, яку Путін використовує у війні проти України. Пекін це категорично заперечує.

AFP зазначає, що країни-члени НАТО назвали Китай «вирішальним чинником», який дозволяє Росії вести війну.

Через брак обладнання і запчастин Західного виробництва за кілька років Москва стикнутися з дефіцитом електроенергії

Вперше в сучасній історії Москва може стикнутися з дефіцитом електроенергії через те, що зарубіжні компанії перестали ремонтувати критичне обладнання і постачати запчастини. Про це цього тижня написала англомовна російська газета The Moscow Times, яка ознайомилася з проєктом «Генеральної схеми розвитку російської енергетики до 2042 року».

Згідно з матеріалами схеми, які підготував "Системний оператор" (єдиний диспетчер енергосистеми Росії), до 2030 року столиці Росії загрожує нестача 1,6 гігавата потужності, а до 2042 року – 4,2 гігавата через «складності з обслуговуванням іноземного обладнання».

Йдеться про газові турбіни для теплоелектростанцій, які залишилися без запчастин і ремонту після посилення Західних санкцій у червні 2023 року. Зокрема, від обслуговування турбін ТЕС відмовилися американська компанія General Electric і німецька Siemens. За оцінками "Системного оператора", іноземні турбіни забезпечували близько 10% потужностей російської енергосистеми.

У Ростовській області досі палають резервуари з пальним

Тим часом, зменшуються обсяги постачання пального російській армії. У Ростовській області вже чотири дні палають резервуари з дизельним пальним, у які поцілили українські дрони.

Радіо Свобода і незалежні аналітики зазначають, що, судячи з інформації з відкритих джерел, станом на середу пожежа на великій нафтобазі знищила значну частину запасів нафтопродуктів: 14 резервуарів знищені повністю, а ще 4 частково. Офіційно повідомлялося, що пожежа охопила 22 резервуари з пальним.

Наразі неможливо оцінити весь розмір збитків за наявними супутниковими знімками через величезні хмари густого чорного диму над нафтобазою