У НАТО обговорять подальшу підтримку України

З 13 по 15 вересня у столиці Чехії відбудеться засідання найвищого військового органу НАТО – Військового комітету під час якого обговорять зміцнення довгострокової підтримки України та поглиблення глобального партнерства

Про це пише Укрінформ з посиланням на пресреліз НАТО.

Військкомітет НАТО обговорить допомогу Україні - що відомо

«Найвищий військовий орган НАТО - Військовий комітет, збереться з 13 по 15 вересня 2024 року в Празі, Чеська Республіка. Під час особистої зустрічі начальники Генеральних штабів обговорять розвиток військової стратегії в Альянсі. Президент Чехії Петр Павел приєднається до відкриття конференції Військового комітету», - заявили в НАТО.

Під час першої сесії начальники генштабів НАТО обговорять виконання рішень, прийнятих главами держав і урядів Альянсу на Вашингтонському саміті в липні 2024 року.

Більше по темі

Вдячність Україні

Український опір Росії зменшив ймовірність великого збройного конфлікту деінде, а отже, значно зменшив ймовірність ядерної війни.

«У той час як Альянс відзначає свою 75-ту річницю, лідери НАТО вживають серйозних заходів для подальшого посилення стримування та оборони, зміцнення довгострокової підтримки України та поглиблення глобального партнерства», - додали в НАТО.

У межах пакету підтримки України НАТО на другій сесії також обговорюватиметься створення програми НАТО зі сприяння безпеці й навчанню для України (NSATU).

Під час третьої сесії, зокрема, обговорять запуск Спільного центру аналізу, підготовки та навчання НАТО-Україна (JATEC) - важливого стовпа практичної співпраці, щоб визначити та застосувати уроки війни Росії проти України та підвищити оперативну сумісність України з НАТО.

Відомо, що військовий комітет збирається на сесію начальників Генштабів країн Альянсу двічі на рік у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі і раз на рік на конференцію, яку проводить держава-член Альянсу.

Що варто знати про чеську ініціативу з постачання снарядів

У лютому Чехія повідомила про наявність близько 800 тис. одиниць амуніції в третіх країнах, які члени Європейського Союзу можуть закупити й надіслати Україні. Ще в травні чеський уряд уклав контракти на купівлю 180 тисяч снарядів для подальшої передачі Україні. Потім планувалося законтрактувати ще 300 тисяч боєприпасів.

9 травня Петр Павел анонсував прибуття близька 180 тис. боєприпасів за чеською ініціативою. Як він зазначав до того, мета такої ініціативи – започаткування довгострокової системи постачання боєприпасів для важкого озброєння Україні, що має змінити ситуацію на фронті.

До цього проєкту долучилися близько 20 країн (від Канади, Німеччини та Нідерландів до Польщі), завдяки чому з'явилася можливість надати 500 тисяч артилерійських снарядів для ЗСУ.

Також 29 травня в Reuters повідомили про отримання першої партії цих снарядів "найближчими днями". Зазначалося, що чеська ініціатива на той момент зібрала вже 1,6 мільярда євро на боєприпаси. Водночас гроші, зібрані на той момент, надійшли від 15 членів ЄС і НАТО. При цьому він не уточнив, які саме країни брали в цьому участь.

Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський повідомив, що завдяки чеській ініціативі протягом липня-серпня в Україну буде доставлено 100 тисяч боєприпасів. Станом на липень до чеської ініціативи долучилось 18 країн, 15 з яких вже зробили внески.