Хроніка війни в Україні. 29 липня: «Вживатимемо дзеркальних заходів»

«У разі реалізації США подібних планів вважатимемо себе вільними від раніше взятого на себе одностороннього мораторію на розгортання ударних засобів середньої та меншої дальності, включно з підвищенням спроможностей берегових військ нашого Військово-морського флоту», – цитує Путіна агенція Франс Пресс (AFP).

Він мав на увазі ракети з радіусом дії від 300 до 3 400 миль, виробництво яких мало припинитися за угодою про ліквідацію ракет малої і середньої дальності, яку США і СРСР підписали у 1987 році.

Ця угода ще формально діяла після розпаду СРСР, коли Захід став вважати Росію меншою загрозою, але ракети Pershing залишалися на території Німеччини.

До 2019 року і Вашингтон, і Москва вже вийшли з цієї угоди, а в серпні того ж року Державний департамент США заявив: «Росія не повною мірою дотримувалася умов угоди і не ліквідувала свої крилаті ядерні ракети середньої дальності SSC-8 (9M729)… Росія, і тільки Росія відповідальна за крах угоди». 

Цього місяця адміністрація президента США Джо Байдена прийняла рішення почати розміщення ракет такого класу в Німеччині у 2026 році.

Виступаючи на параді з нагоди «Дня ВМС» Росії в Санкт-Петербурзі, Путін заявив: «Вживатимемо дзеркальних заходів щодо їхнього розгортання з урахуванням дій США, їхніх сателітів у Європі та в інших регіонах світу».

Як повідомив Інститут вивчення війни (ISW), у морському параді в Санкт-Петербурзі взяли участь військові кораблі Китаю, Алжиру та Індії. Представники 31 країни (серед них Азербайджан, Венесуела, В’єтнам, Куба, Лівія. М’янма, Сирія, Катар, ОАЕ, ПАР) відвідали святкові заходи у Санкт-Петербурзі, а також на російських військово-морських базах у Сирії та в Балтійському, Каспійському та Північному морях.

ISW також зазначив, що заступник міністра оборони РФ Александр Фомін і командувач ВМС Китаю Ху Чжунмін обговорили співробітництво між військово-морськими силами своїх країн.

Фінляндія визнала той факт, що російсько-українська війна вже у 120 милях від її кордону

У неділю, після удару України по російському військовому аеродрому, розташованому за 120 миль від кордону Фінляндії, її президент Александер Стубб запевнив своїх співгромадян, що їхній безпеці нічого не загрожує.

Як повідомлялося, українські ударні безпілотники атакували авіабазу Оленья в Мурманській області, де знищили російський надзвуковий ракетоносій Ту-22M3, а також підмосковну авіабазу Дягілево, яка слугує центром підготовки пілотів і обслуговуючого персоналу цих літаків.

«Головне – у нас у Фінляндії немає причин для занепокоєння. Ми тримаємо ситуацію під контролем і здатні реагувати», – сказав Стубб в інтерв’ю телерадіокомпанії Yle.

«Нам треба прийняти той факт, що для перемоги в цій війні Україна має використовувати всі наявні в неї засоби, що також означає завдання різного роду ударів, а отже Росія й надалі завдаватиме гібридних ударів», – сказав Стубб, додавши, що, зрештою, «від Гельсінки до Києва не так вже й далеко».

Він також сказав, що вже обговорив це питання зі своїм прем’єр-міністром Петтері Орпо і прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном.

Фінляндія і Швеція вступили до НАТО в 2023 і 2024 роках відповідно.

Москва вже переходить на дешеві дрони з фанери та пінопласту

Як нещодавно повідомила агенція Reuters, російська армія почала використовувати недорогі розвідувальні й ударні дрони з пінопласту й фанери. За останній місяць такі дрони були задіяні щонайменше п’ять разів.

Представник української військової розвідки Андрій Черняк сказав в інтерв’ю Reuters, що виготовлені з таких матеріалів безпілотники росіяни також використовують як фальш-цілі.

«Вони визначають, де розташовані наші мобільні групи, де стоять кулемети, які можуть їх знищити. Вони намагаються отримати картину, де розташована вся наша ППО», – сказав Черняк, додавши, що деякі з цих безпілотників мають камеру та українську SIM-карту для надсилання зображень росіянам. Вибухівки ці дрони не несуть, але дуже нагадують звичайні безпілотники Shahed і літають з ними групами.

Розвідувальні дрони дуже схожі на ударні, тож відкриваючи по ним вогонь, українські засоби ППО виявляють свої позиції. Один такий дрон коштує всього 10 тисяч доларів – набагато менше, ніж, наприклад, «Шахед».

Минулого тижня агенція Reuters повідомила, що Україна почала використовувати Штучний інтелект для управління своїми безпілотниками і сподівається, що розгортання її багаточисельного флоту дронів з ШІ по всьому фронту допоможе долати російські засоби РЕБ і дозволить оперувати великими групами дронів одночасно.

«Коли ви намагаєтеся збільшити масштаб (за допомогою людей-пілотів), це просто не працює», — сказав Reuters генеральний директор компанії Swarmer Сергій Купрієнко. – Роєм з 10 або 20 дронів або роботів людині практично неможливо керувати».

Swarmer є однією із понад 200 технологічних фірм, які виникли після початку повномасштабного вторгнення РФ, у нійц працюють цивільні спеціалісти із ІТ-сфери, які розробляють дрони та інші пристрої, що допомагають Україні протистояти набагато сильнішому ворогу.