4 квітня вважається днем заснування НАТО. Цього дня 1949 року представники урядів 12 держав, зокрема, США, Великої Британії, Франції, Канади, Італії та Норвегії, підписали у Вашингтоні Північноатлантичний договір, який був ратифікований пізніше того ж року.
Американський президент Гаррі Трумен на церемонії підписання сказав: “Люди з мужністю і далекоглядністю все ще можуть визначати свою власну долю. Вони можуть обирати між рабством і свободою, війною і миром”.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
У післявоєнні роки саме 33-й президент США, добре знайомий з політикою СРСР часів Сталіна, запропонував і втілив у життя так звану доктрину Трумена, покликану стримувати поширення комунізму в світі, а передусім повзучу сталінську агресію.
Генсекретар НАТО попросив Зеленського не критикувати канцлера Шольца
Він фактично не допустив Третьої світової війни, загроза якої вперше виникла під час блокади Західного Берліна 300-тисячним радянським військовим угрупованням у 1948 році.
Потім розпочалася так звана Холодна війна, яка тривала до розпаду Радянського Союзу в 1991 році.
Країни НАТО усвідомили реальність загрози з боку РФ
“НАТО задумувалася як військово-політичний союз, який до закінчення Холодної війни був більше військовим, ніж політичним. Потім впродовж 30 років - до 2022-го - він був більш політичним, ніж військовим. І лише з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну його члени дійсно зрозуміли загрозу, яка існує для їхніх держав у Європі”, - сказав в ексклюзивному коментарі Kyiv Post народний депутат від “Слуги народу” Єгор Чернєв, який очолює українську делегацію в Парламентській Асамблеї НАТО.
На 75-му році існування головна міжнародна безпекова організація налічує 32 держави, серед них Фінляндія та Швеція, що вступили до НАТО вже під час повномасштабної війни Росії проти України.
Водночас низка лідерів держав-членів НАТО переосмислюють поняття колективної безпеки, публічно визнаючи закінчення ери миру в світі.
“...Віддавати данину минулому НАТО недостатньо. Сьогодні ми повинні ще раз терміново подумати про майбутнє Альянсу. Ми перейшли від післявоєнного до довоєнного періоду. Росія погрожує нашим сусідам. Китай стає все більш войовничим. Іран використовує своїх ставлеників, аби спричинити хаос в регіоні... А Північна Корея постійно брязкає ядерною зброєю”, - зазначив міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс у колонці для The Telegraph.
Перше, до чого британський урядовець закликав союзників по Альянсу - подвоїти зусилля в питанні підтримки України, друге - нарощувати оборонні бюджети. За його словами, сама Британія з оборонним бюджетом на рівні 2,28% ВВП і зобов’язанням збільшити його до 2,5% і надалі зберігатиме лідерство в НАТО.
Шаппс нагадав, ще 10 років тому союзники погодилися, що на оборону потрібно витрачати 2% ВВП. І якщо 2023 року таких країн-членів було лише 11, то генсек НАТО Єнс Столтенберг очікує, що цього року кількість їхня зросте щонайменше до 18-ти.
“Так, вони змінюють свої доктрини і підходи, вони переозброюється і збільшують свої видатки на оборону… Але я думаю, що цього недостатньо. Коли я спілкуюся з колегами з різних країн, зокрема, з Німеччини, я кажу про те, що в них не так багато часу. Вони мають бути готовими не лише в озброєнні, але і у своїх людях, тобто в плані армії, до протистояння з Росією, а може, й не лише з Росією…”, - сказав Чернєв.
За спостереженнями нардепа, ще рік тому його західні колеги сприймали загрозу їхнім країнам з боку РФ як формальність, але тепер настрої змінилися в бік більш реалістичного сприйняття.
“Все більше офіційних осіб різних рівнів у різних країнах говорять про те, що зіткнення з Росією стає більш ймовірним. Хтось називає терміни в роках, хтось навіть в місяцях… В практичній площині [підготовка] поки що виражається в поступовому збільшенні оборонних бюджетів. Але, перш за все, треба інформаційно готувати їхні суспільства. Я про це також їм кажу, і вони питають, як краще це робити. Як мінімум через базову медичну підготовку, тренування з БПлА тощо”, - продовжив Чернєв.
"75 років НАТО - це, насамперед, історія успіху. Завдяки Альянсу вдалося зберегти мир у Європі і у світі, запобігши спалаху Третьої світової війни. Це говорить про те, що НАТО створило найбільш ефективну в історії систему захисту і безпеки", - наголосив голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко в коментарі Kyiv Post.
Він нагадав, ще у 2019 році Макрон казав, що НАТО переживає смерть мозку.
"Виявилося ж, що в часи кризи, в часи, коли Росія намагається зруйнувати архітектуру безпеки в Європі і порядок, які ґрунтується на міжнародному праві, НАТО є єдиною силою, яка може цьому запобігти... Країни-члени в черговий раз зрозуміли, наскільки ця організація є важливою для їхнього виживання, тож вона дуже активізувалася. Наразі НАТО проходить етап випробувань, але робить це успішно", - сказав Мережко.
На його думку, агресивна війна Росії проти України - лише один з елементів Третьої світової війни, яка розгоряється.
"Є така теорія, що ми опинилися в епіцентрі історичних подій, і майбутнє світу, Європи, НАТО, ООН і міжнародного права залежить від ситуації в Україні", - резюмував він.
100 млрд євро на зброю для України протягом п’яти років
Найбільш позитивним меседжем усіх міністерських засідань і двосторонніх перемовин у Брюсселі минулого тижня стала пропозиція Столтенберга заснувати фонд НАТО на 100 млрд євро, з якого Україна впродовж п’яти років зможе отримувати “надійне і передбачуване” фінансування військової допомоги.
Втім, очільник українського МЗС Дмитро Кулеба зауважив, що “в нинішній моделі фінансування шансів у цієї ініціативи нуль”.
“Вони 500 мільйонів не можуть зібрати, а так їм треба буде 20 мільярдів збирати [на рік]... Але якщо вдасться вирахувати формулу участі кожного [члена НАТО] в обов'язковому фінансуванні, тоді ця ідея матиме право на існування", - прокоментував нам топ-дипломат.
“Ці зустрічі у Брюсселі були важливими, тому що я бачу намагання країн-членів НАТО інституціоналізувати військову допомогу Україні, аби вона не залежала від внутрішніх політичних процесів у деяких країнах…”, - зазначив Мережко.
Чернєв, своєю чергою, наголосив, що в разі ухвалення нової ініціативи надання Україні озброєння буде закріплене як зобов’язання на рівні НАТО, а не здійснюватиметься на добровільній основі її членами, як це відбувається, наприклад, у форматі “Рамштайн”.
“Ми будемо розуміти, що можемо розраховувати на конкретну суму в конкретний рік від усіх членів Альянсу. Але чи не включатимуть ці 100 мільярдів ту допомогу, яка вже надається Україні в межах двосторонніх домовленостей з окремими членами НАТО? Тобто чи не повторюватиме це ту саму історію, але в іншому вигляді? І чи будуть ці 100 мільярдів спрямовані саме на озброєння для України, також під питанням. Та сама Угорщина може це заблокувати…”, - пояснив він.
Хоча Столтенберг і запевняє, що 100 млрд євро на зброю для України можуть погодити до липневого саміту НАТО у Вашингтоні, Чернєв вважає, що наразі зарано говорити про шляхи наповнення цього фонду.
“Складно спрогнозувати… Враховуючи бюрократичні процеси всередині Альянсу і в національних урядах”, - сказав він.
Тим часом його колега по парламенту Мережко налаштований більш оптимістично. Він сподівається, що перші пакети допомоги в межах нової ініціативи НАТО Україна зможе отримати вже цього року.
“Наші партнери і союзники дуже добре поінформовані про те, що відбувається і наскільки небезпечно залишати зараз Україну без військової допомоги. Вони бачать, що Росія використовує це”, - зазначив він.
Україні не варто очікувати на запрошення до НАТО цього року
Разом з тим, від церемоніальних заходів до 75-річчя НАТО в Брюсселі Україна очікувала чіткіших сигналів щодо свого майбутнього членства.
"Те, що наш міністр Кулеба був запрошений на церемоніальні заходи до 75-річчя НАТО, це гарний сигнал... Звісно, хотілося б більш конкретних кроків з боку Альянсу. Але ми розуміємо, що ці рішення приймаються консенсусом, якого на сьогодні, на жаль, всередині НАТО немає", - визнає Чернєв.
Тим часом The New York Times пише, що Києву не варто розраховувати на запрошення до НАТО на Вашингтонському саміті в липні.
Посилаючись на погоджену позицію серед офіційних осіб Альянсу щодо цього питання, видання резюмує, що "у НАТО немає бажання приймати нового члена, який, через договір колективної безпеки, втягне організацію в найбільшу після 1945 року сухопутну війну в Європі".
NYT окремо наголошує, що як і минулого року у Вільнюсі, США і Німеччина виступають проти того, аби розпочинати з Україною переговори про членство на цьогорічному саміті у Вашингтоні. Попри позитивні рішення щодо майбутнього членства України в ЄС, вони наполягають, щоб питання запрошення до НАТО було зняте з порядку денного липневого саміту.
"Ми працюємо на всіх рівнях для досягнення цього результату [запрошення]: президент - на найвищому рівні, уряд, парламент… В нас є ще час для того, щоб максимально довести нашим партнерам необхідність, причому для обох сторін, пришвидшення нашого членства в НАТО", - розповідає Чернєв.
За його словами, наразі Київ розраховує не на формальне запрошення, а більше на політичне рішення щодо членства в НАТО.
"Чому на політичне? Бо це не запускає процес ратифікації в національних парламентах країн-членів, але точно бронює 33-є місце для України за загальним столом", - пояснив він.
Чернєв запевнив, що після заходів у Брюсселі українська сторона використовуватиме будь-яку можливість, аби отримати результат у Вашингтоні: "Попереду у нас ще двосторонні зустрічі з різними країнами, в тому числі з США".
Він додав, що на даному етапі ситуація змінюється постійно, тому щось спрогнозувати складно.
"Чесно кажучи, за останні пів року в кулуарах я чув різні підходи - від "не розраховуйте на це" до "давайте шукати якусь формулу"... Думаю, як і минулого року, до останнього це буде дискусія. Але нам важливо, і ми на цьому наголошуємо у розмовах з нашими партнерами, що це має бути наступний крок, а не повторення меседжів з Вільнюсу про відкриті двері… Я знаю, що над цим працюють наші партнери", - пояснив парламентар.
Водночас Мережко прогнозує, що Києву буде надзвичайно складно досягти запрошення саме на найближчому саміті.
"Але країни НАТО розуміють, що якщо вони зараз не готові дати Україні запрошення, то принаймні вони мають надати якісь реальні речі, які б гарантували нашу безпеку на той період, поки ми не станемо повноправним членом НАТО", - каже він, апелюючи до ініціативи Столтенберга про 100 млрд євро на зброю для України протягом п'яти років.
Безпекові угоди - тимчасова підтримка чи альтернатива НАТО?
Чернєв пояснив, що "коли було ухвалене рішення запросити Фінляндію і Швецію до Альянсу, їм надали гарантії безпеки, щоб вони протрималися до самого членства, і щоб на них не напала РФ".
"Власне такий аналог, але більш розширений і з більшою конкретикою ми отримуємо від наших партнерів - країн-членів Альянсу. Я думаю, що ми можемо розширити [географію підписантів] на більшу кількість країн, навіть поза НАТО", - сказав він.
Нардеп зазначив, що такі безпекові угоди мають дві основні складові.
"Перша - допомога Україні як зобов’язання у різних сферах, зокрема військовій, прямій фінансовій, технологічній. Тобто це, знову ж таки певною мірою заміна “Рамштайну”, в межах якого країни добровільно допомагають стільки, скільки можуть. А тут [в угодах] йдеться про конкретні цифри", - продовжив Чернєв.
Друга складова цих угод, за його словами, - власне підтримка України на шляху до НАТО.
"У нас є також двосторонні меморандуми з близько 30 країнами про те, що вони підтримують наше членство в НАТО. Підписання такого меморандуму говорить про те, що ми матимемо голос цієї країни при прийнятті рішення щодо нашого членства", - запевнив парламентар.
Він також наголосив, що "такі угоди - точно не замінник НАТО. Вони для того, аби підтримувати Україну на шляху до НАТО, поки ми маємо війну на нашій території".
Крок до НАТО на рівні парламенту
25 березня в Таллінні відбувся один із івентів ПА НАТО - засідання постійного комітету, на якій Україна, Грузія і Боснія та Герцеговина отримали статус кандидатів у члени НАТО.
"На цій зустрічі були виключно голови і заступники голів делегацій від країн НАТО. Але у якості виключення, я також був запрошений... Там Україна отримала статус кандидата у члени НАТО. Це був наш запит після того, як у Вільнюсі нам підвищили статус від Комісії Україна-НАТО до Ради Україна-НАТО, який передбачає принцип "рівний серед рівних", - сказав Чернєв.
Він розповів, що українська делегація в ПА НАТО запропонувала знайти певне рішення, за якого мала би більше прав. Тож була винайдена нова формула для ПА НАТО - статус країни-кандидата, бо до цього Україна була просто партнерською країною.
"Це означає, що ми будемо мати більше представництво - на рівні з іншими делегаціями - 12 членів на відміну від сьогоднішніх 8. Також ми будемо брати участь у заходах, на які раніше нас не запрошували. Але, на жаль, ми поки що не маємо права голосу на сесіях ПА, де приймаються рішення щодо внутрішніх процедур, голосування за резолюції та інше..." - сказав нардеп.
Чернєв уточнив, що таким чином українські парламентарі матимуть опосередкований вплив на процеси всередині Альянсу.
"Якщо взяти до уваги, що всі уряди формуються парламентами, національні парламенти мають вплив на рішення урядів і ратифікацію рішень щодо нових членів НАТО..."
