Хроніка війни в Україні. 4 квітня: «Рамштайн» тримається на Америці

У середу й четвер Росія знову била ракетами по Харкову. Цього разу загинули троє рятувальників, а в Зміївському районі Харківщини поранень дістали п’ятеро цивільних.

У ніч проти четверга рятувальники саме розбирали завали після обстрілу, коли стався повторний удар. Всього по місту було завдано чотирьох ударів, у результаті одного з яких був зруйнований верхній поверх житлового будинку.

Останніми днями Харківщина постійно перебуває під обстрілами. Зруйнована цивільна інфраструктура, тисячі харків’ян залишилися без світла і води.

За кілька годин до ракетного удару по Харкову російські ракети вдарили по селу в Зміївському районі, що за 30 км від обласного центру.

«Вдень ворог завдав ракетного удару по селу у Зміївському району нашої області. Попередньо відомо про п’ятьох постраждалих», – повідомив у Telegram начальник Харківського гарнізону Сергій Мельник.

Більше по темі

Вдячність Україні

Український опір Росії зменшив ймовірність великого збройного конфлікту деінде, а отже, значно зменшив ймовірність ядерної війни.

Білий дім відмовився віддавати керівництво контактною групою з оборони України

У середу Білий дім висловив небажання передавати в руки НАТО керівництво Контактною групою з оборони України, відомою як група «Рамштайн», до якої входять понад 50 країн. Таку пропозицію висунув Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

«Вона [ця група – ред.] більша, ніж НАТО. До неї входять понад 50 держав світу, в тому числі держави Індо-Тихоокеанського регіону, і вони об’єдналися саме під проводом Америки, – заявив журналістам координатор з питань стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки США Джон Кірбі. – Рамштайн тримається на Америці».

Головною метою групи є забезпечення Києва озброєнням для захисту від Росії, яка напала на Україну понад два роки тому.

Столтенберг висунув ідею передачі керівництва групою «Рамштайн» від США до НАТО і запропонував створити 100-мільярдний фонд НАТО, який, за його задумом, убезпечить військову допомогу Києву від можливої відмови США від надання такої допомоги в разі перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у листопаді.

«Українцям треба більше підтримки, але їм треба, щоб підтримка була більш передбачуваною й довгостроковою», – сказав Столтенберг на пресконференції в середу. 

Міністри закордонних справ країн НАТО пообіцяли, що знайдуть консенсус із цього питання до липневого саміту в столиці США, приуроченого до 75-ї річниці утворення Альянсу.

Зеленський жорстко відповів на засудження ударів по російській території, зустрівся з президентом Фінляндії

Президент Володимир Зеленський виправдав удар безпілотників великого радіусу дії по російському заводу з виробництва дронів, у результаті якого, за повідомленнями, в гуртожитку заводу постраждали 13 людей. 

Коли на спільній пресконференції з президентом Фінляндії Александром Стуббом у Києві 3 квітня Зеленського запитали про атаки на «цивільну інфраструктуру», які «засуджує» ООН, він сказав, що такими словами треба називати удари Росії по Харкову, де вона майже повністю знищила енергетичну інфраструктуру.

«Для того, щоб зрозуміти, як вижити в Харкові, як людям жити без води, без світла, треба, напевно, приїжджати дивитися, а потім щось засуджувати або не засуджувати. Розуміти, що Росія, окрім сили, нічого не розуміє», – сказав Зеленський.

За день до того речник Генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік на прохання журналістів прокоментував удар українських дронів по російському нафтопереробному заводу, розташованому далеко від кордону. 

«Ми проти всіх атак на цивільну інфраструктуру і закликаємо їх припинити», – заявив він на брифінгу. 

Тим часом у Києві президенти України і Фінляндії підписали двосторонню Угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку.

Президенти обговорили «питання безпеки, … збільшення оборонного виробництва держав, а також передачу досвіду Фінляндії у галузі побудови укриттів», повідомляється на сайті президента України.

Того ж дня Стубб оголосив про 23-й пакет допомоги Україні на 188 мільйонів євро. Загальна сума допомоги від Фінляндії натепер зросла до 2 мільярдів євро.

«Це здебільшого військова допомога, – сказав він. – До пакету, серед іншого, входять системи ППО та великокаліберна артилерія. Це наша підтримка України».

Фінляндія, яка на початку Другої світової війни оголосила нейтралітет, зазнала нападу СРСР наприкінці 1939 року, і після «Зимової війни», в березні  1940-го, залишилася без 11% своєї території.

У середу відбулась телефона розмова між міністрами оборони Франції та Росії Себастьяном Лекорню і Сергієм Шойгу – рідкісний випадок спілкування між воєначальниками Росії та великої Західноєвропейської держави після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Як повідомила агенція Франс-Пресс (AFP), в розмові, яка тривала близько години, йшлося про потенційну співпрацю в боротьбі проти терористичних атак ісламських фундаменталістів, а також про незмінну підтримку Києва з боку Франції.

Лекорню сказав Шойгу, що Франція готова «посилити обмін інформацією» для боротьби з тероризмом у світлі нещодавнього масового розстрілу відвідувачів концертної зали в Підмосков’ї, де загинули 144 людини. Відповідальність за цей теракт узяла на себе Ісламська держава, але російський президент Владімір Путін заявив про причетність України.

Бійня в Crocus City Hall розпалила страх перед можливими терактами під час Олімпійських ігор у Парижі, які відкриються 26 липня, тож Лекорню запропонував росіянам «активніше і якомога ефективніше обмінюватись інформацією з метою боротьби з цією загрозою», повідомило Міністерство оборони Франції.

Під час телефонної розмови Лекорню говорив і про війну в Україні. Він зауважив, що «Франція продовжуватиме підтримувати Україну стільки, скільки потрібно в її боротьбі за свободу і незалежність, задля миру й безпеки на Європейському континенті».