Країни-члени НАТО у вівторок, 28 листопада, закликали одна одну не відмовлятися від підтримки боротьби України проти агресії Росії на тлі сумнівів щодо подальшої підтримки США та кривавої «патової ситуації» на полі бою в Україні.
Існують побоювання, що недостатня підтримка з боку Заходу може змусити Київ піти на компроміс із президентом Росії Владіміром Путіним з позиції слабкості.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
«Ми просто зобов’язані триматися обраного курсу. Це також стосується наших інтересів безпеки», – заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів альянсу в Брюсселі.
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що ці переговори НАТО мають на меті «рішуче підтвердити нашу підтримку України, оскільки вона продовжує страждати від агресивної війни Росії».
Генсек НАТО та прем’єр-міністрка Італії: Наша мета - справедливий мир для України
Сполучені Штати вже надали Україні допомогу на суму понад 40 мільярдів доларів з початку вторгнення Росії та пообіцяли підтримувати Київ стільки, скільки буде потрібно.
Але опозиція жорстких республіканців поставила під сумнів майбутню допомогу США.
Столтенберг заявив, що він «впевнений», що Сполучені Штати продовжать озброювати Україну.
«Робити це - в інтересах безпеки Сполучених Штатів, і це також відповідає тому, про що ми домовилися», – сказав генсек альянсу.
Він вказав на нещодавно обіцяну Німеччиною та Нідерландами допомогу Україні на суму 10 мільярдів євро як на доказ того, що альянс залишається відданим підтримці Києва.
«Хоча лінія фронту не так сильно просунулася, українці змогли завдати великих втрат російським військам», – сказав він.
Занепокоєння щодо майбутньої підтримки України Заходом зросло, зокрема, після того, як український головнокомандувач визнав, що ситуація на фронті останнім часом є «патовою».
Європейський Союз зараз також намагається узгодити власний план довгострокової підтримки озброєння України всупереч протидії з боку Угорщини.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив у Брюсселі, що «не відчуває тиску» з боку союзників України щодо початку переговорів з Росією.
Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що необхідність підтримувати Україну полягає «не в тому, наскільки Україна може досягти прогресу у військовому плані, а в порятунку людей».
«Хороша стратегія»
Її французька колега Катрін Колонна заявила, що Київ нещодавно зазнав однієї з найпотужніших повітряних атак з початку війни.
«Ми наголошуємо на підтримці України, яка, очевидно, має бути довгостроковою», – сказала вона.
Головний дипломат Латвії Кріш'яніс Каріньш заявив, що Україні потрібно більше «ракет великої дальності на протидію матеріально-технічним можливостям Росії».
Міністерка закордонних справ Канади Мелані Джолі заперечила припущення, що Україні, можливо, треба змінити свою стратегію, оскільки війна тягнеться вже майже два роки.
«У нас є хороша стратегія і в України є хороша стратегія, але нам потрібно її реалізувати», – наголосила вона.
У середу Кулеба та його колеги з НАТО мають узгодити план реформ, спрямованих на допомогу Україні на шляху до її членства в альянсі.
Україна прагне вступити до НАТО, але очолюваний США альянс поки що відмовляється надати їй офіційне запрошення, попри постійні обіцянки, що в майбутньому Київ таки доєднається до його лав.
