Спільний ринок ЄС (The European single market) був створений з метою усунення будь-яких перешкод для торгівлі, бізнесу та комфортного життя людей в країнах Європейського Союзу. Спільний європейський ринок є одним із головних факторів, які роблять ЄС дійсно сильним і привабливим проектом. Усунувши перешкоди для руху товарів, ця амбітна ініціатива значно пожвавила комерційну діяльність, обіг коштів, товарів та послуг.
Запровадження спільного ринку ЄС суттєво стимулювало торгівлю всередині Євросоюзу. Причому минулий досвід розширення ЄС показав, що вступ до ЄС, з одного боку, сприяє розвиткові торгівлі та економічному зростанню нових країн-членів, з іншого – позитивно впливає на економіку їхніх більш досвідчених сусідів по ЄС.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Режим вільної торгівлі, який діє між ЄС та Україною згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС (УА), відчутно посприяв зростанню обсягів торгівлі між Україною та Євросоюзом. В той же час експорт ЄС в Україну традиційно перевищує імпорт: у 2022 році експорт ЄС становив 30,1 млрд євро, а імпорт з України – 27,6 млрд євро. Можна очікувати, що після закінчення війни та повернення до нормального функціонування української економіки зростання торгівлі між Україною та ЄС ще більше прискориться. Україна вже зарекомендувала себе як надійний партнер для країн-членів ЄС у таких важливих секторах, як сільське господарство, енергетика та ІТ-послуги. Очікується, що подальша інтеграція посилить конкурентоспроможність як України, так і ЄС.
Майже 5% ВВП для українців: як і чим допомагала Польща Україні останніми роками
Водночас нещодавнє дослідження UCEP під назвою «Інтеграція України у внутрішній ринок ЄС у воєнний час: виклики та можливості» вказує на те, що шлях до інтеграції України у спільний ринок ЄС може потребувати і часу, і чималих зусиль. Щоб інтегруватися в ринок ЄС, Україні необхідно імплементувати майже все законодавство ЄС (Acquis communautaire), за винятком деяких політичних розділів. З часу набуття чинності Угоди про асоціацію у 2016 році Україна досягла значного прогресу, виконавши 55% своїх зобов’язань, згідно з оцінкою UCEP. Однак важливо зазначити, що Угода охоплює лише третину величезного обсягу законодавства ЄС. Отже, якщо не буде розроблена спеціальна процедура для прискорення інтеграції України, процес вступу може розтягнутися на роки.
Тим не менш, інтеграція в окремих секторах може бути плідною і в короткостроковій перспективі для розширення торгівлі між обома сторонами. Одним із основних вузьких місць у торгівлі між ЄС та Україною є транспортна інфраструктура. Якщо відновлення нормальної роботи чорноморських портів України можливе лише після перемоги, то стратегічний фокус транспортної інтеграції до ЄС вже зараз може бути спрямований на розвиток залізничної та логістичної інфраструктури в країнах ЄС, які межують з Україною. Спрощення митних процедур на кордоні між ЄС та Україною може стати ще одним засобом сприяння транскордонній торгівлі.
Що стосується спрощення торгівлі промисловою продукцією, наступним ключовим кроком є Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (ACAA). Незадовго до початку війни ЄС вже ініціював місію, що мала оцінити ступінь готовності України до імплементації угоди. Підтримка спільних зусиль для забезпечення дії угоди ACAA в перших трьох пріоритетних секторах – низьковольтне електричне обладнання, електромагнітна сумісність обладнання та безпека машин – залишається надзвичайно важливим.
Крім того, глибша інтеграція в енергетичному секторі має значні перспективи. Після успішної синхронізації з Європейською мережею операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E) Україна почала експортувати електроенергію до ЄС влітку 2022 року. Однак значна шкода, завдана об’єктам виробництва, передачі, розподілу та зберігання електроенергії в Україні російськими ракетними обстрілами, створює значні перешкоди для експорту. Триває поступове відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури та потужностей, що потребує як міжнародної допомоги, так і посилення інтеграції з енергетичними ринками ЄС. З цією метою негайне розширення транскордонних точок з’єднання з енергосистемами сусідніх країн-членів ЄС є наразі невідкладним імперативом для розвитку торгівлі електроенергією.
Коли виникають торгові суперечки (в певному сенсі неминучі час від часу), як-от нещодавня заборона на ввезення українського зерна до п’яти країн ЄС, застосування положень Угоди про асоціацію та принципів зони вільної торгівлі ЄС (ПВЗВТ) як механізму їх ефективного вирішення стає життєво важливим. Хоча Україна поки що не є членом ЄС, для цих цілей не існує іншого інструменту, крім УА/ПВЗВТ. Тому застосування Угоди про асоціацію буде найкращим засобом збереження та посилення взаємної довіри між Україною та Євросоюзом.
Всебічна інтеграція України в спільний ринок ЄС не відбудеться сама собою, ми маємо вжити низку заходів для сприяння спрощенню взаємної торгівлі і таким чином створити умови для поглиблення інтеграції між ЄС та Україною. Вживаючи цих проактивних заходів, обидві сторони можуть закласти міцну основу для реалізації своїх спільних економічних прагнень.
