Уранці 9 листопада – лише за три доби після перемоги Трампа на президентських виборах – колишній радник Трампа Браян Ланза зробив резонансну заяву, звинувативши Україну в намірі втягнути американських солдатів у війну за Крим.
Українці третій рік борються (і зазнають величезних втрат) за свою країну і свободу. Саме завдяки їм американцям вдалося уникнути війни в Європі та на Близькому Сході. Україні не потрібні американські солдати – їй потрібна американська зброя, яка під час нинішньої адміністрації надходить зі значною затримкою та обмеженнями на її застосування.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Такі звинувачення одразу викликали шквал критики в соцмережах. Прессекретар Трампа був змушений відреагувати. Він заперечив заяву, посилаючись на те, що це особиста думка Ланзи. Мабуть, це була остання хороша новина зі Сполучених Штатів. Найгірше було попереду.
До Києва з візитом прибув заступник держсекретаря США Верма
«Я не запрошуватиму колишнього посла пані Ніккі Гейлі або колишнього держсекретаря Майка Помпео до нової адміністрації, яка зараз формується, – написав Трамп у соцмережах. – Але я ціную нашу попередню співпрацю і хочу подякувати їм за службу нашій країні».
Таке повідомлення з'явилося після інформації в деяких джерелах, що Помпео може стати кандидатом на пост міністра оборони.
Майк Помпео – затятий прихильник атлантизму. В попередній адміністрації Трампа він успішно будував політику відносин із Близьким Сходом. Помпео підтримує Україну, тому багато хто очікував, що у другій адміністрації Трампа він знову виконуватиме роль своєрідного мудрого опікуна. В липні він запропонував план стосовно України.
Згідно з планом, обидві сторони погоджуються на припинення вогню по всій лінії фронту. НАТО бере на себе відповідальність за захист (у разі нового нападу Путіна) кожного сантиметра української території з її боку. Тим часом Захід ніколи не визнає захоплену росіянами територію такою, що юридично належить Росії.
Тут не йдеться про шлях України до перемоги у війні. Попри це, за нинішніх обставин це надійний план. По суті, документ пропонує вступ розділеної країни до НАТО (як було із Західною Німеччиною в 1953 році). Україна втратить 20% своєї території, проте раз і назавжди скине московське ярмо й зможе інтегруватися у сферу безпеки Заходу. Думаю, більшість українців, хоч і з важким серцем, але підтримали би цей крок на референдумі.
Однак план, запропонований Помпео, не передбачає проведення референдуму. Звісно, Путін ніколи не підтримає такий розвиток подій. Незважаючи на те, скільки української землі захопила Росія, він ніколи не задовольниться досягнутим. Йому потрібна вся Україна. Він жадає бачити Захід збентеженим, присоромленим і безпорадним після того, як колись Вільний світ буде змушений здати Україну.
На Валдайському форумі 7 листопада Путін увесь світився. Він кілька разів привітав Трампа, адже, я впевнений, уже знав, що той не планує запрошувати свого колишнього гуру зовнішньої політики до нової адміністрації. Натомість обраний президент підтримує план свого напарника-українофоба, сенатора від штату Огайо Джея Ді Венса.
Венс має просувати план, розроблений неформальною робочою групою однодумців (Путін, Трамп та їхні посередники Карлсон, Маск і Орбан). Мирний план, який пропонують ці «видатні» люди – це план знищення України, вирішення питання існування країни раз і назавжди.
Як і план Помпео, він передбачає заморожування конфлікту. Але якщо перший передбачає отримання Україною гарантій безпеки від Заходу згідно зі Статтею 5 статуту НАТО, то згідно з планом Венса Україна має юридично відмовитися від будь-якої військової допомоги Заходу, включно з поставками зброї.
У будь-якому разі події розвиватимуться далі. Ймовірно, Трамп уже обрав свій «мирний план» для України. Але Україна на це ніколи не погодиться. Трамп пригрозить припинити постачання зброї. Це може відбутися в січні або лютому 2025 року. Нам потрібно було думати про це раніше. Нам потрібно робити це зараз, починаючи з оцінки власних ресурсів і потенціалу того, що залишилося від інституцій Вільного світу – світу, який, як той Чеширський кіт, з винуватою усмішкою зникає на наших очах.
Сполучені Штати
Трамп не запрошуватиме Ніккі Гейлі та Майка Помпео до нової адміністрації, але й не зможе усунути нещодавно обраних конгресменів від Республіканської партії, які радше поділяють проукраїнські погляди Гейлі та Помпео, ніж проросійські настрої Трампа та Венса. Лідери цієї більшості Майк Роджерс, Майкл МакКолл і Майк Тернер стали авторами звіту стосовно України.
Кілька років вони наполегливо працювали та викрили небажання адміністрації Байдена надати достатню військову допомогу Україні. Їм вдалося подолати сильний спротив прихильників Трампа в Конгресі та ухвалити законопроєкт щодо фінансування такої допомоги. Хто був головним противником ухвалення постанови? – Авжеж, молодий сенатор Джей Ді Венс.
І тепер українці воліють почути думку цих трьох щодо мирного плану ймовірного віцепрезидента Венса. Сподіваюся, скоро ми їх почуємо.
Європа
Протягом десятиліть Європа виношувала план щодо створення європейської армії, здатної захищати її кордони незалежно від того, чи є країна членом НАТО. І раптом майже нізвідки, як Венера, що виринула з моря, з’являється таке військо – Збройні сили України, які вже третій рік захищають Європу від навали зі Сходу.
Але адміністрація Трампа чомусь вирішує змусити цю боєздатну європейську армію здатися. Він також не радить Європі покладатися на США та самостійно захищати свої кордони, воюючи проти варварів, яких третій рік поспіль стримують ЗСУ.
Загроза, що насувається, швидко прояснить розум європейців. І тут постає питання: чи постачатиме Європа зброю Україні, якщо Трамп припинить допомогу через відмову українців капітулювати?
Відповідь суперечлива – і так, і ні. Це залежить від того, як розгортатимуться бойові дії. Якщо ситуація зайде в глухий кут, що призведе до тривалої війни на виснаження вздовж тисячокілометрової лінії фронту, то відповідь – ні. Європа просто не має таких можливостей для виробництва боєприпасів, які мають США.
Але Європа точно здатна забезпечити Україну високотехнологічною зброєю, необхідною для блискавичної перемоги. Надзвичайна загроза змушує вживати надзвичайних заходів, як-от розміщення сотні найсучасніших літаків (F-16, Mirage, Typhoon, Gripen) з пілотами-добровольцями на авіабазах у Фінляндії, Польщі та Румунії. Десятки передових зенітно-ракетних систем (NASAMS) кардинально змінили би ситуацію в російсько-українській війні. Вони б де-факто дозволили встановити заборонену для польотів зону над усією територією України, завдавати ударів по російській авіації вглиб території РФ, ліквідувати російські війська в Криму або змусити їх евакуюватися.
Український прапор, що майорить над Севастополем, і символічне руйнування Кримського мосту змінили би хід подій на полі бою, про що так полюбляє говорити кремлівський диктатор, коли росіянам вдається захопити чергове українське село.
Вважаю, що близько десятка країн, готових зробити такий рішучий крок, разом мають потенціал, аби гарантувати свою безпеку.
Погляди, висловлені в цій статті, належать автору і не обов’язково збігаються з поглядами Kyiv Post.
