Нижче наводимо основні пункти головної події Європейського політичного співтовариства (ЄПС), на які у своїй статті вказують Сем Ґрін, Едвард Лукас і Ніколя Тензер із позапартійної неприбуткової організації "Центр досліджень політичної діяльності" (Centre d’étude et de réflexion pour l’action politique (CERAP)).
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Звертаючись до Європейського парламенту 9 травня 2022 року, Президент Франції Емманюель Макрон висунув ідею створення Європейського політичного співтовариства як "нової європейської організації", в якій країни, що "поділяють наші головні принципи, зможуть знайти новий простір для… співробітництва" в питаннях політики, безпеки, енергії, інфраструктури, інвестицій і міграції.
Макрон одразу ж додав, що членство в ЄПС "не передбачатиме майбутнього вступу до Європейського Союзу", але зауважив, що ця організація зможе служити принаймні тимчасовим, підготовчим полем для євроінтеграції – процесу, що може тривати роками, а то й десятиліттями.
Майже 5% ВВП для українців: як і чим допомагала Польща Україні останніми роками
Перший саміт ЄПС у Празі мав завдання "активізувати політичний діалог і співпрацю в вирішенні питань, що становлять спільний інтерес", а також "зміцнювати безпеку, стабільність і процвітання на Європейському континенті". Лідери держав-учасниць підтвердили, що ЄПС буде "неформальним майданчиком", тож "не… заміною політики ЄС, зокрема політики розширення".
Важливою є здатність ЄПС вийти за рамки ЄС із ширшим баченням Європи, де ЄС є важливим, домінуючим, але не єдиним чинником. ЄПС також може допомогти ширшій Європі солідаризуватися там, де ЄС спотикається – в питаннях чи то України, чи країн Африки, Азії і обох Америк.
Саме на таке, ширше політичне мислення керівництво Молдови, яка прийматиме 2-й саміт ЄПС, хоче налаштувати своїх колег. Молдова – і як кандидат на вступ до ЄС, і як країна, яка фактично перебуває на мушці Росії, – має багато з тих проблем, які турбують ЄПС.
З одного боку, Молдова (як і Україна) не може дозволити собі чекати, поки стане членом ЄС, щоб отримати необхідну підтримку для своєї військової, економічної і соціальної безпеки: допомога потрібна прямо зараз.
З іншого боку, Майя Санду і її уряд чітко усвідомлюють, що від їхніх короткострокових рішень щодо нормативів, інфраструктури і врядування залежить те, як швидко й безболісно буде йти процес вступу Молдови до ЄС.
Тож Кишинів почав складати порядок денний для ЄПС із акцентом на три цілі:
• виробити інтегрований підхід до об'єднання енергетичної інфраструктури;
• встановити стандарти і сприяти інвестиціям і передачі технологій для того, щоб нова енергетична інфраструктура стала не лише захищеною, а й зеленою;
• убезпечити цифровий простір Молдови й інших країн, на який Росія здійснює атаки, і забезпечити його відповідність нормам ЄС.
Кожна з цих цілей ідеально вписується в політику ЄПС. Усі вони тіснішзближують країни Східної і Західної Європи і потребують загальноєвропейського обговорення і координації. До того ж, досягти їх самотужки ЄС не може. І хоча вони перетинаються з процесом розширення, тут діяти треба швидше, ніж може діяти ЄС.
Автори статті вважають, що прихильники ЄПС мають розуміти, наскільки його майбутнє залежить від того, чим закінчиться війна в Україні. Неповна перемога України, що по суті буде певною перемогою Кремля, розділить ЄПС і посприяє розділенню всього Європейського Союзу.
Перемога Росії дестабілізує всі європейські країни, але найбільш уразливими стануть ті, над якими немає парасольок ЄС і НАТО. Дестабілізація на периферії Європи, своєю чергою, закриє кордони, підвищить напругу і змусить усіх сконцентруватися на внутрішніх справах.
А от перемога України провістить зближення, спільність і зрештою зміцнення демократії. Вона може позитивно вплинути й на ті країни ЄПС, чиї уряди досі озираються на Москву.
ЄПС може відіграти певну роль у досягненні перемоги України, але без її перемоги цілей ЄПС досягти буде неможливо.
