Як парламент працює під час війни та співпрацює з Глобальним Півднем – інтерв’ю з віцеспікером Олександром Корнієнком

В ексклюзивному інтерв’ю Kyiv Post Олександр Корнієнко, перший заступник голови Верховної Ради (ВР), розповів, як працює парламент під час воєнного стану; чому народний депутат від колишньої проросійської партії “Опозиційна платформа - За життя” (ОПЗЖ) досі очолює один з комітетів ВР; якою може бути відповідальність для депутатів, які перебувають за кордоном; та чи вдасться Україні побудувати партнерські відносини з країнами Африки та Азії.

Яку роль відіграє український парламент в час війни?

Парламент завжди відігравав і відіграє представницьку функцію. Це орган, який презентує інтереси різних частин суспільства. Відповідно до законодавства парламент вводить воєнний стан, вводячи в дію відповідні укази президента.

Ще на початку війни перед нами постало важливе завдання адаптувати законодавства до воєнного стану. Закон про воєнний стан старий, достатньо лаконічний. Тому треба було думати, як поєднати з ним інші сучасні елементи життя, наприклад, децентралізацію. Ми над цим багато працювали. 

Паралельно у нас інші завдання виникають – бюджетні, бо війна дорого обходиться. Парламент у 2021 році кілька разів переглядав держбюджет. Також нам додались задачі по євроінтеграції, які нам потрібно виконати для підтвердження статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. Ми цим займаємось, паралельно приймаємо закони. 

До речі, прийняли законів навіть більше, ніж в минулі роки, попри не постійні пленарні засідання. Порівняно з мирним часом, парламент збирався на 15-20% рідше. Але за рахунок того, що ці засідання були присвячені обговоренню законів і голосуванню без політичних історій (хоча ми зберегли виступи від фракцій і обговорення), ефективність роботи ВР вища. 

Чи не падає інтерес до парламенту серед суспільства, враховуючи, що ВР завжди була основним джерелом новин?

Може це і добре. У багатьох європейських країнах інтерес до парламенту практичний: які закони прийняв, які - ні, як це вплине на життя громадян. Але увага до роботи парламенту як до такого собі світського життя у нас була перебільшена, як на мене. І при цьому не було достатньої уваги до того, що саме голосується. Коли парламент зараз працює у більш тихому в медійному сенсі режимі, темп і ефективність роботи підвищились. Однак вже поновлюються трансляції засідань ВР. Так само у нас є мережа депутатів-блогерів, які активно висвітлюють роботу Ради у соцмережах.

З одного боку це може й прогалини, з іншого - ми побачили, що за цей рік через відсутність журналістів в залі небо на землю не впало, так само як і від відсутності прямих трансляцій. А от претензії до законів ті самі, які були й раніше. 

Та ми будемо працювати над тим, щоб політична культура покращувалась в суспільстві.

Яким ви бачите парламент після війни? Знову з бійками, кулуарними домовленостями, кнопкодавством?

Ні. Насправді під час сесій 9-го скликання цього вже менше набагато. Наприклад, від кнопкодавства ми вже змогли вилікуватись. Так само, думаю, в наступних скликаннях не буде місце бійкам, тому що буде інша політична культура. 

Я думаю, треба говорити і про викорінення політичної корупції. Вона є в усіх парламентах світу. Але треба працювати над тим, щоб цього було менше. Насправді відкриті кримінальні справи про корупцію в цьому скликанні теж є, але випадків топ корупції ми бачимо менше.

Чи немає думок повертатись до повноцінних пленарних тижнів?

Поки що немає потреби - кілька засідань парламенту на місяць виявляються більш ефективними. Ключову роль відіграє фактор безпеки. Якщо ти сидиш в Раді тричі на тиждень під скляною стелою, то це менш безпечно, ніж коли там працювати двічі-тричі в місяць.

Як зараз відбувається законодавчий процес? Не секрет, що більшість законопроєктів узгоджується в Офісі президента (ОП).

“Законодавчі трійки” у складі представників ВР, ОП та КМУ - дуже корисний інструмент, який вже давно у нас працює, щоб не отримувати постійні вето президента, з одного боку. З іншого, щоб уряд був готовий імплементувати те, що прийняли депутати. Робота з трьох боків дозволяє готувати якісні закони.

ОП враховує позицію народних депутатів з приводу законопроєктів?

Деякі закони народжуються в ОП і президент їх вносить. Багато законопроєктів почав реєструвати уряд. Експерти, які оцінюють реформу державного управління, кажуть, що це дуже добре. Бо Кабінет міністрів власне і  має пропонувати законодавчі ініціативи. Багато депутатів пишуть проєкти законів в контакті з ОП та урядом.

Чи відомо вам, як багато депутатів правлячої партії “Слуга народу” та інших партій зараз живуть за кордоном і приїздять лише на засідання ВР?

Мені важко оцінити. Якщо користуватись інформацією журналістів-розслідувачів, то тільки в Дубаї живе 5-6 народних депутатів. Знову ж таки, там також перебувала (лідерка фракції «Батьківщина») Юлія Тимошенко, стосовно якої її колеги нам публічно повідомили, що вона в тимчасовій відпустці – провідувала онуків. Було попереднє розслідування щодо депутата від СН Андрія Холодова, що він перебував у Відні.

Точної інформації про кількість нардепів за кордоном у нас нема, бо ми не фіксуємо виїзди та в’їзди. Цією інформацією володіє Державна прикордонна служба, але вони нам її не надають, бо забороняє закон. Тому ми можемо лише здогадуватись по таких розслідуваннях.

Я думаю, що 10-15 людей таким чином подорожують.

Знову ж таки, що вважати мешканням за кордоном? У багатьох депутатів є нерухомість за кордоном. Інше питання, якщо вивезли за кордон свої родини. Це теж не можна вважати, що ці депутати живуть за кордоном. Вони проводять декілька днів там.

Це більше депутати від колишньої фракції ОПЗЖ? В СН таких нема?

Так, в основному це депутати колишньої ОПЗЖ. Щодо СН у мене немає такої інформації.

Ваша оцінка рішення РНБО не дозволяти депутатам, чиновникам їхати за кордон без дозволу та поважних причин?

Питання в суспільстві до тих поїздок, які не за відрядженнями. Як в історії з депутатом, якого вже виключили з СН, Миколою Тищенком. Як депутати проводять свої відпустки, ніхто не відстежував. У Тищенка була відпустка своїм коштом. Під час воєнного стану не можна брати оплачувану відпустку. Тому всі відпустки нардепів з 24 лютого за їх власний кошт. Вони не отримують заробітну платню за ці дні.

До рішення РНБО достатньо було надати посвідку про звільнення від призову, заяву про відпустку і можна було їхати за кордон по закордонному українському паспорту, такому, як у всіх громадян. Що депутати далі робили і чи взагалі перетинали кордон, ми не перевіряли. І ВР не несла відповідальності. Але у випадку з Тищенком ми побачили, що все одно парламент буде нести політичну відповідальність за такі історії. Бо зустріч із виборцями в Таїланді репутаційно сприймається погано. Чому?

По-перше, це не є основною діяльністю депутата за кордоном. Тим паче Тищенко – мажоритарник від Святошинського району Києва, і він там має зустрічатись із виборцями. По-друге, Таїланд не є серед тих країн, куди терміново треба їхати народному депутату саме для зустрічей з громадою. У нас з ними немає міжпарламентської діяльності, вони займають нейтральну позицію у голосуваннях в ООН… Коли я був в Азії, я спілкувався з представниками нашого посольства в Таїланді, вони кажуть, що там складна ситуація, і нам треба більше працювати для налагодження співпраці.

Тому Тищенко і поїхав.

Так з представниками влади Таїланду потрібно працювати, а не з громадянами України.

Тому питання з виїздами за кордон потребувало врегулювання. 

Повернімось до Юлії Тимошенко. Як ви вважаєте, чи має бути покарання за те, що в час війни вона перебуває в Дубаї?

Це справа політичної сили «Батьківщина». Вони вважають, що це замовне журналістське розслідування. Я думаю, виборці все оцінять на виборах. Бо громадяни обов’язково будуть питати у кандидатів в депутати, що вони робили під час війни, де вони були.

Останніми днями розповсюджується інформація щодо написаних заяв про складання мандатів деякими депутатами ОПЗЖ. Назвіть імена цих депутатів.

Заяви ще не надходили. Але враховуючи розслідування журналістів про депутатів за кордоном, я думаю частина з них захоче скласти мандат. (У понеділок, 6 лютого, голова фракції СН Давид Арахамія повідомив про те, що народний депутат від колишньої ОПЗЖ Ігор Абрамович написав заяву про складання мандату)

Як щодо депутатів від ОПЗЖ Юрія Бойка та Нестора Шуфрича, які змогли пристосуватись до нових реалій і тепер виступають за євроінтеграцію України. Що має статися, щоб ці люди вже склали мандат?

Або власне бажання, або обвинувальний вирок. Має бути одна з 5 підстав за чиним законодавством.

Поки вони постійно бувають на засіданнях ВР.

Чому Шуфрич досі очолює Комітет з питань свободи слова?

Поки що інші фракції не висували пропозиції щодо нових очільників.

До того ж ще на початку роботи 9 скликання ми обговорювали розкладку комітетів. Формально це була квота ОПЗЖ, яка зараз розпалась на дві депутатські опозиційні групи. І тепер питання, чия ця квота з цих двох груп? Чи ми маємо казати, що є правильна і неправильна опозиція? Це вже дискримінація. Бо з точки зору регламенту ці дві групи - повноцінні учасники процесу. Вони можуть делегувати людей в комітети, парламентські делегації, претендувати на керівні посади.

Приходить «Європейська солідарність» і каже, щоб головою комітету призначили народну депутатку Вікторію Сюмар. А чому не нардепа від «Батьківщини» чи «Голосу» або когось іншого?

Це складне питання взагалі. Бо ідея заборонити партію ОПЗЖ рішенням суду, який відбувся на початку війни, не призвела до можливості санкцій щодо фракцій цієї партії. І вони далі існують в парламенті.

Але я думаю, що по комітету будуть рішення. Думаю, буде політична вимога замінити Шуфрича, або він сам піде.  

НАЗК закликає парламент відновити декларування статків чиновників та політичних партій. На якому етапі цей процес?

Голова фракції СН Давид Арахамія вніс відповідний законопроєкт про декларування чиновників в кінці минулого року. Ми згодні з НАЗК і послами G7, що час рухати цей законопроєкт.

Коли він буде проголосований?

Законопроєкт вносить монобільшість - СН. Напевно, є якісь проблеми з підтримкою всередині. Вносити такі речі та не голосувати за них – це теж погані сигнали.

Мій прогноз, що найближчим часом ця тема активізується. Особливо після корупційних розслідувань журналістів.

Та після Саміту Україна-ЄС?

Можливо. Також нас очікує процес по підписанню нового меморандуму з МВФ. Думаю, попередні умови також будуть стосуватися антикорупційних вимог.

Ви виступаєте за те, щоб декларування повернути, але реєстр з деклараціями залишити закритим на час війни?

З приводу публічності Реєстру є питання безпеки. Моя особисто позиція – ми маємо точково підійти до декларантів. Точно мають подавати декларації депутати, міністри, представники ОП, керівники державних підприємств і т.д. Але чи треба силовий блок декларувати, це питання.

Тому над цим треба попрацювати. І звичайно ми будемо наполягати на включення норми про повернення звітування партій. Але дуже часто за це в парламенті не хотіли голосувати, особливо опозиційні партії, які не здають звіти, на відміну від СН.

Звіти партій також можуть бути закриті в Реєстрі?

Я думаю, там менше питань стосовно безпеки.

Чи буде парламент переголосувати норми по реформі Конституційного суду (КС)? Наші партнери мають зауваження щодо повноважень та складу органу, який відбиратиме кандидатів до КС, через можливі ризики політичного втручання.

Ми поки чекаємо результати перемовин, які проводить уряд - він відповідальний за переговори. ВР готова оперативно приймати необхідні рішення.

Але чому парламент прийняв закон в такому вигляді? Не було розуміння, що наші партнери не будуть задоволені?

Була позиція щодо того, що не має блокуватися процес прийняття рішень конкурсною комісією щодо відбору суддів, і переважним голосом буде голос представників міжнародних експертів. Нам це видалось достатнім для того, щоб задовольнити вимогу партнерів.

Деякі депутати від СН вже писали в соцмережах, що наші партнери вимагають забагато, і це ледве не втручання у внутрішню політику.

Є така дискусія щодо державного суверенітету. На відміну від інших судів, Конституційний суд – єдиний, хто може тлумачити Конституцію. Він не завжди тлумачив логічно, наприклад, скасував декларування чиновників два роки тому. Тоді ж почалась конституційна криза.

Але тут питання, чи дійсно це не є зовнішнім впливом на елементи державного суверенітету. Треба говорити.

Ви були членом делегації парламенту до країн Африки та Азії. Розкажіть, які там настрої, які у них думки щодо України?

Президент окреслив на нарадах, що нам треба займатись так званим Глобальним Півднем. Це країни, що розвиваються – держави Африки, Південно-Східної Азії, Латинської Америки. Тому що вони у більшості нас не підтримують, утримуються під час голосувань в ООН, мають тісні зв’язки з Росією та Китаєм. Тому потрібно проводити максимально активну комунікаційну та адвокаційну роботу.

До прикладу, Камбоджа вже змінила свою думку, тому наш візит туди минулого року і став можливим. Країни Африки також поступово змінюють своє ставлення. Насправді Росія там не зацементувалась. До того ж у них є питання до ПВК «Вагнера» та її діяльності в Африці.

Ми у співпраці з європейськими та американськими партнерами будемо працювати над налагодженням контактів з Африкою. Наприклад, у Мозамбік був у нас перший візит за всю історію незалежності. Вони, на жаль, утримуються під час голосувань в ООН. Але обмін думками про те, чому вони утримуються, також важливий.

Які найчастіше ці країни озвучують стереотипи про Україну?

Нам доводиться працювати з тим, що Росія скрізь розповсюджує наратив, що Україна – це їхня територія. Тому ми пояснюємо, що Україна – це окрема держава.

Тобто весь цей час Україна для них була частина Росією?

Так, деякі досі сприймають, що це СРСР. Тому ми пояснюємо їм, що зараз визвольна війна, а не «спеціальна військова операція», як говорять росіяни. Пояснюємо, що таке Україна.

Насправді зв’язок з минулим відчувається непоганий. Багато громадян з країн Африки та Азії, які їхали навчатись в СРСР, вчились на території України, тому що тут була непогана освіта. Для них зрозуміло, чому ми топові в ІТ-технологіях, коли ми показуємо єдиний портал державних послуг Дію. Вони кажуть: звичайно, у вас гарна освіта. Тому ці зв’язки треба надалі вибудовувати. Вони хочуть конкретної допомоги. І коли в наших делегаціях є люди, які можуть говорити про цю конкретну допомогу, то це допомагає краще будувати стосунки.

Що ще ми можемо запропонувати цим країнам, окрім технологій та зерна?

Освіта, стипендії на навчання у нас. Організовувати двосторонні програми – обмін студентами. І таким чином буде поширюватися вплив України.