«Міжнародні партнери ще не визначились стосовно єдиного формату відновлення України» - заступник керівника ОП Тимошенко

Кирило Тимошенко, заступник керівника Офісу президента (ОП), в команді Володимира Зеленського з першого дня її створення. З 2019 року він займався різними напрямками роботи – від медійної комунікації ОП до зв‘язків з представниками місцевого самоврядування, від організації постачання захисних масок в часи коронавірусного карантину до Великого будівництва. Зараз він теж залучений до відбудови України, інфраструктура якої постійно страждає через обстріли Росії.

У ЗМІ неодноразово лунали звинувачення на адресу Тимошенка щодо можливої його причетності до корупційних дій. На деякі з них заступник керівника ОП відповів в інтерв’ю Kyiv Post, а також розповів про план відбудови України та допомогу міжнародних партнерів. Зазначимо, що інтерв’ю було записано до російського ракетного удару по житловому будинку в Дніпрі та авіакатастрофи в Броварах.

Якими темпами вдалося відновити пошкоджену інфраструктуру країни внаслідок війни в 2022 році?

Почну з того, що відновлення складається з декількох етапів. Є великий план відновлення і модернізації країни, який розробляли Кабінет міністрів, ОП і Верховна Рада. Він був презентований в Лугано в липні минулого року. Це як ми бачимо нашу країну після закінчення війни.

Всередині цього великого плану є декілька маленьких. Один з них – оперативне відновлення. Коли почалась деокупація перших областей, ми зрозуміли, що треба робити фокус саме на об’єктах, які можна швидко полагодити. Робимо фасадні роботи, вставляємо вікна тощо. Тобто не капітальне будівництво чи ремонт.

Другий – Fast Recovery Plan. Це відновлення житла людей (приватні будинки, багатоповерхові будинки), шкіл, дитячих садочків, медичних закладів, мереж електро-, водо-, теплопостачання. Цей план ми називаємо планом відновлення критичної інфраструктури для людей.

За цими планами на зараз ми відновили близько 15 тис. об’єктів за минулий рік. Приблизно 14 тис. об’єктів знаходяться в роботі.

Це відновлені об’єкти в тих областях, які були деокуповані?

Це в усіх областях - Київській, Житомирській, Харківській, Херсонській, Чернігівській, Сумській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській.

Після кожного обстрілу об’єкти, які постраждали, одразу вносяться в спеціальну базу, яку ми ведемо онлайн. Це по суті велика карта з усіма пошкодженнями. База оновлюється кожного дня.

Після обстрілу виїжджає спеціальна група людей, які оцінюють збитки, масштаби руйнувань. Якщо об’єкт можна оперативно відновити, одразу починаються роботи. Звісно, якщо це зруйнований будинок, швидко полагодити не виходить. Тому що немає достатньо грошей. Першочергово гроші йдуть на Збройні сили, на озброєння.

Щодо відновлення, то кошти виділяються на оперативне відновлення. Але обсяг коштів, який необхідний для капітальних ремонтів чи будівництва, зовсім інший. Поки у держави немає таких грошей.

З цього приводу ми спілкуємося з міжнародними партнерами. Є різне бачення. Хтось з країн зголосився брати шефство над певними областями, як, наприклад, Велика Британія Київську область. Хтось хоче відновлювати якийсь тип об’єктів – школи, лікарні тощо. Хтось хоче працювати у форматі city-to-city – міста цих країн допомагають конкретним нашим містам.

Чи буде запроваджений єдиний формат допомоги?

Ми намагались домовитись про єдиний підхід, але наші партнери поки не зголосились.

Є запропонована ідея створити Фонд відновлення. Наше бачення: цей Фонд буде в Україні, але контролюватиметься міжнародними партнерами через наглядову раду, яка складатиметься з 75% представників міжнародних партнерів – тих, хто бере участь у відновленні. 25% - від України. Саме ця наглядова рада обиратиме менеджмент Фонду. Україна надаватиме список об’єктів, які потрібно відновлювати в першу чергу. Для нас найважливіше – це житло для людей.

Питання Фонду також поки вивчається нашими міжнародними партнерами. Тому що є різні пропозиції. Можливо, ми будемо працювати через міжнародні інституції, як, наприклад, Світовий банк. Туди будуть перераховуватись гроші.

У такому разі Світовий банк буде контролером використання грошей?

Так. Але подивимось, який зі шляхів буде обраний.

На даному етапі наші партнери виділяють кошти точково чи на якісь програми відновлення, окрім фінансової допомоги державному бюджету України. І таких прикладів багато – відновлюють лікарні в Харківській області, надають генератори тощо.

На вашу думку, чому партнери поки не поспішають приймати рішення стосовно Фонду? До прикладу, на економічному форумі в Німеччині восени 2022 року, присвяченому відбудові України, наші союзники також не поспішали підписувати документи, які б зафіксували їх подальші плани допомоги.

Цей форум був більше спрямований на обговорення стратегії відновлення. Професійна дискусія.

Ми зі свого боку саме тому і запропонували Fast Recovery Plan. Нам важливо, щоб українці повернулись додому. А щоб це стало можливим, людям потрібно житло, інфраструктура: садочки та школи, лікарні. Саме тому ми пропонуємо реалізацію Fast Recovery Plan ще до закінчення війни.

Мені здається, ми переконали в цьому партнерів.

Які країни відмовляються допомагати?

Важко сказати.

Китай?

Я знаю, що деякі китайські компанії працюють на недержавному рівні допомоги.

Чи можемо говорити про кількість в процентному еквіваленті вже відновленого?

Не більше 15%.

Ми розробили з урбаністами великий довідник громад, як ми бачимо їхнє відновлення. Це питання стосовно того, як мають виглядати житлові квартали (особливо в тих громадах, де вони повністю знищені), якою має бути висота бордюрів, як має виглядати парк. Цей довідник ми надсилаємо громадам. Ми не хочемо відновити все так, як було до цього. Мають бути інші підходи. Це шанс модернізувати Україну.

Чи вистачає будівельників? Можливо заохочуєте іноземців працювати на будівництві?

Наші партнери питали, чи можуть їхні будівельні компанії приїжджати в Україну. Ми відкриті до будь-яких варіантів. Але можу сказати, що будівельників в Україні вистачає, як і будівельної техніки.

Чи не створить проблем в майбутній відбудові нещодавно прийнятий закон 5655 – про реформу містобудування, на який вимагають від президента накласти вето?

Я думаю, що ідея закону добра. Його потрібно було приймати. Найголовніша проблема - недостатня комунікація Кабінету міністрів та авторів закону з громадами, мерами міст. Тому що людям треба пояснити, як це буде працювати. Закон дійсно прибирає багато корупційних ризиків, які були до цього. Я думаю, ми знайдемо точки дотику з громадами. До нового року вже були зустрічі, найближчим часом плануємо ще.

Якщо є непорозуміння, то їх можна виправити шляхом внесення правок до закону чи постановами Кабміну.

У жовтні в уряді  казали, що загальна сума ресурсів, необхідних для повоєнної відбудови, сягає 750 млрд дол. Станом на січень на скільки ця цифра збільшилась?

Ця цифра збільшилась, коли відбулась деокупація Херсону. І зараз продовжується фіксація всіх руйнувань. Але збільшилась сума не набагато. Вона залишається приблизно такою ж, тому що ми оперативно щось відновлюємо.

Як зараз відбувається комунікація з представниками місцевого самоврядування? Чи їх робота є ефективною?

Коли я почав займатися регіональною політикою, для мене було важливо, щоб усі очільники областей були менеджерами на місцях. І ми побудували таку систему.

Ми ставили конкретні завдання. Кожного тижня у нас відбувається декілька селекторних нарад з цього приводу, так було і до війни.

Вже під час війни я хвилювався, що хтось з очільників областей може втекти чи відмовитись працювати. Але всі стали, як я їх називаю, воїнами світла на місцях. Почали комунікувати з жителями своїх областей щодо поточної ситуації. Це було надважливо.

Завдяки тому, що в областях були лідери – очільники обласних адміністрацій, які на прямому зв’язку з президентом, ОП, це покращило роботу мерів. Вони стали працювати єдиною командою. Так, траплялися випадки, коли деякі мери переходили на бік Росії чи тікали до РФ. Але їх небагато.

Ви кажете, що очільники областей стали лідерами, прикладом для регіональних влад. А як щодо того, що деякі з них потрапляли в корупційні скандали? Як, наприклад, голова Дніпровської ОВА Валентин Резніченко, якого в медіа звинувачують у розкраданні бюджетних грошей через підставні фірмі, або голова Запорізької ОВА Олександр Старух, до якого детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) приходили стосовно розкрадання гуманітарної допомоги? Ви вже розібралися щодо цих ситуацій?

Я вже казав, для нас все дуже просто: вкрав – до в’язниці. Ще на початку війни усіх очільників областей та мерів попередив: якщо хтось буде займатись свавіллям, ніхто ні за кого вступатися не буде. Як мінімум, на них чекає звільнення.

Тому мені здається, з тими прикладами, які ви навели, все зрозуміло: якщо правоохоронці доведуть, що ці люди порушили закон, значить будуть відповідати. Але поки що ми не бачимо результатів слідства, крім піару, особливо по Запорізькій області, і накачуванні ситуації.

Ви можете запевнити суспільство, що зі сторони ОП не буде тиску на правоохоронні органи у розслідуванні цих ймовірних злочинів?

Мені здається, тут нікого не треба переконувати. Суспільство розуміє, що зі сторони ОП немає жодного тиску на НАБУ. Якщо буде доведено правопорушення, значить ці люди будуть відповідати.

Ви перевіряєте роботу місцевого самоврядування. Що ви можете сказати з приводу того, що в Херсоні перше бетонне укриття з’явилось лише після чергового смертельного обстрілу 24 грудня? Хто не допрацював?

Давайте я розкажу, яка ситуація в Херсоні. В місті критично мала кількість укриттів, їх практично немає. Херсон обстрілюється щодня.

В обласній адміністрації, яку очолює Ярослав Янушевич, після деокупації працювало десь 50 людей. До війни там працювало майже 500 людей. В перші тижні після звільнення міста багато людей повернулись на роботу. Але коли після деокупації почались потужні обстріли міста, кожен день звільняються до 5 працівників. Там реально важко працювати.

Щодо укриттів. Багато чого робиться. Це не відбувається швидко. Багато з чим допомагають волонтери, як-от з бетонними укриттями.

Ми знаємо про всі проблеми міста. Ми гуртом допомагаємо Янушевичу. Наприклад, в місті немає комунальної техніки. Тому кожна область допомагає відповідно до своїх можливостей.

Інші області України допоможуть Херсону з бетонними укриттями?

Так. І Херсон буде також будувати їх.

Ви кажете, що багато людей через окупацію виїхали з міста. Після початку великої війни в Херсоні залишався мер Ігор Колихаєв. Він довгий час комунікував з українськими ЗМІ, розповідав про життя в окупації. Але потім він зник, і після звільнення міста немає жодної згадки про нього. ОП відомо місце перебування Колихаєва?

Нам невідомо, де він.

Він в полоні?

В якому статусі і де він перебуває, ми не знаємо.

Запит не робили?

Куди? В Крим?

Тобто він в Криму?

За інформацією наших структур, він був вивезений. Подальша доля, на жаль, нам не відома.

Чи він співпрацював з російськими окупантами?

Історія покаже.

Як так вийшло, що за минулий рік ви двічі потрапили в “автомобільні” скандали – використовували авто Chevrolet Tahoe, одне з яких компанія General Motors передала Україні для гуманітарної допомоги, та їздили по Києву за кермом орендованого Porsche?

Мені здається, що вся ця історія не відбувається просто так. Я розумію, що відпрацьовується інформаційна кампанія проти мене. Я жодним чином не засуджую дії журналістів-розслідувачів. Але питання, хто стоїть за цим і приносить інформацію розслідувачам?

Щодо історії з позашляховиком Chevrolet Tahoe, на якому я їздив. Для початку треба загалом подивитись, скільки цих автівок їздить по Києву чи регіонам - мінімум 50.

Хто ще ними користується – місцева влада, військові?

Різний рівень.

Але усім було цікаво, чому я регіонами їжджу на цьому позашляховику. Ситуація проста: ця автівка була в Державному управлінні справами, я не катався на ній по Києву.

Але з даних розслідування чітко видно, що авто завозить вас додому та забирає звідти.

Так буває, звісно, що хтось виїжджає з дому. Я не з’являюсь в Харківській області просто з неба.

До цього на чому ви їздили регіонами?

По-перше, раніше у мене не було такої кількості регіональних поїздок. По-друге, в перші місяці війни ми їздили потягами. Та й у мене є власні автівки, які задекларовані.

Чи настільки було необхідно брати в користування авто, яке нам надали партнери для гуманітарних цілей?

Ми не обираємо, на чому нам пересуватись. Усім транспортом займається відповідний підрозділ ОП. 

Зараз ці авто передали Херсонській обласній військовій адміністрації на потреби деокупованих міст та селищ. 

Для мене особисто, як для громадянки своєї країни, також було неприємно чути, що під час війни заступник керівника ОП катається на елітному автомобілі Porsche. З моральної точки зору вам не здається це неправильним?

Можливо, з моральної точки зору так і є. Поясню. В якийсь момент влітку ми з дружиною думали продати одне зі своїх авто і взяти електромобіль. Але ми відмовились від цього ще за 4 місяці до того, як вийшло журналістське розслідування, саме з моральної точки зору.

З’явилась інформація, що державний телеканал «Рада» без проведення тендеру уклав угоду з компанією «Кінокіт» на виробництво програм для телемарафону вартістю 120 млн грн. За інформацією журналістів, ця компанія пов’язана з вами. Чи дійсно це так?

Ця компанія точно жодним чином не пов’язана зі мною. Ні я, ні члени моєї родини не знаємо людей, які є власниками компанії.

Чи я і міністр культури Олександр Ткаченко є тими, хто спілкується з каналами з приводу Єдиного телемарафону? Так. Але до господарської діяльності компанії, яка виробляє контент, я не маю жодного відношення. І це можна перевірити.

Ви не вбачаєте певні ризики в тому, що подібні угоди, в яких  фігурують державні кошти, укладаються без проведення торгів?

Я знаю точно, що в більшості випадків, коли контент замовляє держава, то це неможливо робити у форматі відкритих торгів. Тому що ти купуєш послугу з виробництва чогось, що ти ще маєш зробити. В більшості випадків це відбувається на конкурсній основі.

Посол Німеччини Анка Фельдгузен казала, що ЄС радить владі відходити  від формату Єдиного телемарафону і давати глядачам вибір, що дивитись. Тому що це суперечить принципам демократії. ОП прислухається до подібних думок?

Бачення усіх телеканалів, які беруть участь в марафоні: поки не закінчиться війна, вони будуть працювати в Єдиному марафоні.

Ви цю позицію доносили партнерам?

Цим займається міністр культури.