По всій Україні віруючі, які святкують за юліанським календарем, 19 січня вшановують Хрещення Ісуса Іоанном Хрестителем в річці Йордан, відтворюючи його попри холоднечу. Це останнє свято Різдвяного сезону.
У римо-католицтві та більшості інших християнських конфесій Богоявлення – момент, коли апостоли узріли та усвідомили божественну сутність Ісуса – припадає на 6 січня відповідно до григоріанського календаря.
На Заході це свято вшановує прихід трьох мудреців, або волхвів, до ясел у Віфлеємі невдовзі після народження Ісуса. Християнська традиція стверджує, що мудреці прийшли до новонародженого, слідуючи за дороговказною зіркою. Мудреці подарували немовляті, якого визнали божественним, золото, ладан і смирну.
У православній традиції, однак, наголошується на хрещенні Ісуса Іоанном, яке відбулося, коли він був уже дорослим. Це свято більш відоме як Богоявлення, коли Бог явився у трьох особах як Пресвята Трійця: Бог-Отець, що промовляв крізь хмари, Бог-Дух Святий, що зійшов у вигляді голуба, а Бог-Син Ісус хрещений.
Роблячи рішучий крок
На згадку про «явлення Бога» (етимологічне значення слова «теофанія») православні та багато українських греко-католиків (переважно в Західній Україні та діаспорі) відтворюють занурення Христа у річку Йордан.
І справді найчастіше українці називають це свято просто «Йордан».
Напередодні Богоявлення віруючі повинні постити до появи першої зірки. Як і на Різдво, за столом збирається вся родина. На вечерю готують легкі страви.
Головною традицією свята є освячення води. І не тільки в церквах. Освяченню підлягають усі джерела води: річки, ставки, озера.
У багатьох місцях у льоду, що покриває замерзле озеро чи ставок, прорубують ополонку, у яку священник опускає хрест.
Вважається, що свячена вода очищає і має цілющу силу. Тож у цей день віряни запасаються свяченою водою на цілий рік, помірно використовуючи її під час хвороби чи інших негараздів.
Найбільш ревні віруючі тричі занурюються у воду з головою – не дивлячись на ризик схопити застуду або серцевий напад.
Проте багато людей виконують ритуал крижаного занурення не через відданість Христу, а лише заради користі для здоров’я. Крижані ванни корисні для здоров’я у багатьох сенсах: від полегшення болю в м’язах та зменшення запалення до зцілення психіки людини.
Деякі дослідники, як-от прихильник медитації та занурення в крижану воду Аурімас Юодка, стверджують, що регулярні крижані ванни можуть тренувати блукаючий нерв, який пов’язаний з парасимпатичною нервовою системою. Такі вправи допомагають людині краще справлятися зі стресовими ситуаціями та страхом.
Під час війни з її постійними сиренами повітряної тривоги будь-який дієвий спосіб зняття стресу більш ніж вітається.
Хрещення як досвід наближення до смерті
На символічному рівні ритуал хрещення символізує смерть і відродження. Ісус охрестився незадовго до того, як розпочав свою місію відкуплення людських гріхів.
Деякі християни, як-от британський біолог Руперт Шелдрейк, автор книги «Наука та духовні практики», вважають, що перші послідовники Іоанна Хрестителя, а також багато ранніх християн справді свідомо намагались отримати передсмертний досвід, надовго занурюючись під воду.
Згідно з цією теорією, новонавернені християни не просто очищувались від своїх гріхів водою, їх буквально «топили», доки вони не опинялися у так званому «тунелі світла», про який повідомляють ті, хто повернувся до життя після клінічної смерті. Теоретично цей досвід має призвести до свого роду переродження людини.
Вважають, що традиція хрещення з повним зануренням (на відміну від окроплення водою голови) відроджених християн є пережитком цього досвіду.
Хоча такі твердження дехто вважає дещо спекулятивними, віряни в Україні не повинні забувати про глибинне значення Хрещення. Минулий рік був у прямому сенсі роком на межі життя і смерті незалежної української нації. Можна стверджувати, що після 24 лютого жоден українець не залишився таким, яким був до початку війни.
Залишається лише молитися за те, щоб ті, хто переживе війну, вийшли з цього випробування сильнішими – відродженими як фізично, так і духовно.
