Після того, як 24 серпня засновника Telegram Павла Дурова затримали в паризькому аеропорту, Кремль активно розганяє наратив про те, що влада європейської країни, яка проголошує себе поборницею свобода слова, заарештувала людину, що є чи не найактивнішим у світі поборником цієї свободи.
Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв назвав затримання Дурова політично вмотивованим, а речник Кремля Дмитро Пєсков – «прямою спробою обмежити свободу спілкування».
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Уповноважена президента РФ з прав людини Тетяна Москалькова заявила, що Захід вдався до арешту Дурова з метою прибрати до рук Telegram, «платформу, де можна дізнаватися правду про те, що відбувається в світі.., і проти цього протестують усі, хто прагне свободи слова», що загалом повторює офіційну позицію російського МЗС. Речниця міністерства Марія Захарова заявила, що Франція «розтоптала міжнародні норми у сфері захисту свободи слова та вираження поглядів .., адже якщо вони говорять про якісь стандарти, то й самі повинні не лише відповідати їм, але й захищати їх та дотримуватись».
«Відносини між Москвою та Парижем зіпсувалися, зокрема через позицію Парижа щодо свободи слова, свободи поширення інформації та професійних прав журналістів в цілому», – заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.
Як і очікувалось, російська влада почала говорити, що за наміром поглинути Telegram стоїть Вашингтон.
Спікер Держдуми В'ячеслав Володін заявив, що арешт Дурова начебто організували не французи, а американці, додавши: «Telegram – один із небагатьох... месенджерів, на який США поки не мають впливу. Напередодні виборів президента США Байдену важливо взяти під контроль Telegram».
Російська пропагандистка Маргарита Симонян попередила росіян про необхідність негайно видалити усю конфіденційну інформацію до того, як Дуров передасть ключі до шифрування Telegram французькій владі.
Цікаво, що директор Служби зовнішньої розвідки Росії (СВР) Сергій Наришкін стверджував, що Дуров, скоріш за все, не мав наміру давати Заходу доступ до конфіденційної інформації на платформі, що можна було б зробити, аби запобігти масовому видаленню даних, до яких, ймовірно, має доступ російська розвідка.
Ті на Заході, хто демонструє прихильність до наративів Кремля, дружно сіли у потяг «вільної преси», який Ілон Маск започаткував на своїй платформі X під хештегом #freePavel.
Такер Карлсон, який брав інтерв’ю у Дурова в квітні минулого року, всього через кілька місяців після того, як взяв інтерв’ю у президента Володимира Путіна, звернувся до користувачів X із тезою про те, що Дуров опинився у в’язниці «за те, що дозволив громадськості користуватися свободою слова».
Навіщо Росії використовувати свободу слова як зброю? Путін, як відомо, не військовий – він колишній агент КДБ. Тому добре знає, як дезінформувати своїх ворогів та як використовувати їхні вразливі місця. США та Франція є демократичними країнами, де свобода слова та вираження думок захищені законом, і хоча це їхня сильна сторона, це також дає можливість Путіну проводити психологічно-інформаційні операцій з метою подальшої поляризації суспільства. Звинувачення у порушенні свободи слова, які Кремль висуває до Франції, викликають неоднозначну реакцію серед громадян цієї країни, як і серед американців та мешканців інших західних країн.
У той час як Росія активно використовує свободу слова на Заході як зброю, у вересні Путін заявив, що в РФ ЗМІ є вільними й незалежними від держави. При цьому російський президент навмисно промовчав про те, що влада РФ заблокувала росіянам доступ до західних соцімереж.
Важливо нагадати усім борцям за свободу слова на Заході, що Міністерство оборони Росії давно вже використовує інформацію як зброю. Цілеспрямоване втручання Кремля в роботу російських ЗМІ розпочалося ще у 2012 році, коли російська влада посилила контроль над інформаційним простором. У травні 2019 року Держдума Росії прийняла «закон про суверенний Інтернет», спрямований на посилення контролю держави над Інтернет простором. Фактично, цим законом російський Інтернет був ізольований від решти світу.
Репресії посилились у лютому 2022 року, після того, як Путін розпочав свою загарбницьку війну проти України. Тоді в Росії прийняли низку законів, якими в країні фактично була запроваджена воєнна цензура. За цими законами будь-яке висловлювання протесту проти війни вважається кримінальним злочином, за який передбачене позбавлення волі на тривалий строк. Зокрема, зневажливі висловлювання на адресу російських військових або поширення «неправдивої інформації» про вторгнення в Україну караються позбавленням волі на строк до 15 років.
Крім того, слід нагадати західним поборникам свободи слова, що арешт Дурова взагалі має лише опосередковане відношення до цієї свободи, значно більш суттєвим є те, що Telegram роками використовувався як потужний інструмент російської пропаганди. Крім того, започаткована Дуровим мережа фігурує у низці кримінальних розслідувань як знаряддя злочину, адже чимало Telegram-каналів використовуються зловмисниками для розповсюдження дитячої порнографії та наркотиків, не кажучи вже про численні спроби шахрайства у цьому месенджері та про сприяння тероризму та організованій злочинності.
Хоча свобода слова й гарантує громадянам демократичних держав у всьому світі право вільно висловлювати свої погляди, критикувати свої уряди й окремих високопосадовців, висловлюватись щодо стану економіки, рекламувати свій бізнес тощо, вона нікому не дає права пропагувати насильство чи шкодити іншим своїми висловлюваннями.
Погляди, висловлені авторами в цій статті, можуть не поділятися Kyiv Post.
