The New York Times зібрали історії чоловіків, які переховуються вдома, адже бояться отримати повістку. Основні страхи – отримати каліцтво на фронті, не пройти достатню підготовку для бойових дій чи померти на війні.
Вони пересуваються на таксі, замовляють їжу лише на доставку. Військові кажуть, що вони не мають вибору – розуміючи брак людей на лінії фронту, їхня робота це скликати максимально можливу кількість чоловіків до військової служби.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Автор статті Констант Мех’ю (Constant Méheut) також поговорив для статті з українським соціологом Тимофієм Бріком. Проте у своєму пості у фейсбуку він пояснив причини, чому ухиляння від армії завжди було нормою, проте навіть попри третій рік виснажливої війни українці досі хочуть мобілізуватися. Kyiv Post публікує повний текст за згоди автора.
Як цифрові платформи Міноборони підвищують ефективність управління ЗСУ
Моє ім’я згадали в статті New York Times "As Ukraine Expands Military Draft, Some Men Go Into Hiding".
На жаль, мій повний коментар в статтю не пішов. Тому напишу свої роздуми тут.
Хоча окремі факти в статті правильні, загальний наратив і спосіб представлення ситуації є оманливими. Цей наратив не дозволяє повною мірою зрозуміти українське суспільство.
Звісно, під час війни деякі чоловіки уникають мобілізації. Це типова ситуація в усіх країнах.
Під час війни у В'єтнамі багато американців уникали армії і їхали в Канаду. Соціальні науки давно показали, що люди загалом схильні уникати громадянських обов'язків: платити податки, ходити на вибори, підписувати петиції чи ходити на мітинги, а тим паче мобілізуватись.
Тут немає нічого дивного.
Дивним є інше. Незважаючи на 10 років війни і 2 роки вторгнення, багато українців все одно готові мобілізуватись.
До повномасштабного вторгнення Київський міжнародний інститут соціології(КМІС) оцінював, що 60% чоловіків і 18% жінок були готові чинити збройний опір, якщо Росія нападе на їхнє місто чи село.
Тоді експерти були скептичні і казали, що це просто слова. Але практика показала, що багато українців дійсно були готові ризикувати своїм життям як військові і волонтери.
Зараз, у 2024 році, опитування Info Sapiens показують, що 35% чоловіків, які не мають броні і не служать, готові до мобілізації.
Графік взятий з Texty.org.ua
Недавнє опитування КМІС + MOBILISE показало, що третина респондентів підтримала новий закон про мобілізацію.
Підтримка нового закону про мобілізацію в розрізі різних регіонів України, скріншот із результатів опитування проєкту MOBILISE. Джерело: MOBILIZE project, КМІС.
Як на мене, то ці цифри є більш цікавими і неочікуваними. Незважаючи на всі труднощі і виклики, незважаючи на страхи (опитування IRI + РЕЙТИНГ детально описує ці страхи), незважаючи на виснажливу війну.
Все одно третина респондентів продовжує бути налаштована на мобілізацію. Чи могли б інші країни розраховувати на третину респондентів?
Написати статтю, що хтось не хоче мобілізуватись під час війни доволі просто. А ось написати статтю, чому 35% чоловіків готові до мобілізації - ось це був би цікавіший виклик для NYT (як на мене).
Шкода, що їм цей виклик не зайшов.