20 грудня президент Володимир Зеленський підписав закон про нову процедуру відбору судді до Конституційного суду України (КСУ). Тепер конкурсна комісія має складатись з шести членів - 3 від України та 3 від міжнародників.
Але такий варіант не підтримують у Венеційській комісії, якій відправили текст законопроєкту перед голосуванням в парламенті. Там наполягають на семи членах в комісії — один додатковий представник за міжнародною квотою. Відповідних змін чекають і в Єврокомісії, бо це є важлива реформа для вступу України в Європейський Союз.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Українська влада поки опирається цьому. Але рішення треба буде приймати, вважає Віталій Шабунін, український борець з корупцією та керівник Центру протидії корупції (ЦПК). В інтерв’ю Kyiv Post він розповів, в якому стані перебуває судова система України, чи є вона незалежною та хто очолює корупцію в країні.
Як ви оцінюєте стан судової гілки влади на фоні ліквідації Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) та прийняття закону про КСУ?
Почнімо з КСУ. Перша вимога — без прийняття необхідних законів переговори на вступ до Євросоюзу не почнуться. Маю на увазі реформу КСУ, ядром якої є процедура обрання суддів. Тобто ця реформа має відповідати рекомендаціям Венеційської комісії. Той прийнятий закон, який підписав президент, суперечить цьому. У рішенні Венеційської комісії сказано, що, по-перше, закон прийшов надто пізно і вони не встигли його проаналізувати. По-друге, у прийнятому законі немає переважного голосу незалежних експертів.
Я не вірю, що не можна було невчасно надіслати проєкт закону, аби на фоні цього швидко проголосувати за закон. Це схоже на сплановану операцію. Але це виглядає, як постріл владою собі у ногу. Бо все одно доведеться переголосовувати закон. Або відмовитись від євроінтеграції.
Представники влади починають говорити, що вирішальне слово не повинно бути за міжнародними представниками, бо ми ж суверенна держава й у нас не можуть приймати рішення західні експерти…
А хто сказав, що це будуть іноземці? Представниками від міжнародних організацій можуть бути українці. І мені «подобається» позиція деяких представників влади про суверенність України. 60% національного бюджету складається з допомоги Заходу — тут немає питань до суверенності?
Ваш прогноз, що тепер буде? Переголосують закон?
Є три опції: 1) або Венеційка змінить своє рішення (чого не буде); 2) або ми змінюємо закон; 3) або ми не відповідаємо умовам на вступ до ЄС і не вступаємо.
Чи можна сказати, що прийняття цього закону свідчить, що деякі представники влади блокують наш вступ до ЄС?
Ні, вони хочуть контролювати КСУ. Я переконаний, що Зеленський та люди з його групи хочуть вступити до ЄС. Просто зараз позиція у всіх: «Ми молоді лідери вільного світу, зупинили російську орду». Це правда, але це не дозволяє поводитися таким чином. Не можна бути лідерами вільного світу і брати під контроль ключові державні інституції.
Чи контролює хтось КСУ зараз?
Зараз немає жодної сили, яка впливала б на більшість Суду.
Чи варто очікувати, що зараз наші міжнародні партнери припинять переговори з владою, поки не будуть розглянуті та прийняті правки до закону про КСУ?
Переговорів не буде, поки існує закон у тому вигляді, як зараз. Більш того, такими своїми діями влада дала залізні аргументи проти України, для дискредитації України росіянами.
Що демонструє нашій судовій системі ліквідація ОАСК?
Перший рівень: таке свавілля неприпустиме. Розумієте, коли є голова суду Павло Вовк, який на очах всього світу робить що хоче, за гроші приймає потрібні судові рішення, то це є сигналом для всіх суддів:«значить так можна».
Але погано, що без американців, без санкцій проти Вовка, ліквідації ОАСК не відбулось. Це мало бути б внутрішнє рішення. Тому я хочу запитати у депутатів від правлячої партії “Слуга народу”, які говорять про самостійність: чому ж ви у випадку з ОАСК не проявляли самостійність рік і вісім місяців?
Санкції на Вовка були накладені саме зараз, тому що 11 січня відбудеться з'їзд суддів, який має обрати членів Вищої ради правосуддя (ВРП). Тоді ВРП стане повноважною, що стане початком реалізації судової реформи. Бо зараз Етична рада (орган, який перевіряє кандидатів до ВРП) склала список людей, яких можна призначити до ВРП. Так от Вовк і ОАСК були ключовою групою, яка блокувала це обрання, мотивуючи делегатів з'їзду не голосувати.
Зараз є судова мафія, яка наполягає на тому, що ВРП не потрібна. Бо навіщо ВРП, яке може звільняти суддів.
Що це за мафія?
Наприклад, Рада суддів, ОАСК, який досі впливає. Судді досі слухають Вовка. Бо він ще сам суддя, адже без ВРП його неможливо прибрати. І тому він вмовляє колег не голосувати за ВРП, аби залишитися у цьому статусі.
Тобто Вовк може залишитися суддею, якщо не буде подальших відповідних рішень щодо нього?
Ні, він настільки токсичний, що не повернеться. Є два сценарії — він далі сидить на посаді судді, отримує зарплату і чекає, доки його посадять. Або з‘являється у ВРП, яка його точно викидає з системи.
Наразі зменшилася кількість розслідувань щодо корупціі через відсутність у суспільства доступу до інформації, закриті реєстри. Чи можна сказати, що це є «золотим часом» для корупціонерів?
60% національного бюджету — це гроші Заходу. Ця пропорція буде зростати. Це означає, що будь-який корупційний скандал в Україні — це фактична крадіжка Західних грошей. Красти зараз із бюджету — це підривати довіру навіть не Західних еліт, а суспільств і виборців. Тобто ту довіру, яка є ключем отримання зброї та грошей. Той, хто зараз краде з бюджету — реально ворог країни.
Але чи крадуть? Так. Це видно по окремих закупівлях. Чи це глобальна вертикальна схема від вищого політичного керівництва? Не схоже, це відбувається на місцях.
Слоганом ЦПК є «Корупція має прізвище». Чиє прізвище носить корупція в Україні сьогодні?
У нас в організації є політика: ми виходимо в публічну критику або сутичку з владою тільки у разі, якщо всі попередні способи не дали результату (переговори, експертне пояснення, конкурс через міжнародників, розповіді, приклади тощо). Під час війни ми змінили цю позицію.
Плюс, ми не розслідувачі. 90% інформації про схеми ми віддаємо медіа. Зважаючи на ці дві історії, ми м’якіші до влади у комунікаціях і ми дуже рідко розслідуємо.
Тому я поки утримуюсь із відповіддю на це питання. Бо люди, яких би я назвав, наразі говорять від імені України зі світом, від якого нам потрібні гроші та зброя.
