Підтримка України у світі проходить на різних фронтах. І навіть там, де це мало очікувалось. До прикладу, Румунія допомагає Україні не тільки на політичному та гуманітарному рівнях. Румунський народ активно взявся до роботи теж.
Так, днями було створено петицію, адресовану до Міністерства закордонних справ Румунії, компаній та установ в галузі енергетики, аби терміново ухвалити рішення про припинення постачання електроенергії, води та газу до посольства Росії в Бухаресті та інших будівель, що належать Кремлю.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
«Терористичний режим Москви, зазнавши значних поразок на полі бою, все частіше вдається до використання зими як зброї проти цивільного населення України. Напади Росії на українську енергетичну інфраструктуру еквівалентні геноциду. 90 років тому Москва використала голод як зброю проти українського народу, здійснивши геноцид, відомий як Голодомор. Сьогодні Росія перебуває на межі здійснення ще одного Голодомору. Мільйони людей в Україні стикаються з відключеннями електроенергії взимку внаслідок нападів російських орд», — йдеться у петиції.
Крім того, у петиції зазначається, що російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру також торкнулися мешканців Бессарабії в Молдові, які неодноразово залишалися у темряві. І хоча Румунія частково забезпечує електроенергією мешканців Бессарабії, енергетичне з'єднання двох держав не є всеосяжним. Частково на це вплинули проросійські уряди в Кишиневі, що керували там багато років. Член парламенту PAS Раду Маріан попередив, що немає прямої високовольтної лінії, яка б з'єднувала Молдову з Румунією.
«Російські чиновники мають відповідати за поводження з українським народом. Ми також хочемо через цю петицію показати українському народу, що ми солідарні з ним у боротьбі за свободу», — говориться у петиції.
Так, 24 лютого в Румунії було організовано перший протест проти російської агресії. Недержавна організація, яка працює над виявленням корупційних схем, загалом організувала три акції протесту проти нападу Росії.
Через варварську агресію Росії, що відбувається кожного дня, деякі румунські організації продовжили брати участь у протестах. Серед них є Asociația «21 Decembrie 1989», члени якої ще під час революції 1989 року боролися проти комунізму. Вони добре розуміють небезпеку, яку представляє Росія. Лідер Теодор Мерієш та команда організації весь час активно працює над тим, аби засудити людей, які скоювали злочини проти революціонерів 1989 року.
Згодом було розпочато співпрацю з викладачкою із Харкова Дар‘єю Кустановіч, яка і стала лідером цих протестів. Тема протестних акцій зазвичай змінюється з тижня на тиждень, але основні напрямки зберігаються. Наприклад, «Україні треба давати більше зброї, доки вона не поверне всі території разом із Кримом», «Україну треба прийняти в НАТО», «Треба зупинити діяльність у Румунії російських компаній, включаючи Лукойл та Газпром» та вимога повного ембарго Росії.
Також було організовано акцію протесту перед посольством Ірану з вимогою, аби вони припинили надавати військову підтримку Росії.
На цих протестах були присутні українські співаки, а також люди, які хотіли поділитися своїми історіями про те, що вони та їхні родичі пережили за час війни.
Цікаво, що найбільшою акцією протесту стала демонстрація 24 серпня на День Незалежності України, яку відвідало понад 2 тис. осіб. Наступного дня після ракетного обстрілу Києва, що відбувся 10 жовтня, був влаштований великий протест, на який прийшов посол України в Румунії Ігор Прокопчук.
«Загалом у нас немає великої відвідуваності протестів, зокрема через деякі внутрішні чинники. Наприклад, після кількох років протестів румуни розчаровані, що не так багато речей змінилося. Але ми продовжуємо організовувати такі заходи аби підвищити поінформованість румунського суспільства щодо подій в Україні. Також ми обрали символічне місце для протестів — Університетську площу Бухареста, місце Румунської революції проти комунізму 1989 року. Ми вважаємо, що у нас багато спільного з українським народом у контексті боротьби за свободу», — розповів автор петиції, організатор протестів та редактор онлайн-видання Podul Міркеа Іоан Савін.
Втім, нерідко відвідувачами протестів є і провокатори, які почали приходити після значних перемог ЗСУ на фронті. 17 вересня, після звільнення Ізюму, під час протесту на Університетській площі була помічена особливо значна кількість провокаторів. Вони знімали протест, агресивно себе поводили та намагалися відібрати українські прапори, які завжди стоять поруч з румунським.
Висвітлювати такі протести, а також взагалі події в Україні, звірства російської армії допомагають здебільшого онлайн-видання, такі як În Linie Dreaptă та Podul. Це не подобається Росії. Тому Міністерство закордонних справ РФ звинуватило медіа Podul у публікації фейкових новин.
