25 червня в івент-просторі “Inveria” відбувся фестиваль української культури від Мистецького Українського Руху (МУР). Організаторкою та засновницею фестивалю є Марина Кошкіна – українська акторка кіно і театру з Луганщини. МУР покликаний допомагати митцям та творчим дітям з малозабезпечених родин. Марина розповіла Kyiv Post, чому тримати культурний фронт – важливо, особливо під час війни.
“Це наш перший фестиваль, тому що фонд “Мистецький Український Рух” народився 21 травня, в день мого народження. Він створений з метою підтримки дітей з малозабезпечених, багатодітних родин, дітей, які постраждали від війни, але займаються творчістю. Фонд надає їм таку певну підтримку. Це може бути творчий інвентар, музичні інструменти, м`ячі, форма для танців…Я сама пройшла цю історію в своєму дитинстві. В мене немає музичної освіти через те, що у моєї мами не було можливості купити музичний інструмент”, – акторка НАДТ ім. І. Франка Марина Кошкіна розповідає Kyiv Post.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Фестиваль народився з ідеї об`єднати митців з усієї України. Багато хто з українців зараз вважає, що мистецтво не на часі, проте Марина Кошкіна притримується іншої думки: “Зараз кажуть, що мистецтво – не на часі…Зараз комусь амуніція потрібна, гуманітарна підтримка. Кому там до картин, якихось виробів ручної роботи? І так вважають всі. Я сама живу у цьому внутрішньому конфлікті – чи треба зараз комусь театр. Але коли я виходжу на сцену, і у нас повний зал, і сьогодні – це нереальне свідоцтво, що людям це треба, і нам треба тримати наш культурний фронт.”
25 червня фонд МУР організував фестиваль української культури для того, щоб підтримати митців з різних куточків України, надаючи їм майданчик для презентації власної творчості. Будь-який митець міг безкоштовно взяти участь у благодійному ярмарку, заробити кошти на фестивалі та відправити їх туди, куди вважав за потрібне.
“Зараз ми маємо тримати наш культурний фронт і говорити все ж таки про нашу етно-культуру і робити сучасною для людей, які не знають нічого, говорити про те, що вона є і що вона така. Є дуже багато молоді, яка, можливо, зараз вперше знайомиться і бачить. Це теж наша місія – культурно-просвітницька, яку ми будемо нести, тому що інколи наші не знають про наших. Зараз всі люди цікавляться українською культурою по всьому світі. І ми цікавимось тим, що у нас, що ми можемо, і хто ми взагалі – українці”, – коментує Марина.
Протягом фестивалю учасники проводили різні майстер-класи з декоративно-ужиткового мистецтва: вибійки, ткацтва, гончарства; а також з колажу, живопису, гри на барабанах тощо. Фольклорний ансамбль “Божичі” провів майстер-клас з традиційного танцю. Крім того, на ярмарку відвідувачі могли придбати художні, історичні та дитячі книжки, запропоновані книгарнею “Zakapelok”. Багато учасників ярмарку перерахує зібрані кошти на потреби ЗСУ.
На сцені фестивалю виступили український виконавець Юра Звонар, стендап-комік Василь Байдак та мистецьке об’єднання “Київський культурний фронт”. Відома українська акторка та активістка Римма Зюбіна читала поезії Юрка Іздрика та Тетяни Власової. Окрім того, на фестивалі пройшов аукціон з продажу марок “Русскій воєнний корабль”. Переможцем аукціону став Артем Грудін, який придбав дві марки за 2000 грн.
“Стендап виконує досить багато функцій. Перша функція – це те, що він людям допомагає трішки зняти тривогу, при цьому знаходячись у темі війни, тому що стендап – про війну, він не дає війні погаснути. Просто люди переживають стрес, який вони пережили, і його трішки перетворюють через гумор в більш спокійний свій стан. Друге – це те, що стендап зараз збирає дуже багато коштів. Десь все йде на ЗСУ, десь 50 відсотків, десь 30”, – розповідає Василь Байдак про важливість стендапу в умовах війни.
“Зараз наші люди дуже цікавляться нашою історією. Погано, що такою ціною. Але так часто буває: без жертви, без крові, без якогось зіткнення людини зі смертю в прямому сенсі до нас не приходять якісь важливі розуміння, хто ти, заради чого ти тут живеш, і що ти на цій землі взагалі робиш. Зараз людям цікаво, хто ми і хто твій сусід, і що таке наша ненька-Україна і чому дуже багато років велика популяризація російськомовної культури, яка прищеплювалась нам з дитинства. І зараз, звичайно, нам всім хочеться від цього відмитись”, – розповідає організаторка фестивалю.
“Київський культурний фонд”, що зародився в березні, під час війни, всі гроші відправляє ЗСУ. “Ми маємо продовжувати жити. Ми маємо наповнювати це життя сенсом. І коли військові приїжджають на ротацію в Київ і чують спів, чують нові українські пісні, які ми, власне, створюємо, ми і ще багато молодих митців в Україні, коли вони бачать вистави, коли вони дивляться на живопис, вони приїжджають і розуміють, що саме для цього вони і воюють…” – додає Катерина Артеменко, учасниця “Київського культурного фронту”.
