Керівництво України розробило план, який дозволить державі функціонувати навіть у найбільш несприятливих умовах: план перевести всі державні послуги у цифровий формат за допомогою сучасних технологій.
План стати «найбільш цифровою країною» у світі після перемоги над Росією вперше оприлюднив президент Володимир Зеленський минулого місяця, а віце-прем’єр-міністр Михайло Федоров конкретизував його на конференції в Швейцарії в понеділок.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Чого прагне Україна?
До війни Україна вже позиціонувала себе як цифрового лідера, тому її план щодо переходу на 100% у цифровий формат є продовженням цього тренду.
«Цифрові сервіси неможливо знищити ракетами, особливо якщо ви зберігаєте дані на Amazon або Microsoft», — сказав Федоров на конференції в Лугано.
Одна з головних цілей тут – замінити бюрократів додатками для смартфонів.
Українці зможуть виконувати всі необхідні адміністративні процедури, не відвідуючи державні установи та не заповнюючи паперових форм.
Це стосуватиметься будь-яких адмінпослуг: від реєстрації землі, автомобілів чи іншого майна до відкриття бізнесу чи заповнення митних декларацій.
Федоров підкреслив, що звільнені у процесі діджиталізації бюрократи будуть перекваліфіковані для виконання інших, більш корисних для «нової економіки» завдань.
Але кінцева мета процесу набагато більш значуща, ніж просто трансформація державних послуг.
Федоров і Зеленський також мають на меті покінчити з паперовими грошима та замінити їх цифровою (хоча й не крипто-) валютою, максимально перемістити освітні та медичні послуги в онлайн простір і створити «кіберфорпост» для захисту від кібератак.
Хто буде створювати нові системи?
Під час виступу на кількох технологічних конференціях у середині червня Зеленський звернувся до «провідних світових технологічних компаній» з проханням допомогти Україні розбудувати необхідну інфраструктуру.
Федоров, однак, звернувся з більш загальним закликом про фінансування та безкоштовне надання технологій, не визначаючи конкретну роль Big Tech-компаній у процесі.
Віце-прем’єр-міністр, який також є міністром цифрової трансформації, розповів про багато систем, які вже працюють в Україні, маючи на увазі, що вони й стануть основою подальшої діджиталізації країни.
За його словами, Україна вже була першою країною, яка впровадила повністю цифрові паспорти для посвідчення особи, і вже має додаток для електронного урядування під назвою «Дія», яким активно користуються мільйони.
Коли план почнуть втілювати?
Федоров розбив план за тематичними напрямками, кожна зі своєю хронологією.
Деякі потреби більш термінові, ніж інші. Наприклад, план електронної освіти розрахований лише на один рік.
Міністр підкреслив, що більшість із 4,2 мільйона учнів українських шкіл були змушені переїхати через війну.
Уряд має намір перейти на ноутбуки, планшети та інше високотехнологічне обладнання, щоб допомогти створити сучасну освітню систему.
Інші завдання, такі як створення безготівкового суспільства, сучасної електронної системи охорони здоров’я чи трансформація митниці, розраховані на три роки.
Є проблеми з підходом?
Одним з найбільш вражаючих пунктів плану є використання штучного інтелекту в судочинстві.
В Україні вже створено пілотну систему використання штучного інтелекту (ШІ) для складання досудових звітів і звітів, що передують винесенню вироків, з оцінкою ризику повторного вчинення злочину підозрюваним.
Федоров представив цю ідею у своїй презентації під назвою «Суддя Дредд».
Мета полягає в тому, щоб зміцнити довіру до судової системи і таким чином забезпечити «привабливе інвестиційне середовище та свободу бізнесу» за допомогою використання ШІ в господарських судах.
Однак неурядова організація Fair Trials попередила у своєму звіті минулого року, що «сама мета» використання штучного інтелекту для оцінки ризиків «підриває фундаментальне право на презумпцію невинуватості».
Fair Trials закликала заборонити подібну практику застосування ШІ в судочинстві.
Оригінал англійською тут
