Невизначеність, пов’язана з майбутніми змінами в адміністрації США, стала каталізатором для європейських країн, які активізували свої зусилля на підтримку України та зміцнення колективної безпеки. Протягом останніх тижнів ми стали свідками підвищеної дипломатичної активності, а також покращення політичного клімату між Польщею та Україною.
Останні тижні ознаменувалися справжнім дипломатичним наступом, спрямованим на забезпечення подальшої підтримки України в її захисті від Росії, на забезпечення припинення вогню або перемир’я на сприятливих для Києва і Європи умовах і водночас на посилення безпеки країн ЄС і НАТО. Про мир не йдеться, адже Росія навряд чи змінить свої цілі.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Наприкінці листопада під час саміту Північних країн (Швеція, Норвегія, Данія, Фінляндія, Ісландія), країн Балтії (Литва, Латвія, Естонія) і Польщі, який відбувся в Стокгольмі, обговорювалося питання створення військово-морської поліцейської місії в Балтійському морі за зразком існуючої повітряної поліцейської місії.
На кордоні з Польщею запрацював новий пункт пропуску «Нижанковичі - Мальховіце»
Країни Європи створюють нові альянси − подробиці
Ця ініціатива виникла не на порожньому місці. Зближення цих країн, яке стало очевидним після повномасштабного вторгнення, останнім часом прискорилося. Альянс всередині альянсу не означає, що не будуть залучені інші країни. У дискусіях в інших форматах, у тому числі двосторонніх, також беруть участь Велика Британія, Франція та Німеччина.
Серед багатьох зустрічей і самітів варто відзначити візит президента Франції Емманюеля Макрона до Варшави 12 грудня. Він зустрівся зі своїм польським колегою та прем’єр-міністром Дональдом Туском. Візит Макрона відбувся на тлі триваючої політичної кризи у Франції за день до висунення його кандидатури на посаду прем’єр-міністра.
Франція – не єдина значна європейська країна, яка бореться з внутрішніми проблемами: у Німеччині дострокові вибори заплановані на лютий 2025 року. Для зміцнення своїх позицій Туск намагається використати тимчасову слабкість цих країн і майбутнє головування Польщі в Раді ЄС, яке розпочнеться 1 січня, кажуть джерела Kyiv Post.
Під час спільної пресконференції з Макроном Туск розкритикував пропозицію Франції розгорнути [в Україні] 40-тисячний європейський миротворчий військовий контингент:
«Я хочу скористатися цією можливістю, щоб покласти край спекуляціям щодо присутності військ будь-якої країни в Україні після перемир’я, припинення вогню або досягнення миру. Рішення щодо дій Польщі будуть прийматись у Варшаві і тільки у Варшаві. Наразі ми не плануємо таких дій».
Це не означає припинення підтримки України. Польща розпочинає передвиборчу кампанію напередодні президентських виборів, запланованих на травень, оскільки польське суспільство побоюється бути втягнутим у війну.
Слова Туска ґрунтуються не лише на опитуваннях – гіпотетична присутність польських військ в Україні використає російська пропаганда, яка вже давно поширює наратив про нібито бажання Польщі анексувати частину Західної України. Крім того, польські солдати можуть стати об’єктами потенційних російських провокацій або інших агресивних дій.
Важко передбачити, як розвиватиметься ця ситуація, але все може змінитися після президентських виборів у Польщі. Звичайно, багато що залежить від їхніх результатів.
Не менш важливими є вибори в Німеччині, в яких, як свідчать опитування, перемогу майже напевно здобуде ХДС на чолі з Фрідріхом Мерцем. З часів Ангели Меркель його партія зазнала значної трансформації, підтримує добрі стосунки з польським урядом і виступає за більшу підтримку України, зокрема, за надання їй крилатих ракет великої дальності «Таурус». Українсько-польські політичні відносини також інтенсифікувалися.
Лідери обох країн нещодавно провели телефонну розмову, і, за інформацією джерел Kyiv Post, Дональд Туск відвідає Київ до кінця цього року, а наступного до Варшави поїде президент України Володимир Зеленський.
Як змінилися відносини між Польщею та Україною
Це слід вважати потеплінням політичного клімату. Згадаймо: літо і осінь 2024 року пройшли під знаком численних суперечок щодо історії та Волинської трагедії. Новий напрямок відносинам задали кілька факторів:
- польське головування в Раді ЄС, яке може виявитися корисним для України з точки зору інтеграції до європейських структур;
- невизначеність, пов’язана зі зміною адміністрації в США;
- політична стратегія Києва «не сваритися з сусідами».
За словами джерел Kyiv Post, все почалося з того, що Варшава надіслала Києву чіткий сигнал про те, що Польща очікує вирішення питання ексгумації польських жертв «Волинської різанини». Як ми вже повідомляли раніше, це викликало позитивну реакцію, і, за нашою інформацією, перші розкопки мають розпочатися навесні.
Поряд із зустрічами на експертному та міністерському рівнях, зростає і громадська взаємодія. На відміну від мінливого політичного клімату, ставлення українців до поляків, хоч і дещо гірше, ніж у 2022 році, залишається стабільно добрим.
Ці настрої добре відображають результати двох опитувань громадської думки, опубліковані у грудні. Перше провів Центр Мерошевського, а друге – Центр досліджень безпеки при австрійській Вищій технічній школі. Їхні результати дещо відрізняються, але показують ту саму тенденцію, яка дуже вигідно відрізняється від відносин з іншими сусідами і являє собою значний капітал.
Період, що передує інавгурації Дональда Трампа у січні, був позначений інтенсивними обстрілами енергетичної інфраструктури та міст України, масовими відключеннями електроенергії та великою невизначеністю.
Для країн-союзників ЄС майбутнє також викликає багато запитань, що спонукає до активізації дипломатичних зусиль на підтримку України та забезпечення власної безпеки. Це не означає розлучення з американським союзником – існує видима стратегія, спрямована на здобуття прихильності республіканців, про що свідчать заяви про збільшення витрат на оборону та переговори з Трампом під час відкриття собору Нотр-Дам у Парижі.
На політичному рівні польсько-українські відносини покращуються, однак у найближчі пів року риторика політиків пройде випробування на міцність.
