Німецький парламент Бундестаг висловив недовіру канцлеру ФРН Олафу Шольцу, передає кореспондент Укрінформу.
Бундестаг оголосив про недовіру канцлеру Шольцу
За главу уряду проголосували 207 депутатів, проти – 394, утрималися 116.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Проти проголосували 394 народних обранців. Це майже повністю консервативний блок ХДС/ХСС, Ліві та лівий «Блок Сари Вагенкнехт» і права «Альтернатива для Німеччини».
Утрималися 116, переважно члени «Альянсу 90/Зелені».
«Для висловлення довіру канцлеру потрібні щонайменше 367 голосів. Подання канцлера не набрало необхідну кількість голосів», - повідомила президентка Бундестагу Бербель Бас і додала, що негайно поінформує про результат президента ФРН.
Загалом голосували 717 членів парламенту із 736.
Голосуванню передували запеклі 2,5-годинні дебати, під час яких нерідко лунали слова «Україна» та Taurus.
Німеччина передала Україні шостий комплекс ППО IRIS-T
Усі партії, як зазначалося під час дебатів, єдині в бажанні, щоби російська війна якнайшвидше завершилась, але по-різному бачать шляхи досягнення цього.
Проти передачі далекобійних ракет категорично висловлювалися соціал-демократи, ліві та праві, а представники консерваторів при цьому не стали сьогодні публічно давати обіцянки передати таке озброєння Україні, чого вимагали від нинішнього уряду раніше.
Раніше канцлер Німеччини Олаф Шольц сподівався, що переживе політичну кризу і залишиться на другий термін.
Вибори в Німеччині − що відомо
Задля вотуму недовіри Зелені пообіцяли утриматися після того, як ультраправа «Альтернатива для Німеччини» (AfD) погрожувала зірвати процес, проголосувавши за Шольца.
Якщо Шольц програє голосування (як очікується), президент Франк-Вальтер Штайнмаєр може розпустити парламент і офіційно оголосити узгоджену дату виборів 23 лютого.
Німецька політика в післявоєнну епоху була стабільною, і в ній домінували дві великі партії – ХДС-ХСС і СДПН, а невелика СДП часто грала роль «держателя золотої акції».
Зелені з'явились у 1980-х роках, але за останнє десятиліття політичний ландшафт ще більше фрагментувався через прихід до влади AfD, що стало шоком для країни, чия похмура історія Другої світової війни довгий час накладала табу на ультраправі партії.
Сформована як маргінальна партія євроскептиків, AfD перетворилася на велику політичну силу, коли виступила з протестом проти політики відкритих дверей Меркель для мігрантів. Зараз вона має підтримку близько 18% виборців.
Хоча інші партії взяли на себе зобов'язання не співпрацювати з AfD, деякі з них запозичили її антиімміграційну та антиісламську риторику.
Після падіння сирійського президента Башара Асада деякі депутати від ХДС поспішили вимагати повернення на батьківщину близько мільйона сирійських біженців, які перебувають у Німеччині.
Зимові виборчі перегони обіцяють бути гарячими, оскільки відбуваються в той час, коли «німецька модель переживає кризу», – каже політологиня Клер Демесмей з паризького університету «Sciences Po», яка мешкає в Берліні.
