У четвер у столиці Центральноафриканської Республіки Банґі відкрили пам'ятник покійному ватажку російських найманців із приватної військової компанії "Вагнера" Євгенію Пригожину.
Як повідомляє агенція Франс Пресс (AFP), пам'ятник являє собою бронзову скульптуру Пригожина з рацією і в бронежилеті поряд із його правою рукою Дмитрієм Уткіним з автоматом Калашникова. Обидва загинули в авіакатастрофі 23 серпня 2023 року, за два місяці після їхнього невдалого заколоту в Росії.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Вагнерівці в Африці − подробиці
На відміну від інших африканських країн, де ПВК "Вагнера" перейменували на «Африканський корпус», у ЦАР вона продовжує діяти під своїм ім'ям. Туди в 2018 році її запросив президент Фостен Арканж Туадера, а її дочірні підприємства отримали контракти на експлуатацію золотих і алмазних копалень.
Литва продовжить обмежувати росіян і білорусів до 2026 року
На відкритті пам'ятника, за яким спостерігали журналісти AFP, були присутні кілька центральноафриканських чиновників і вищих військових офіцерів, у тому числі міністр оборони і начальник штабу збройних сил.
"Це – частина двосторонніх відносин між ЦАР і Російською Федерацією», – йдеться на сторінці Національної поліції ЦАР у Facebook. ЦАР, незважаючи на свої багаті надра, є однією з найбідніших країн світу і пережила низку громадянських воєн, переворотів і авторитарних режимів з моменту здобуття незалежності від Франції в 1960 році.
Останніми роками рівень насильства знизився, але у віддалених регіонах час від часу спалахують бої між повстанцями та національною армією, яку підтримують найманці "Вагнера". Пригожин заснував ПВК "Вагнера" в 2014 році. Спочатку її найманці працювали переважно на Близькому Сході та в Африці, а на початку 2022 року їх перекинули в Україну.
Близькі відносини Пригожина з Путіним з часом зіпсувалися, і в червні 2023 року Пригожин віддав наказ своїм військам іти на Москву. Він загинув разом із кількома офіцерами в авіакатастрофі, яку західні офіційні особи назвали "підозрілою". Його поховали в Санкт-Петербурзі.
Путін пообіцяв Африці "повну підтримку" на саміті в Сочі
Росія прагне завоювати прихильність африканських країн. Одним із підтверджень цього стала конференція "Росія-Африка", яка відбулася минулої суботи в чорноморському курорті Сочі. Там президент Владімір Путін пообіцяв континенту «повну підтримку».
Опинившись в ізоляції Заходу після повномасштабного вторгнення в Україну, Москва намагається побудувати нові партнерські відносини в Азії, Африці та на Близькому Сході, позиціонуючи себе як оплот проти "домінування Заходу" на міжнародній арені.
«Наша країна і надалі надаватиме всебічну підтримку нашим африканським друзям у різних сферах», – було сказано в зверненні Путіна до міністрів закордонних справ та інших високопосадовців африканських країн, яке зачитав міністр закордонних справ Росії Серґєй Лавров.
Лідер Кремля заявив, що відносини Росії з Африкою в останні роки «все більше й більше зміцнюються». На конференції Росія знову намагалася просувати своє бачення «багатополярного світу». Місяць тому вона провела саміт БРІКС – країн так званого "Глобального Півдня".
Росія була головним гравцем в Африці за радянських часів, а останніми роками її вплив на континенті зростає, в тому числі у військовому плані. Три західноафриканські країни – Нігер, Малі та Буркіна-Фасо – після низки військових переворотів з 2020 року відвернулися від колишньої колоніальної держави Франції та розвернулися в бік Москви.
Наразі російські найманці з групи "Вагнера" та її наступника – «Африканського корпусу» – підтримують уряди кількох африканських країн, а російські «радники» працюють з місцевими чиновниками.
Відомий журналіст Девід Саттер в ексклюзивному інтерв'ю Джейсону Смарту з Kyiv Post сказав, що західним людям важко зрозуміти "темряву путінської розбещеності". За даними державної компанії «Рособоронекспорт», у 2023 році Росія поставила до Африки озброєння на суму понад 5 мільярдів доларів.
Великі російські фірми також мають значні інвестиції на континенті, такі як алмазодобувна компанія «Алроса» в Анголі та Зімбабве та енергетичний гігант «Лукойл» у Нігерії, Гані, Камеруні та Конго.
Чому Африка співпрацює з Росією − подробиці
Російський наратив про західний «неоколоніалізм» знаходить відгук у деяких лідерів на континенті. "Росія не є і ніколи не була колоніальною державою, – заявив міністр закордонних справ Малі Абдулай Діоп у кулуарах конференції. – Навпаки, вона стояла пліч-о-пліч з африканськими народами та іншими народами в усьому світі, щоб допомогти їм вийти з колоніальної системи".
У XVIII – XIX століттях Росія була великою колоніальною державою (хоча й не в Африці). Загарбуючи території в Європі, Сибіру, на Кавказі та в Центральній Азії, вона розширювала свої кордони на всьому Євразійському континенті. Міністр закордонних справ Буркіна-Фасо Карамоко Жан-Марі Траоре заявив, що партнерство з Росією краще підходить для його країни, ніж історичні зв'язки з Францією.
"Запропонована співпраця з Росією краще підходить для народу" Буркіна-Фасо", – сказав він в інтерв'ю AFP в кулуарах саміту в Сочі. Буркіна-Фасо і Малі зблизилися з Москвою після військових переворотів, і там вже десять років працюють російські військові інструктори, допомагаючи їхнім урядам боротися з ісламістськими повстанцями.
Траоре заперечив, що Буркіна-Фасо може стати надто залежною від Москви: "У нас немає місця для страху, тому що ми знаємо, чого ми хочемо і куди ми хочемо йти. І ми знаємо, як ми хочемо працювати з нашими новими партнерами".
Деякі аналітики скептично ставляться до того, наскільки глибоким є інтерес Росії. В інтерв'ю AFP Бакарі Самбе, директор Інституту Тімбукту в Дакарі, сумнівається, що участь Росії в Африці є "справжнім стратегічним пріоритетом" для Кремля:
"Чи буде Росія проявляти такий же інтерес до Африки, якщо конфлікт в Україні закінчиться?".
