Журналісти Схем разом із білоруськими колегами знайшли фільтраційний табір, облаштований російськими військовими в білоруському місті Наровля, що на березі річки Прип’ять, за 70 кілометрів від Чорнобильської АЕС.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
На початку повномасштабного вторгнення в Україну, російські військові влаштували на території білоруського міста Наровля фільтраційний табір.
Катівня у Наровлі - що відомо
Фільтраційний табір у Наровлі став місцем незаконного утримання українських військовополонених та цивільних, зокрема, дітей.
Тут росіяни масово застосували тортури, людей катували і утримували в жахливих умовах.
Людей, який піймали у Київській та Чернігівській областях, спершу відправляли до цього табору, а потім — у Росію. Правозахисники називають його одним із найжорстокіших через те, як ставилися до полонених.
У Росії знищили склад з деталям до “Шахедів” на 16 млн доларів
Кількість цивільних українців, яких російські військові вивезли до Наровлі, може сягати сотень.
Завдяки розповідям колишніх бранців, супутниковим знімкам і відео, знятим російськими військовими, вдалося точно визначити, де був табір. З’ясувалося, що цей фільтраційний пункт розташовувався на території однієї із будівель, що належала білоруському державному підприємству. Ця локація була однією з багатьох, де російські військові творили свої злочини у Білорусі.
Юристи вважають, що дії російських військових у цьому таборі є грубим порушенням Женевської конвенції, яка забороняє примусове переміщення цивільних. Водночас участь білоруської влади, яка дозволила створити табір на своїй території, може розглядатися як міжнародний злочин.
Офіційно Мінськ уникає коментарів щодо цього табору. Експерти припускають, що президент Білорусі Олександр Лукашенко міг бути причетним до ухвалення такого рішення. Водночас представники білоруської влади заявляють, що подібні табори суперечать їхнім законам, але жодних розслідувань не ініціювали.
Журналісти зібрали докази для майбутнього міжнародного трибуналу
Результати цього розслідування можуть стати основою для міжнародного судового процесу проти Росії та Білорусі за їхні дії під час війни. Журналісти наголошують, що багато полонених, особливо серед цивільних, досі перебувають у неволі, і складність їхнього правового статусу ускладнює їхнє повернення додому.
Цивільних, яких вивезли в Росію, зокрема через фільтраційний табір у Білорусі, важко повертати назад. Це пов’язано з відсутністю у міжнародному праві норми, яка дозволяє безпроблемно обмінювати цивільних осіб, які не є комбатантами, тобто учасниками бойових дій.
Роботу над цим матеріалом журналісти "Схем" провели разом із білоруськими колегами з "Білоруського розслідувального центру" та редакції "Радіо Свобода". Їх також підтримали фахівці з проєкту з документування воєнних злочинів Reckoning Project і хакерська група "Кіберпартизани".
Раніше Kyiv Post став свідком перших розмов зі щойно звільненими українськими військовополоненими та їхніми близькими в рамках обміну полоненими між Росією та Україною, який відбувся 14 вересня і став 57-м у своєму роді.Цього разу додому повернулися 103 українці.
