Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні задокументувала 376 випадків сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом, у період з 24 лютого 2022 року по 31 серпня 2024 року.
Такі дані наводяться у доповіді Моніторингової місії ООН з прав людини (ММПЛУ), повідомляє Укрінформ.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
ООН зафіксувала сотні випадків сексуального насильства під час війни в Україні
Як повідомляв Укрінформ, у понеділок в Україні стартувала міжнародна кампанія "16 днів проти насильства".
Сили оборони ліквідували трьох офіцерів РФ у Запорізькій області, - ГУР
ММПЛУ задокументувала 376 випадків сексуального насильства, пов'язаного з конфліктами, від якого постраждали 262 чоловіка, 104 жінки, 10 дівчат і 2 хлопчика.
Місія ООН тісно співпрацює з постраждалими для документування випадків сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом (СНПК), і їхні свідчення мають вирішальне значення для забезпечення правосуддя, притягнення винних до відповідальності та запобігання подальшому поширенню цього лиха.
Від цієї форми гендерно зумовленого насильства страждають люди обох статей, причому більше половини задокументованих випадків стосуються чоловіків – здебільшого тих, хто зазнав катувань у полоні на окупованих територіях або в Російській Федерації.
«Сексуальне насильство, пов'язане з конфліктами, є порушенням міжнародного права, прав людини, гуманітарного та кримінального права. Запобігання цьому виду насильства та притягнення винних до відповідальності є спільною відповідальністю, що ґрунтується на зобов'язаннях держав у сфері прав людини», – підкреслили в ММПЛУ.
Україна пропонує шлях для жертв сексуального насильства у воєнний час
Український пілотний проєкт із виплати компенсацій зґвалтованим російськими солдатами жінкам може запропонувати дорожню карту для боротьби з сексуальним насильством у воєнний час, вважає Деніс Муквеґе – лауреат Нобелівської премії, експерт з питань звірств під час конфліктів.
Цей 69-річний лікар присвятив своє життя допомозі жертвам найжахливішого насильства, скоєного військовослужбовцями.
У своїй рідній Демократичній Республіці Конго, яку роками роздирає насильство, він лікував десятки тисяч жінок, зґвалтованих або скалічених бойовиками.
Багато жертв вважають, що їх не бачать, що вони не мають змоги опиратися таким злочинцям, знаючи, що їх, швидше за все, ніколи не притягнуть до відповідальності.
Муквеґе наголошує, що злочинці повинні бути покарані, але не можна, щоб їхні жертви чекали роками, а то й десятиліттями, поки кривдник постане перед судом.
«Абсолютно необхідно мати можливість розробляти програми відшкодування збитків у країнах, щоб коли жінок зґвалтували, а громада не захистила їх, можна було би принаймні дати раду наслідкам скоєного», – сказав Муквеґе в інтерв'ю кореспонденту агенції Франс Пресс (AFP) у Лос-Анджелесі.
Жертви не можуть чекати
За його словами, саме це й намагається робити Україна, навіть продовжучи боротися з російськими військами, які, за даними ООН, неодноразово скоювали військові злочини і порушували права людини.
Постраждалі не можуть чекати закінчення війни. Якщо їх попросити зачекати, поки війна закінчиться, багатьох із них може вже й не бути... Вони можуть померти від хвороб, від депресії. Вони можуть померти просто від ізоляції.
Київ співпрацює з Глобальним фондом для тих, хто вижив – неурядовою організацією, яку Муквеґе створив разом із Надією Мурад, жертвою сексуального насильства, з якою він розділив Нобелівську премію миру 2018 року.
Український уряд сподівається отримати кошти з заморожених російських активів для виплати компенсацій жертвам.
«Україна стане першою країною у воєнний час, яка виплатить компенсацію 500 жертвам сексуального насильства, – сказав Муквеге. – Постраждалі не можуть чекати закінчення війни. Якщо їх попросити зачекати, поки війна закінчиться, багатьох із них може вже й не бути... Вони можуть померти від хвороб, від депресії. Вони можуть померти просто від ізоляції».
Хто такий Деніс Муквеґе
Все своє життя Муквеґе як гінеколог має справу з жахливим насильством, яке чинять над жінками чоловіки на війні.
ДРК десятиліттями потерпає від насильства, яке підживлюється громадянською війною та внутрішніми конфліктами, часто спричиненими боротьбою за цінні природні ресурси.
«Коли я лікував першу жертву, я був майже впевнений, що це був поодинокий випадок, а не проблема, яка триватиме 25 років», – сказав він кореспондентові AFP в Лос-Анджелесі, де цього місяця йому вручили премію “Аврора” в розмірі 1 мільйон доларів США за пробудження людяності, яка присуджується активістам і гуманітарним працівникам.
«Війна змінила все в моєму житті», – сказав Муквеґе. Він заснував лікарню «Панзі» в Букаву, де він і його колеги надали допомогу десяткам тисяч жінок.
Він каже, що може визначити, звідки жінка родом, по її травмах. «У Буньякірі жінкам палять сідниці. У Фізі-Барака стріляють у статеві органи. У Шабунді – колють багнетами», – розповів він раніше в інтерв'ю New York Times.
Мета сексуального насильства, додає він, також варіюється від конфлікту до конфлікту: на Гаїті, в Колумбії і ДРК зґвалтування використовується для сексуального поневолення і торгівлі людьми, а в Південному Судані – для етнічних чисток, розповів він AFP.
За його словами, лікарня Панзі застосовує комплексний підхід до лікування жінок, задовольняючи їхні медичні, психологічні, соціально-економічні та юридичні потреби. Жах того, з чим він має справу, пом'якшується мужністю тих, кого він лікує, і власний досвід деяких із них мотивує їх допомагати іншим жертвам.
Лікарня і його робота зробили його непопулярним у деяких колах – на нього був щонайменше один замах, а коли він балотувався на посаду президента ДР Конго з населенням понад 100 мільйонів, то отримав менше 40 000 голосів.
Іноді йому здається, що боротьба за припинення сексуального насильства у воєнний час безнадійна.
Але він знає, що не зупиниться. Нові конфлікти – як, наприклад, між Ізраїлем і Хамасом – приносять нові повідомлення про звірства, скоєні проти жінок.
«Це ганьба для всього людства... що сексуальне насильство трапляється в усіх конфліктах, – каже він. – Якщо ми не будемо боротися з безкарністю, я думаю, що майбутнє буде зовсім не добрим».
