1 000 днів війни – коротка хронологія перемог і поразок України

24 лютого 2022 року: Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну

Москва починає день з авіаударів по столиці України Києву, чорноморському порту Одеса та другому за величиною місту країни Харкову, розташованому поблизу кордону з Росією, а також по інших важливих об'єктах. Це був початок найбільшої наземно-повітряної атаки на європейську країну і першої повномасштабної війни в Європі з часів Другої світової.

Путін оголошує про намір демілітаризувати і «денацифікувати» Україну, що знаменує початок зусиль кремлівських пропагандистів представити вторгнення в суверенну країну як свого роду захист від фашистського режиму – дуже глибоко вкорінене в свідомості старшого покоління росіян, особливо народжених у Радянському Союзі, який втратив 27 мільйонів людей у Другій світовій війні, воюючи з Гітлером (непропорційно велика кількість із них – українці).

Більше по темі

Окупанти вдарили КАБами по онкодиспансеру у Херсоні

Внаслідок обстрілу Корабельного району Херсона постраждала дівчина-підліток. У Томиній Балі загинув літній чоловік.

25 лютого 2022 року: початок справжньої битви за Київ

Приблизно в той самий час, коли московські війська почали завдавати повітряних ударів по всій країні, 25 лютого вони вступили в бій з українськими військами в аеропорту «Гостомель», розташованому поблизу столиці, і захопили навколишній район.

Того дня перевдягнені в українські однострої троє російських диверсантів проникли в північну частину Оболоні, але незабаром були вбиті солдатами ЗСУ. За кілька годин по тому над Києвом був збитий український винищувач Су-27, який врізався в житловий будинок.

Всю ніч у Києві лунали гучні звуки пострілів і вибухів. ЗСУ повідомляли, що в ході цих перших атак на столицю було вбито близько 60 російських диверсантів. Зрештою, Київ був повністю звільнений до початку квітня – попри заяви Кремля, що українська столиця буде взята всього за кілька днів.

Лютий-березень 2022 року: Бучанська різанина

27 лютого 2022 року, під час наступу на столицю, війська окупантів увійшли до Бучі, яка стала одним із перших передмість Києва, захоплених Москвою. Там російські солдати коїли масові вбивства цивільних мешканців і тримали їх у заручниках у підвалах, члени їхніх родин і сусіди вмирали та розкладалися у будинках, які стали в'язницями.

7 березня Мер Бучі Анатолій Федорук сказав журналістам: «Ми навіть не можемо забрати тіла, тому що обстріли з важкого озброєння не припиняються ні вдень, ні вночі. Собаки розтаскують тіла на вулицях міста... Тут, у Бучі, ми бачимо всі ті жахи, про які ми чули як про злочини, скоєні нацистами під час Другої світової війни».

За оцінками Управління Верховного комісара ООН з прав людини, під час російської окупації Бучі було вбито від 73 до 138 українських цивільних.

14 квітня 2022 року: Потоплення «Москви»

Флагман Чорноморського флоту ВМФ Росії, названий на честь російської столиці, був потоплений ракетами ЗСУ «Нептун» 14 квітня. Українські офіційні особи заявили, що «Москву» смертельно пошкодили дві протикорабельні ракети, після чого на крейсері спалахнула пожежа, вогонь перекинувся на відсік боєприпасів, і згодом вони вибухнули. Пізніше Пентагон підтвердив це, а Москва повідомила, що корабель «затонув під час шторму».

Це був найбільший російський військовий корабель, потоплений у воєнний час з кінця Другої світової війни, і перший флагман російського флоту, потоплений після «Князя Суворова» в 1905 році під час війни з Японією.

Російське міністерство оборони оголосило 27 моряків зниклими безвісти, але є непідтверджені повідомлення про більшу кількість жертв. Пізніше суд в окупованому Росією Севастополі визнав щонайменше 17 зниклих членів екіпажу загиблими.

24 лютого - 20 травня 2022 року: Облога Маріуполя

Міжнародний комітет Червоного Хреста назвав «апокаліптичною» російську облогу Маріуполя та його металургійного комбінату. Міжнародна спільнота звинуватила Москву в навмисному створенні великої гуманітарної кризи, а ООН повідомила, що загинули щонайменше 1 348 цивільних, але зазначила, що реальна кількість жертв може бути на тисячі більшою. Щонайменше 95 відсотків міста було зруйновано російськими бомбами й снарядами.

Російські атаки почалися всерйоз у перші дні березня, але до квітня 2022 року добре захищений металургійний комбінат «Азовсталь» став обложеним штабом сил опору в самому серці окупованої Донеччини – «фортецею», яку росіянам було важко захопити за допомогою ударів з повітря. Завод мав тунелі та бункери, здатні витримати ядерний удар.

У 2023 році на екрани вийшов документальний фільм «20 днів у Маріуполі», створений командою українських журналістів. Опинившись у пастці в обложеному Маріуполі, вони продовжували свою роботу, документуючи звірства російських загарбників. Будучи єдиними міжнародними репортерами, які залишилися в місті, вони зафіксували те, що згодом стало визначальними образами війни: вмираючі діти, масові поховання, бомбардування пологового будинку і повсюдний страх перед смертю з повітря.

Збройні сили України здали комбінат «Азовсталь» 20 травня.

11 листопада 2022 року: ЗСУ завершили звільнення правобережжя Дніпра

Після майже дев'яти місяців російської окупації Сили оборони звільнили правобережжя Дніпра, в тому числі місто Херсон і значну частину Миколаївської області. Московські війська відійшли на східний берег. Коли танки ЗСУ в'їжджали в центр міста, їх зустрічали натовпи людей з українськими прапорами, а російські солдати безладно тікали через понтонну переправу.

Пізніше українські взводи здійснювали сміливі рейди на лівий берег і закріпилися там, але зрештою їм не вдалося відтіснити російські війська далі на схід.

20 травня 2023 року: Падіння Бахмута

Битва за Бахмут стала однією з найкривавіших у цій війні: там за 10 місяців загинуло близько 20 000 російських військових, переважно найманців з ПВК «Вагнера», а також близько 200 цивільних. За рівнем інтенсивності бойових дій і високими темпами виснаження цю битву порівнювали зі Сталінградською під час Другої світової війни.

До 20 травня 2023 року московські війська захопили всю територію, окрім невеликої смуги землі вздовж одного з шосе на виїзді з міста.

13 вересня 2023 року: Українські бомби і ракети за одну добу знищили аж три кораблі ВМФ Росії

13 вересня 2023 року ракети Storm Shadow, випущені з українських бомбардувальників Су-24, знищили на Севастопольському суднобудівному заводі великий десантний корабель «Мінськ» і підводний човен «Ростов-на-Дону».

Наступного дня український морський дрон серйозно пошкодив новенький патрульний корабель проєкту 22160 «Серґєй Котов». Його відремонтували, але за п'ять місяців по тому його знову атакували українські надводні безпілотники, і цього разу він затонув.

Станом на листопад 2024 року, за офіційними даними України, кількість знищених російських кораблів за час війни становила 28.

Не маючи власного флоту, про який можна було б говорити, українці фактично вигнали російський флот із Криму.

10 жовтня 2023 року: Москва розпочала масштабний наступ на опорний пункт ЗСУ Авдіївку

Як і битва за Бахмут, битва за Авдіївку була однією з найдорожчих у вимірі людських жертв, а в стратегічному – ще важливішою, оскільки це промислове місто було ключовим транспортним вузлом і важливим оплотом ЗСУ на Донеччині.

Хоча бойові дії там велися з перервами з 2014 року, саме 10 жовтня 2023 року Росія розпочала масштабний наступ, який став початком жорстоких чотиримісячних боїв за контроль над коксохімічним заводом і автошляхами, що ведуть до і з цього міста. За оцінками Києва, загинуло близько 17 000 російських солдатів, а також 154 цивільних. Дві школи були зруйновані боєприпасами з білим фосфором.

Останні українські захисники остаточно відійшли зі своїх позицій 17 лютого 2024 року.

20 квітня 2024 року: після кількамісячної затримки США схвалили військову допомогу Україні на $61 млрд

Після приблизно чотирьох місяців блокування з боку республіканців у Палаті представників Конгрес США нарешті ухвалив законопроєкт про допомогу Україні на суму близько 61 мільярда доларів на заміну безоплатно наданому американського озброєння зі складів, а також іншому обладнанню та фінансуванню. За час тієї затримки, контрнаступ України, який вона розпочала влітку минулого року, сповільнився – частково саме через брак боєприпасів.

З початку війни США надали Україні зброю, техніку, обладнання, гуманітарну та іншу допомогу на суму близько 111 мільярдів доларів. Приблизно такий самий внесок зробили європейські країни в рамках різних ініціатив. Після того, як 5 листопада Дональд Трамп був обраний президентом, а республіканці отримали повний контроль над Конгресом, Київ і західні лідери не мають оптимізму щодо продовження фінансування оборони України з боку США.

8 липня 2024 року: Російський авіаудар по дитячій лікарні в Києві

Під час масованого удару по містах України, в результаті якого загинуло щонайменше 42 цивільні особи, в тому числі п'ятеро дітей, російські війська запустили крилаті ракети по дитячій лікарні «Охматдит» у Києві. Будівля відділення токсикології була вщент зруйнована, були пошкоджені інші будівлі, в яких розміщувалися кілька медичних відділень. Загалом, у результаті ракетного удару постраждали понад 190 осіб.

Станом на червень 2024 року, за оцінками Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні від початку повномасштабного вторгнення загинуло щонайменше 9 560 цивільних, у тому числі 594 дитини, ще щонайменше 21 450 осіб дістали поранення, переважно від вибухової зброї з широкою зоною ураження.

6 серпня 2024 року: Україна розпочала вторгнення в Курську область

6 серпня 2024 року Щонайменше 1 000 військовослужбовців ЗСУ в колоні танків і бронетехніки перетнули кордон з Курською областю Росії. Всього за тиждень українські війська контролювали близько 400 квадратних миль російської території.

У той же час українські безпілотники здійснили численні успішні удари по складах боєприпасів і паливно-мастильних матеріалів, нафтопереробних заводах, аеродромах та інших об'єктах енергетичної та військової інфраструктури в глибині російської території.