Польська агенція преси (PAP) у четвер повідомила, що наступного вівторка у Варшаві відбудеться зустріч високопоставлених дипломатів з Франції, Німеччини та Польщі, на якій обговорюватиметься майбутнє допомоги Україні.

Очікується, що до Анналени Бербок, Жан-Ноеля Барро та Радослава Сікорського приєднаються міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та його італійський колега Антоніо Таяні. Польське міністерство повідомило, що основними темами обговорення будуть майбутнє допомоги Україні та зміцнення східних кордонів НАТО, а також новий політичний ландшафт, що виник внаслідок обрання президентом США скептично налаштованого до НАТО Дональда Трампа, який прагне якнайшвидшого завершення війни в Україні.

Advertisement

PAP також нагадує, що 2 листопада ті ж міністри закордонних справ Веймарського трикутника (Польща, Німеччина, Франція) провели телефонну розмову про європейську політику безпеки і майбутнє європейських відносин зі Сполученими Штатами.

Росія утримує в своїх колоніях 177 політв’язнів з Криму
Більше по темі

Росія утримує в своїх колоніях 177 політв’язнів з Криму

Росія ув’язнила 177 осіб з тимчасово окупованого Криму, які є, по суті, політв’язнями.

Як повідомляє Reuters, у середу прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск розмовляв у Варшаві з очільником НАТО Марком Рютте, а на вихідних оголосив, що незабаром зустрінеться з президентом Франції Еммануелем Макроном, прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, а також лідерами країн Північної Європи і Балтії, з якими обговорить трансатлантичну співпрацю і війну в Україні.

Advertisement

Внаслідок спецоперації в Криму підірвано автомобіль офіцера, який у 2022 році спрямував крилаті ракети на мирних українців

У середу український телеканал «Суспільне» повідомив із посиланням на джерела в Службі безпеки України (СБУ), що українська спецслужба провела успішну спецоперацію в Криму з ліквідації офіцера ВМФ Росії, який у 2022 році скерував крилаті ракети на українські цивільні об'єкти.

Advertisement

СБУ заявила, що її агент заклав бомбу в автомобіль начальника штабу 41-ї бригади ракетних катерів Чорноморського флоту, капітана першого рангу Валерія Траньковського.

Окупаційний губернатор Севастополя Михаїл Развожаєв повідомив, що в середу вранці там вибухнув автомобіль, унаслідок чого загинув російський військовослужбовець, але не назвав його особу. Развожаєв заявив тоді, що влада розглядає варіант диверсії, а окупаційна російська адміністрація, ймовірно, продовжить репресії проти тих, кого вона вважає проукраїнськи налаштованими.

Інститут вивчення війни (ISW) виявив у соціальних мережах відео з географічною прив'язкою, на якому зображено знищений автомобіль у Севастополі, і зазначив, що за останні два місяці, було ліквідовано трьох російських окупаційних і військових чиновників, ймовірно, українськими партизанами.

Advertisement

Аналітичний центр заявив, що позиція Кремля щодо України залишилася незмінною після обрання Трампа

Аналітики Інституту вивчення війни дійшли висновку, що російський лідер Владімір Путін не змінив своєї позиції щодо мирних переговорів із Києвом, заявивши, що його цілі щодо «повної капітуляції України» залишаються незмінними.

З обранням Трампа наступним президентом США Київ і його західні союзники побоюються зменшення американської допомоги Києву, а експерти і політики вголос міркують, наскільки Трамп готовий поступитися Кремлю в будь-яких майбутніх мирних переговорах.

Вашингтонський аналітичний центр зазначає, що Путін не дав жодних сигналів готовності йти на більші поступки новій адміністрації Трампа, ніж алміністрації Байдена.

Advertisement

Цитата: “Путін, ймовірно, сприймає як належне те, що адміністрація Трампа буде рахуватися з інтересами Кремля” – Інститут вивчення війни.

«Кремль намагається диктувати умови будь-яких потенційних «мирних» переговорів з Україною напередодні інавгурації новообраного президента США Дональда Трампа, – пишуть аналітики ISW. – Те, як Кремль намагається диктувати свої умови для переговорів, переконливо свідчить про незмінність цілей Росії, які зводяться до повної капітуляції України».

ISW зазначає, що в середу речниця міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова заявила, що мир може бути досягнутий лише тоді, коли Захід припинить надавати військову допомогу Україні. Того ж дня міністр закордонних справ Росії Серґєй Лавров також заявив, що будь-які пропозиції щодо заморожування лінії фронту є «ще гіршими», ніж були вигідні Росії Мінські угоди, укладені після першого вторгнення Росії в Україну у 2014 році.

Advertisement

«Заяви Захарової та Лаврова також підривають нещодавні зусилля Путіна, спрямовані на імітацію зацікавленості в готовності «відновити» російсько-американські відносини з новою адміністрацією президента США», – пише ISW.

На думку американських аналітиків, Путін, імовірно, «вважає зрозумілим те, що адміністрація Трампа буде прислуховуватися до інтересів і вподобань Кремля, не пропонуючи натомість жодних поступок чи вигод».

Україна виконала всі умови для отримання шостого траншу МВФ, – прем'єр-міністр

Український прем’єр Денис Шмигаль заявив, що уряд виконав усі вимоги Міжнародного валютного фонду для отримання шостого траншу допомоги в розмірі близько 1,1 млрд доларів. Київ може розраховувати на отримання коштів до кінця грудня.

 «Ми успішно завершили п'ятий перегляд програми розширеного фінансування (EFF) наприкінці жовтня, – написав офіс Шмигаля та зазначив: «Ми виконали всі структурні критерії для шостого перегляду. За результатами поточної місії ми очікуємо отримати наступний транш у розмірі 1,1 млрд доларів США до кінця грудня».

Згідно з оглядом роботи МВФ в Україні, «Головна мета розширеної програми в рамках Механізму розширеного фінансування на суму 15,6 млрд доларів США – допомогти Україні вирішити проблеми платіжного балансу та підтримати економічну і фінансову стабільність в умовах надзвичайно високої невизначеності, відновити боргову стійкість та сприяти реформам, які відновлюватимуть Україну на її шляху до вступу до ЄС у післявоєнний період».

«Під час згасання конфлікту програма змістить акцент на більш масштабні реформи, спрямовані на закріплення макроекономічної стабільності, підтримку відновлення та ранньої реконструкції, підвищення стійкості та зростання в довгостроковій перспективі, зокрема, на підтримку цілей України щодо вступу до ЄС», – йдеться у повідомленні.