Україна пережила минулу зиму краще позаминулої за рахунок того, що удари РФ по енергетиці були обмеженими. Росіяни зосереджувались на військових об’єктах, крім того запас ракет і можливості їх виробництва були не такими, як за рік до цього, коли взимку 2022-2023 років по енергооб’єктах України прилетіла майже 1000 ракет, лише частину з яких збило українське ППО.
Тому весь 2023-2024 рік українські енергетики ремонтували знищені потужності. Не останню роль в слабкій активності Росії взимку 2023-2024 років грало небажання прискорювати надання американського пакету допомоги Україні, який гальмували республіканці. Втім, вже навесні дари по енергетиці поновилися – і вже влітку Україна змушена була перейти до масованих відключень електроенергії.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Оскільки Росія не відмовилася від своїх цілей у війні (знищення України як держави та геноцид українців, який вона здійснює на всій території, яку вдається окупувати), українські енергетики очікують, що і взимку 2024-2025 року Росія спробує здійснити нові масштабні удари по Україні з метою знищити енергетичну систему під час холодів та спричинити гумантіарну катастрофу. Цим задумам сприяє і той факт, що західні союзники, за свідченнями президента Зеленського не надали тієї допомоги Україні, яку обіцяли надати протягом 2024, натомість союзники РФ – Іран та Північна Корея – успішно нарощують поставки зброї своєму партнеру.
ППО збила 66 дронів та ракету: наслідки нічної атаки
Kyiv Post розбирався, що встигла зробити Україна з відновлення енергетичних потужностей та чи витримає вона російські удари взимку.
Знищення і відновлення енергопотужностей
«Це буде одна з найскладніших зим» - сказав директор НЕК Укренерго Олексій Брехт, відкриваючи в Києві захід Energo-Day тиждень тому.
Причина цього невтішного прогнозу зрозуміла – українська енергетика оговтується від нищівних російських ракетних ударів попередніх двох років, і всі чекають їх поновлення з настанням холодів.
До повномасштабного вторгення Україна мала досить потужну енергетику, яку забезпечували 4 АЕС, десятки ТЕС і ТЕС, і сильний комплекс відновлювальної енергетики з десятків ТЕС, ТЕЦ, ГЕС, ВЕС і СЕС. Загальна її потужність складала більше 50 Гігават, багато електроенергії було експортовано.
Втім, вже з початком бойових дій Україна втратила найбільшу АЕС – Запорізьку, яка давала 6 ГВт електроенергії. Було знищені Охтирська, Кременчуцька, Щастинська Вуглегірська ТЕЦ, частина ТЕЦ були захоплені і опинилися в окупації. Була зупинена а потім знищена Каховську ГЕС, ряд ВЕС і СЕС на півдні. Потім Росія перейшла до стратегічних обстрілів енергетики, намагаючись знищити енергосистему України та створити в Україні і Європі гуманітарну катастрофу.
Після обстрілів 2022-2023 років українська енергетика відновлювалася дуже повільно, однак дуже скоро їй вдалося відновити основні потужності. Якщо у компанії ДТЕК станом на літо 2023 року в ремонті знаходились 19 енергоблоків, то вже до листопада їх роботу було відновлено. Загалом супротивник пошкодив за той період до 300 об’єктів енергетики – як генеруючої, так і ядерної. Але завдяки оперативним ремонтам та задіянню допомоги з-за кордону, зокрема, поставки генераторів радянського типу з колишніх країн комуністичного блоку, вдалося оперативна замістити знищені потужності. В результаті Україна мала в 2024 трохи більше 18 ГВт генерації і певну долю імпорту.
Втім, всі ці ремонтні роботи були «обнулені» російськими ударами по енергетичній системі в березні та квітні 2024 року, уколи були виведені з ладу найбільші ТЕС – Ладижинська, Бурштинська, Трипільська, Зміївська, багато підстанцій та кілька менших ТЕЦ, зокрема ТЕЦ-5, яка забезпечувала теплом і електроенергією Харків та Харківську область. Також під удар потрапили найбільші ГЕС – зокрема, Дніпрогес. Пізніше були пошкоджені Київська ГЕС, ряд невеликих ГЕС по країні. Удари продовжилися і влітку 2024 року – найбільші удари відбулися 1 червня, 8 липня на 26 серпня, який став «рекордним», але доволі неефективним – зі 127 ракет лише 25 досягтли цілей, втім, вразили кілька об’єктів критичної інфраструктури у Львівській, Івано-Франківській, Київській, Житомирській та Одеській областях. Як наслідок, Україна втратила понад 9 ГВт генерації – практично половину генерації електроенергії. І що важливо – це була та частина генерації електроенергії, яка потрібна саме дрібним та побутовим споживачам.
«Росіяни атаками знищили саме маневрові потужності – тобто такі, які застосовуються, щоб підтримувати баланс між генерацією та споживанням, коли споживання зростає за рахунок добових коливань, або природних. До цього треба додати, що в опалювальний сезон споживання зростає на 30%», - каже енергетичний аналітик Генадій Рябцев.
Скільки українська енергетика встигла відновити зі знищених 9 ГВт? Сказати дуже важко, і жодна компанія, в тому числі «Укренерго», не каже про конкретні цифри, щоб супротивник не міг зрозуміти, в якому об’ємі відновлено енергетичні об’єкти, а головне – де. Проблема у тому, що захистити такі об’єкти, за словами самих енергетиків, практично неможливо.
«Незважаючи на очікування суспільства, це практично неможливо. Щоб захистити середню ТЕС від ударів ракет, потрібно витратити мільярди і збудувати саркофаг потужніше від чорнобильського. І все одно це не дасть гарантію, що він не буде пробитий в результаті повторних ударів», - каже один з керівників-інженерів однієї з ТЕС Kyiv Post.
Втім, з власних джерел Kyiv Post знає, що деякі енергетичні об’єкти, які дуже сильно полстраждали від обстрілів, пройшли відновлення, і, принаймні частково, також подають електроенергію до енергосистеми України. Але цього – мало. Крім того, з осені почне падати продуктивність сонячних електростанцій, які дають Україні
«Все одно ми матимемо дефіцит в 3-5 ГВт. Тож відключення будуть, питання лише, наскільки довгі та наскільки частими вони будуть», - каже Рябцев.
Втім, можливо, частину дефіциту вдасться подолати за допомогою резервних «тузів у рукаві», які є в розпорядженні української сторони.
Імпорт електроенергії та мала генерація в Україні
Українська енергетика стала частиною європейської енергетичної системи на початку повномасштабного вторгнення – у березні 2022 року. З тих пір Україна постійно нарощувала імпорт електроенергії з Європи. Так, у 2024 році можливості імпорту перевищили 1 ГВт, а з 1 грудня, як повідомив гендиректор компанії «Ясно» (частина компанії ДТЕК) Сергій Коваленко, ліміт імпорту складатиме 2,1 ГВт.
Крім того, зростає виробництво електроенергії на малих потужностях. Прикладом цього може бути Житомир, де було побудовано кілька додаткових потужностей, зокрема, ТЕЦ на продуктах деревообробки, встановлено газокомпресорні станції.
«Маємо 1,3 ГВт розподіленої енергогенерації, яку було підключено до енергосистеми. І це лише за останній час. Хорошим прикладом є Харків, де встановлюють десятки об’єктів енергопотужності», - зазначає Брехт.
Крім того, дуже багато соціальних об’єктів (школи, лікарні, адміністрації, поліційні відділки, супермаркети, автозаправні комплекси, ресторани, тощо) встановили потужні міні-електростанції або ж генератори для задіяння резервного живлення на час відключень.
«Частина з цього закуплені або подаровані міжнародними фондами, і встановлено це часто абияк, особливо якщо це не робили спеціалісти з Теплокомуненерго кожного міста. Бізнес, який закупає такі генератори за свої кошти, діє більш професійно», - зазначає перший заступник голови парламентського комітету з питань енергетики і ЖКГ Олексій Кучеренко.
Небезпеки та ймовірні сценарії для енергетики України
За словами Брехта, прогноз покриття генерації електроенергії разом з малими потужностями та імпортом складе 13-15 ГВт. Чого має вистачити для проходження зими без відключень за умов оптимістичного сценарію.
«Маємо два сценарії оптимістичні – обстрілів не буде, або буде мало, і найважчий – обстрілів буде багато. Тож ми маємо ризики обмежень», - каже Брехт.
За словами Кучеренка, головне питання – куди саме будуть здійснені обстріли.
«Всі в нервовому очікуванні потенційних ударів. З навантаженням на енергосистему ймовірність ударів збільшується. Ключеве питання - чи наважиться Росія бити безпосередньо по ядерних об’єктах?», - каже Кучеренко.
Поки що ядерна енергетика, а це три АЕС, які лишаються під контролем України і видають майже 9 ГВт потужності, працювала без проблем, бо удари по ядерних об’єктах є кричущим порушенням колективної безпеки і міжнародного права.
«Протоколи Женевських конвенцій забороняють сторонам у війні вести бойові дії на АЕС і греблях, внаслідок руйнації яких вивільняються додаткові деструктивні сили для цивільного населення. Для нових реакторів і контейнерів для зберігання ядерного палива оцінювались стійкість до таких зовнішніх впливів, як падіння літака і поведінка захисних бар’рів в умовах пожеж. Однак нам невідомі оцінки для цілєспрямованого ураження боєприпасами обєктів мирного використання ядерної енергії. Оскільки Росії відомі проєкти наших АЕС - є значний ризик того, що вони оцінили вразливість станцій для різного типу озброєнь», - повідомили Kyiv Post в Державному агентстві з регулювання атомної енергетики.
Втім, Росія вже багато в чому в ході цієї війни перейшла всі можливі межі порушень міжнародного права.
«При кожній АЕС є пристанційна інфраструктура, яка відповідає за передачу електроенергії. І це дуже важливо для обговорення прогнозів. І удари по ядерних об’єктах – це питання глобальне, і має з усією серйозністю обговорюватись на міжнародному рівні», - каже Кучеренко.
Чи можна уникнути у випадку ураження цієї інфраструктур припинення передачі? В Держатомрегулювання кажуть – теоретично так, але у випадку масованих ударів це все одно може бути проблемою.
«Так, серед обладнання і ліній є основне, і є резервне. Здійснюються заходи для захисту від найбільш поширених на сьогодні засобів враження (Шахедів), однак від різного типу ракет надійний захист для наземних пристроїв майже неможливий», - зазначають в агентстві.
Ще одна проблема – збільшення кількості малих ударних потужностей ворога. Росія, маючи проблеми з виробництвом ракет, нарощує виробництво та імпорт з Ірану Шахедів. За жовтень Росія випустила по Україні рекордну кількість дронів – майже 2000 штук. І ніхто не сумнівається, що їх кількість зростатиме. Kyiv Post нещодавно спілкувався з мисливцями на Шахедів в столичному регіоні – вони виконують свою роботу, але зі збільшенням ударних дронів потрібна і більша кількість засобів ураження.
Самі ж представники бізнесу, з якими спілкувався Kyiv Post, впевнені – на можливості держави покладатися важко, тим паче, вони всі виходять з військового фактору.
«Ми всі покращуємо свої резервні можливості. Всі розуміють – відключення будуть. Менше, або більше. Так, всі впевнені, що в країні більше не буде блекаутів, але це буде непроста зима. Тому генератори та великі станції поки ніхто не відміняв», - каже один з топ-менеджерів великого мережевого бізнесу.
«Я не бачу підстав для блекауту зараз. Навідміну від осені 2022, тепер всі знають як діяти та реагувати. Відключення будуть, але наскільки серйозні- залежить від холодів. Якщо матимемо теплу зиму з морозами не менше -5 – можемо пройти з невеликими відключеннями, якщо не розпочнуться масовані обстріли», - каже Рябцев.
