«Коли ви боретеся за свою свободу, багато людей покладаються на вас, і все, що ви можете зробити, – це наполегливо боротися за них», – каже колишній керівник Центральної тибетської адміністрації (2012-2021), також відомої як «тибетський уряд у вигнанні».
Лобсанг Сангай розповів, що прибув до Києва після 36-годинної подорожі, відвідавши Цюріх, Брюссель і Прагу. Що спонукало його до такої поїздки?
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Сангай дуже наполегливий, адже до того, як у 2020 році США ухвалили Закон про політичну підтримку Тибету, яким офіційно визнали його законним лідером уряду у вигнанні, протягом десятиліття Білий дім і Держдепартамент понад 40 разів відмовляли йому в зустрічі.
Він каже, що справи в Тибеті вдалося зрушити з місця у правильному напрямку саме після ухвалення цього закону, який дозволив йому більш ефективно боротися за права свого народу.
В яких країнах світу люди хочуть перемоги Росії, а де України - опитування
Сангай розповідає, що Китай прагне знищити традиційну тибетську культуру, замінивши її культурою ханьців. Проте він зберігає спокій: «Тибет був захоплений, 98% монастирів разом із монахами були знищені, але сьогодні храми відбудовуються».
Проти чого борються тибетці - розповідає Лобсанг Сангай
Тибетці протистоять примусовій асиміляції. «Сьогодні розмовляти тибетською, носити тибетський одяг, відвідувати монастирі – це своєрідний опір, тому тибетці постійно це роблять», – пояснює Сангай.
Він додає, що зараз, коли два з приблизно шести мільйонів тибетців вимушено покинули свою країну, всі вони – «посли» свого народу, які прагнуть розповісти іншим про свою боротьбу. Щосереди ввечері – чи то в Лхасі – «столиці Тибету», чи в Ченду, де живе велика кількість тибетців, чи в Індії, де багато вигнанців, чи в Торонто, чи Нью-Йорку – всюди тибетці виконують традиційні танці під традиційну музику.
Україна і Тибет зіткнулися з різними викликами, оскільки Україна – міжнародно визнана держава, але тибетці та українці все ж таки мають схожий досвід: імперіалісти та колоністи на кшталт Росії та Китаю грабують природні ресурси на захоплених землях.
Через окупацію Донбасу Росією Україна втратила 80% видобутку вугілля – основної сировини металургійного виробництва, внаслідок чого опустилася з 14-го місця у 2021 році на 24-е місце у 2023 році у рейтингу найбільших виробників сталі. Це був відчутний удар, враховуючи, що раніше третину всього українського експорту становила сталь.
Сьогодні Росія продовжує грабувати природні ресурси України, зокрема в Покровську, де відбуваються важкі бої, сподіваючись, що це дозволить їй монополізувати європейський ринок сталі. Якщо місто впаде, видобуток вугілля в Україні знизиться з приблизно 7,5 мільйона тонн на рік до 2-3 мільйонів тонн, що змусить її його імпортувати. Внаслідок цього собівартість української сталі значно перевищить поточні ринкові ціни, що зіграє на руку Росії.
У випадку з Тибетом багато західних країн ігнорують злочини країни-агресора. У ситуації з Україною європейські країни пом’якшили санкції щодо російської сталі та відмовилися від санкцій проти металургійних магнатів, які не лише торгують у Європі, а й забезпечують російську армію.
Загарбання ресурсів – Росія робить з Україною те, що Китай робить із Тибетом
Сангай зазначає, що інтерес Китаю до Тибету має й економічне підґрунтя: 80% бавовни Китаю надходить із Сіньцзяну, 75% літію Китай отримує з Тибету, 50% міді, золота та урану також надходить із Тибету.
В Україні та Тибеті зруйноване життя мільйонів людей, знищується культура, імперіалісти крадуть природні ресурси. Незважаючи на це, Сангай зберігає спокій, нагадуючи, що тибетський народ має понад 2500 років історії, протягом якої зазнав чимало страждань, проте вижив.
Перед від’їздом Сангай звернувся до українців: «Ваш успіх – наш успіх, оскільки Україна продовжує боротьбу, вона на правильному шляху, на стороні добра, і настав час, аби добро перемогло зло».
