У своєму зверненні Президент Зеленський згадав про виробництво нових балістичних ракет, включно з ракетами до комплексу «Нептун» та 20 САУ «Богдана» на місяць. Оскільки балістична ракета та «Нептун» згадувалися окремо, це вказує на те, що нова ракета, ймовірно, призначена для іншого комплексу. Цим комплексом може бути саме «Грім-2», і на це є декілька причин.
Створення комплексу «Грім-2»
Розробка «Грім-2» триває з 2013 року, і, попри тривалий процес проєктування, на сьогодні у світі існує лише два комплекси. Один знаходився в Україні, інший був проданий Саудівській Аравії, а пізніше, за деякими повідомленнями, повернений в Україну. Спочатку випробування мали відбутися в 2015 році, але були перенесені на осінь 2016 через бюрократичні перешкоди, пов'язані з реструктуризацією Державного космічного агентства України.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Подібні затримки з розробкою та обмежене виробництво спостерігалися і з САУ «Богдана». Через низку бюрократичних проблем та відсутність боєприпасів калібру 155-мм, випробування затягнулися. Однак після повномасштабного вторгнення Росії, деякі бюрократичні процеси було спрощено, а роботу над перспективними варіантами власного озброєння пришвидшили. Це дозволило прискорити виробництво САУ, і тепер Україна випускає 20 одиниць щомісяця.
У листопаді 2023 року начальник Головного управління ракетних військ ЗСУ Сергій Баранов підтвердив існування ОТРК «Грім-2» та зазначив, що триває робота над його вдосконаленням. До того ж, Міноборони РФ у березні 2023 неодноразово згадували ракети «Грім-2», які їм начебто вдалося відбити. Цілком вірогідно, що присутність комплексу «Грім-2» у цій війні є дещо більшою, ніж нам може здаватись. Не виключено, що роботи по комплексу набрали обертів із початком повномасштабного вторгнення у 2022-му. Тож навіть тестові пуски цих ракет по тимчасово окупованому Криму у 2023 році виглядають цілком логічно.
З великою ймовірністю можна стверджувати, що нова українська ракета має прямий зв'язок із комплексом «Грім», оскільки розробка будь-якого озброєння рідко починається з чистого аркуша, особливо коли мова йде про ракетобудування, де просто неможливо та недоцільно починати розробку з нуля. Зазвичай використовуються напрацювання, досвід і технічні рішення від попередніх проєктів. Це особливо важливо в контексті термінової потреби України у власних далекобійних ракетних комплексах, яку потрібно було задовольнити ще «на вчора». Тому, навіть якщо нова балістична ракета не є ракетою до «Грому», вона, найімовірніше, частково базується на технологіях цього комплексу. Повністю нова розробка подібного класу озброєння потребувала б значно більше часу.
Ракетний проєкт «Грім-2», він же «Сапсан»
«Грім-2» (експортна назва), або ОТРК «Сапсан» офіційно і досі знаходиться на стадії розробки та не постачається у війська. Цей комплекс розроблявся для ураження стаціонарних цілей на відстані від 50 до 280 км. При цьому експортні версії матимуть максимальну дальність 280 км, а для українських військових планувалася версія з дальністю 450-500 км.
Після розпаду СРСР у Дніпрі почали розробку ОТРК із дальністю до 500 км під назвою «Борисфен», який мав замінити застарілі радянські комплекси «Скад» і «Точка-У». Тож, саме «Борисфен» став прототипом до майбутнього «Грому».
Бойова частина ракет «Грім-2» може бути як моноблочною (осколково-фугасною або бетонобійною), так і касетною. Площа ураження осколково-фугасної БЧ — понад 10 000 м², касетного заряду — до 30 000 м². Маса ракети з пусковим контейнером становить 3,5 тонни, а бойова частина — 480 кг. Бортова система управління ракети інерційна, комплектується системами навігації і наведення різного типу (радіолокаційними, оптико-електронними). Пускова установка може нести до двох таких ракет.
Характеристики ракети дають змогу вражати наземні, морські та повітряні цілі, залежно від встановленої бойової частини та системи наведення. Відомо про розробку як мінімум 4 різних головок самонаведення до ракети.
«Грім-2» може летіти не лише за прогнозованою балістичною траєкторією, але й аеробалістичною, виконуючи непередбачувані маневри, що допомагає ухилятися від протиракет. Це ускладнює роботу ворожої ППО та робить неможливим точний прогноз місця ураження. Подібні характеристики має і російський ОТРК «Іскандер».
Окрім балістичних ракет, комплекс також здатен запускати крилаті ракети наземного базування «Коршун».
«Коршун» — це український проєкт дозвукової ракети, створеної на основі радянської Х-55. Вона здатна летіти на надмалих висотах до 50 метрів, огинаючи рельєф місцевості. Експортна версія має дальність до 300 км, але для ЗСУ її дальність може сягати понад 1000 км.
Розвиток балістичних ракет в Україні — це важливий аргумент для стримування майбутніх атак Росії. Україна завжди була відома своїми досягненнями в ракетобудуванні і наявність необхідної бази робить створення нових, ефективніших видів озброєнь лише питанням часу. Нарощування виробництва ракет може зміцнити позиції України на світовому ринку озброєнь і відкрити можливості для експорту цих ракет країнам НАТО.
Політичний фактор
Виробництво власних балістичних ракет дозволить Силам Оборони України вражати ворожі цілі. Серед цих цілей на території Росії - військові аеродроми, з яких Росія здійснює ракетно-бомбові атаки на міста України. Також під ударом опиняться російські нафтобази, склади боєприпасів і скупчення військ. Такі удари вглиб території Росії, згідно міжнародно визнаного права на оборону, Україна зможе наносити, не запитуючи на це дозволу партнерів. Тож розвиток власної ракетної індустрії знімає з порядку денного політичні питання, які стримують удари по російській військовій інфраструктурі через нинішню політику країн-партнерів.
Які досі не надали дозвіл на такі удари через побоювання збільшення рівня ескалації і втягування цих країн у війну. Розробка і виробництво українських ракет дозволить самостійно вирішувати питання знищення військових потужностей Росії в її агресивній війні проти України.
