У 43 із 50 штатів США вибори вже розпочались або розпочнуться цього місяця. Протягом минулого тижня в багатьох штатах виборці вже активно голосували – особисто або поштою.
Зараз Дональд Трамп, як видається, намагається переконати виборців, що він і президент Зеленський – «друзі», бо бачить результати останніх опитувань, які показують, що дедалі більше американців підтримують фінансову допомогу Україні.
У понеділок Трамп намагався переконати їх, що Зеленський вирішив не допомагати Конгресу під час першої процедури імпічменту (вдруге він постав перед Палатою представників за спробу організувати бунт після програшу на виборах 2020 року. І вперше, і вдруге Палата представників оголосила йому імпічмент).
«У мене були добрі стосунки з Зеленським, – сказав Трамп в інтерв’ю, яке у понеділок опублікував Washington Post. – Він мені подобається. Бо під час [першої] процедури імпічменту … він [Зеленський] міг би сказати, що не знав, що [розмова] була записана. … Але замість того, щоб стати в позу і заявити: «Так, мені погрожували», він сказав, що «[Трамп] не зробив абсолютно нічого поганого».
Президент вшанував пам’ять жертв Голодоморів
Розмови, про яку говорив Трамп, ніколи не було.У 2019 році Трампу оголосили імпічмент за спробу змусити Київ розкрити компромат на його політичного опонента Джо Байдена через його адвоката – скандального колишнього мера Нью-Йорка Руді Джуліані.
Поки Трамп намагався таким чином виправдовувати себе на спільній пресконференції з Зеленським, що відбулась у п’ятницю, той мовчав, знаючи, що стоїть поруч із тим, хто може перемогти на листопадових виборах і підписуватиме чеки на допомогу Києву.
На тій пресконференції Трамп усіляко нахвалював Зеленського і казав, що під час першого імпічменту той був як «сталь».
За Конституцією США, якщо Палата представників оголошує президентові імпічмент простою більшістю голосів, Сенат виправдовує або засуджує його (тобто усуває з поста) двома третинами голосів.
Палата представників двічі оголошувала імпічмент Трампу, і в обох випадках розділений навпіл Сенат його виправдав.
У вересні Університет штату Меріленд провів опитування, яке показало, що приблизно половина американців виступають за те, що «США мають підтримувати оборону України від російських загарбників стільки, скільки потрібно». Таку думку поділяють 37% Республіканців і 63% Демократів, і число таких зросло на 12% з часу попереднього опитування у квітні.
Finished a meeting with military leaders, the Government, and the Office, summarizing the visit to the United States. Our teams – both Ukrainian and American – are already working on everything we discussed in New York and Washington, and we are now preparing for the upcoming… pic.twitter.com/PEpMLtCE3R
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) September 30, 2024
Кремль збільшив військовий бюджет на 30% – до 145 млрд доларів, чого не було з часів Холодної війни
Проєкт держбюджету РФ на наступний рік, із яким агенція Франс Пресс (AFP) ознайомилась у понеділок, передбачає збільшення видатків на оборону на майже 30 відсотків. Таким чином, на війну Москва витрачатиме більше, ніж на освіту і соціальну сферу разом узяті.
У 2025 році військовий бюджет складатиме 13,5 трильйона рублів ($145 млрд) – на 10,4 трильйона більше, ніж у 2024-му. Таких видатків на оборону не було з часів СРСР.
Звісно, що більша частина цих видатків піде на ракети та інше озброєння для ведення загарбницької війни проти України, а також на височенні зарплати, якими росіян заманюють на контрактну службу.
Проте, як зауважує AFP, на війну спрямовуються й інші ресурси – «такі, як «видатки на внутрішню безпеку» і деякі суворо засекречені видатки. Всього в 2025 році на оборону і безпеку виділяється 40 відсотків держбюджету – 41,5 трлн рублів».
«Другим пріоритетом [після витрат на соціальну сферу] є витрати на оборону і безпеку, забезпечення ресурсів для проведення спеціальної військової операції і підтримка сім’ям учасників СВО», – заявив міністр фінансів Антон Сілуанов.
Новий бюджет був представлений у день, який Путін оголосив «Днем возз’єднання» на честь незаконної анексії Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей України 30 вересня 2022 року.
Держдепартамент США вкотре заявив, що не проти ударів по цілях на території Росії українською зброєю
Речник Держдепартаменту США Метью Міллер наголосив на пресконференції в понеділок, що Україна як суверенна держава може сама приймати рішення щодо ударів своєю зброєю по цілях на території Росії.
Відповідаючи на запитання українського журналіста стосовно останніх ударів Росії по Запоріжжю і того, чи не краще було б «дозволити Україні бити по цілях у Росії» для самозахисту, Міллер сказав: «Перш за все, Україні не потрібен наш дозвіл на удари у відповідь по російських цілях.
Це суверенна держава, і вона може використовувати для цього власну зброю, якої в неї багато».
Він також обережно повторив, що адміністрація [Байдена] «чітко пояснила, що вони можуть використовувати надану нами зброю для ударів у відповідь по цілях у прикордонних районах Росії, з яких проводяться атаки.
«Україна має величезну кількість зброї для самозахисту», – сказав речник Держдепартаменту, нагадавши, що у п’ятницю президент Джо Байден оголосив про надання Україні додаткового озброєння на суму 8 мільярдів доларів.
Український журналіст наполягав: «Отже, якщо ви не проти того, щоб Україна завдавала ударів у відповідь, тоді чому б не дозволити їй робити це вашою зброєю?».
На що, криво усміхнувшись, Міллер відповів: «У нас уже була розмова про інші види зброї, які чарівним способом усе змінять. Ось як ми на це дивимося». Про яку саме зброю йдеться, він не сказав.