Щороку у вересні віряни відзначають Різдво Пресвятої Богородиці. Це свято ще називають Другою Пречистою. У церковному календарі це одне з найбільш значущих свят, воно належить до двунадесятих, тобто 12 найважливіших після Великодня. З переходом на новий календар дата свята змінилася — тепер це 8 вересня.
Історія Різдва Пресвятої Богородиці та значення для вірян
Насправді у Євангелії досить мало відомостей про народження Марії. Згадка про неї зустрічається у письмі святого Матвія як про величну Матір Спасителя, а дата її народження згадується в книзі-апокрифі – Протоєвангелії Якова. Там же сказано, що батьками Марії були набожні євреї: Анна (архієрейський рід) та Іоаким (царський рід). Про життя Іоакима та Анни теж майже нічого не відомо, окрім того, що вони дуже хотіли мати дитину, але довгий час не могли.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Зрештою, Бог почув їхні постійні молитви, і одного дня Анна змогла зачати дитину. Дівчинка народилася в Назареті й за настановою янгола, що благословив її народження, була названа Марією. Кажуть, що батьки навіть обіцяли віддати доньку служінню Господу, але достовірної інформації про це немає. Так почався життєвий шлях Божої матері.
Цікаво, що це свято на Русі встановила княгиня Ольга ще в Х столітті. Вона ж побудувала перший храм на честь Діви Марії. Цей день став символом початку спасіння людства через велике таїнство боговтілення. Його сенс — у піднесенні важливості Пречистої Богородиці, і це свято вважається радісним, світлим днем.
Різдво Пресвятої Богородиці 2024: традиції свята
За новим календарем Різдво Пресвятої Богородиці з 2024 року святкують 8 вересня. Цього року дата свята народження Богоматері випадає на неділю. Це пов'язано з тим, що після переходу Православної церкви України на Новоюліанський календар усі дати неперехідних свят (із фіксованою датою) змістилися на 13 днів назад. Отже, якщо за старим календарем дата Різдва Пресвятої Богородиці була 21 вересня, то зараз це — 8 вересня.
Цікаво, що у ранньому християнстві Богородиці приділялося досить мало уваги. Повноцінно відзначати свято її Різдва почали лише на межі V століття. Тоді ж вважалося, що оскільки Діва Марія — покровителька жінок, то й свято Різдва Пресвятої Богородиці (Друга Пречиста) є суто жіночим.
У наших предків існували цікаві традиції на Другу Пречисту. Жінкам радили вранці вмиватися джерельною водою, щоб надовго зберегти свою молодість і красу. Корисним вважалося також обливати холодною водою дітей, щоб вони були здоровими протягом всього року.
Звісно ж, важливою частиною святкування були церковні служби, які правилися в цей день. Під час них молилися до Діви Марії, просячи її про допомогу у різних справах. Вагітні жінки часто просили Богородицю про легкі пологи та здоров'я немовляти, бездітні чекали на благословення Святої Діви на бажану вагітність. Дівчатам, які народилися цього дня, часто давали ім'я Маря — вважалося, що це на добру долю.
Після служби відбувалась традиційна трапеза, на яку збиралися усією родиною. На стіл подавали різноманітні багаті рибні та м'ясні страви, борщ зі свининою, голубці та вареники. Різдво Діви Марії вважалося світлим і радісним святом, тому відзначали його пишно. До того ж, це був час нового врожаю, і тому було що поставити на стіл.
Що не можна робити на Різдво Пресвятої Богородиці
Звичайно, як і на будь-яке велике церковне свято, здавна існували й певні заборони та забобони. Більшість із них не мають під собою релігійного чи наукового підгрунтя і вважаються просто байками, які передавали з покоління в покоління. Так, у день Різдва Пресвятої Богородиці не можна було:
- фізично працювати — бо треба було святкувати народження пречистої Діви Марії, за краще вважалося багато молитися та радіти диву життя;
- сваритися, ображати, лаятися — як завжди у великі церковні свята, такі дії вважаються порушенням чистоти свята;
- носити брудний чи латаний одяг — це вважається великою неповагою до свята, треба було одягати чисте, святкове.
Щодо інших, більш специфічних забобонів, то не можна було змітати крихти зі столу — бо це до біди. Не можна було купати малих дітей — це вважалося небезпечним для їхнього здоров'я. Не можна було ділити хліб із чужинцями — це до великого горя. Але, що цікаво, в цей день нікому не можна було відмовляти у допомозі. Ділити трапезу треба було тільки з рідними, а от допомагати можна й треба було будь-кому — отакі традиції були в наших предків.
