Хроніка війни в Україні. 30 серпня: «Точні причини будуть відомі лише після розслідування»

The Moscow Times повідомила в четвер, що президент Росії Владімір Путін відвідає Монголію з офіційним візитом 3 вересня. Це його перший візит до країни, яка дотримується статуту Міжнародного кримінального суду (МКС).

У березні 2023 року, після розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду, МКС видав ордери на арешт Путіна та Марії Львової-Бєлової, російської уповноваженої з прав дитини, за порушення прав людини під час неспровокованого вторгнення в Україну.

Головним серед цих порушень стала незаконна депортація до Росії українських дітей, кількість яких станом на березень 2023 року становила 19 тис., нагадує Радіо Свобода.

У 2022 році Монголія ратифікувала Римський статут, який є своєрідною конституцією МКС. Представник Монголії в МКС був обраний у 2023 році.

Більше по темі

Росія попередила США про удар новою ракетою по Україні

За 30 хвилин до атаки США знали про удар балістичною ракетою "Орєшнік" по Дніпру.

Стаття 59 Статуту зазначає: «Держава-учасниця, яка отримала запит про тимчасовий арешт або про арешт і видачу, негайно вживає заходів для арешту відповідної особи відповідно до своїх законів».

Пресслужба Кремля повідомила, що Путін відвідає Монголію на запрошення її президента Ухнаагійна Хурелсуха для вшанування перемоги радянсько-монгольських військ над Японією в 1939 році на першому етапі Другої світової війни.

У Москві не згадували про можливість арешту Путіна під час його візиту до Улан-Батора, зазначивши лише, що будуть обговорюватися шляхи зміцнення «стратегічного партнерства». Монголія залишається залежною від Росії в енергетичних питаннях, а її найбільшим торговим партнером нині є Китай, який не виступає проти вторгнення Москви в Україну.

Минулого року Путін пропустив саміт БРІКС у ПАР, яка також є членом МКC. За даними Укрінформ, офіційні особи в Йоганнесбурзі «спершу приватно, а потім публічно» попросили російського президента не відвідувати захід. Замість нього відправили міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова.

Чи міг F-16, який розбився в Україні в понеділок, бути збитий своїми?

У четвер Голос Америки повідомив, цитуючи неназваного військового чиновника, що керівництво Збройних сил України розглядає різні версії катастрофи наданого Заходом винищувача F-16 у понеділок на своїй території, в тому числі ведення дружнього вогню з боку української ППО та помилка пілота.

«Але точні причини стануть відомі лише після завершення слідства», – сказав він.

В офіційному повідомленні Генштабу ЗСУ зазначається лише, що був «втрачений зв’язок» з літаком F-16 під час підльоту до наступної цілі.

«Як з'ясувалося пізніше, літак розбився, пілот загинув», – йдеться в повідомленні.

The Wall Street Journal із посиланням на коментарі неназваного американського чиновника стверджує, що інцидент, ймовірно, стався під час масованого удару російських ракет по українській енергосистемі через помилку пілота, через що винищувач впав.

Прибутки російської нафтової компанії за шість місяців впали на 22 відсотки, а автосалонів – на 46 відсотків

Moscow Times повідомила про падіння прибутків російських компаній цього року. Зокрема, значне падіння зафіксували в сталеливарній, вугільній та нафтовій промисловості, а загалом в економіці в чотири рази.

Річний прибуток російської економіки впав з 2,4 трильйона рублів (26 млрд доларів) у червні 2023 року до 860 млрд (9,3 млрд доларів) у червні 2024 року.

«Лідером» була вугільна промисловість, оскільки російські гірничодобувні компанії втратили майже всі свої експортні ринки через санкції, пов’язані з вторгненням Путіна в Україну. Галузь пройшла шлях від прибутку у 2023 році в еквіваленті 3 млрд доларів до збитків у 77 млн доларів у 2024 році.

Moscow Times повідомляє, що санкції також сильно вдарили по виробниках сталі – ця галузь втратила дев'ять відсотків прибутку за останні шість місяців.

Прибутки нафтопереробних заводів, які ще й потерпають від українських атак, впали на 22 відсотки, тоді як у автосалонів зафіксовано найрізкіше падіння – на 46 відсотків.

В інтерв'ю CNN із кандидаткою в президенти США від Демократичної партії тема України чи Росії не звучала

У четвер кандидатка від Демократичної партії в президенти США, віцепрезидентка Камала Гарріс, дала перше велике інтерв’ю, відколи прийняла прапор лідера партії від президента Джо Байдена. Гарріс відповіла на запитання ведучої CNN Дани Беш про зміни у своїй внутрішньополітичній позиції та про те, як вона ставиться до підтримки Байдена. Водночас Гарріс не запитали про зовнішню політику, і вона нічого про це не сказала.

Беш тиснула на Гарріс та її напарника, губернатора Міннесоти Тіма Волза щодо звинувачень у передвиборчій кампанії Трампа. Зокрема, на Волза щодо його відставки після 24 років військової служби та позиції Гарріс щодо питань нелегальної імміграції. Окрім вступного запитання про те, що Гарріс зробить у перший день своєї адміністрації, щоб приборкати інфляцію, запитання та відповіді оберталися навколо американської політики та звинувачень на адресу республіканців.

Тим, хто хоче дізнатися більше про те, чим політика адміністрації Гарріс-Волз може відрізнятися від політики Байден-Гарріс щодо війн у Газі та Україні, доведеться зачекати принаймні до президентських дебатів, які мають відбутися 10 вересня у Філадельфії (штат Пенсильванія).

Бюлетені для голосування поштою на виборах 5 листопада можуть бути доставлені вже наступного тижня.