ПВК "Вагнер": якою є доля найманців після загибелі Пригожина

Небезпечні найманці чи група людей, яка просто працює за гроші? Що відомо про ПВК "Вагнера" після загибелі їхнього ватажка Євгена Пригожина. Кажуть, кількість найманців у цій приватній військовій компанії за останній рік скоротилася вдесятеро, і зараз вони переважно перебувають у Білорусі або у Африці. Чи дійсно це так?

Хто такі "вагнерівці"?

Наразі ПВК "Вагнера" асоціюють переважно із ув'язненими російських в’язниць, де рекрутери компаниї активно вербують новобранців впродовж останніх двох років, ніж із професійними досвідченими бійцями, яким все до снаги. Довгий час публічним лідером компанії з доволі складною структурою був сумнозвісний Євген Пригожин.

Цікаво, що до грудня 2022 року законодавством РФ не передбачалося  існування в країні компаній, подібних до ПВК "Вагнера". Умовно структуру ПВК можна розділити на кілька окремих підрозділів.

Костяк організації становлять професійні найманці, це чинні чи колишні російські десантники або спецназівці, які багато років тому уклали контракт із "Вагнером" заради грошей. Саме з них починалася історія успіху цього військового формування, яке на той час очолював відставний підполковник ГРУ РФ Дмитро Уткін із позивним "Вагнер".

Такі групи найманців брали активну участь у боях на Донбасі з 2014 року, зокрема в битві за Дебальцеве. Після зниження інтенсивності бойових дій на сході України "вагнерівці" почали заробляти на інших військових конфліктах, наприклад, воюючи у Сирії та країнах Африки.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ і Україну, у 2022-2024 роках, ПВК "Вагнера" почала активніше вербувати новобранців. Деякі з них зовсім не мали досвіду служби у спецвійськах РФ і раніше не брали участі в бойових діях. Чим більшим ставав кадровий голод "Вагнера", тим скромнішими ставали вимоги до новобранців. Заклики долучатись до лав ПВК рекрутери "Вагнера" почали публікували навіть у соцмережах у розділі "пропонуємо роботу".

Окрім цього, "Вагнер", звісно, наймав і відставників із багатим військовим досвідом в Афганістані й Чечні. Не нехтували у ПВК й ув'язненими, які бачили у долученні до "Вагнера" спосіб вийти на волю, а до того ж ще й доборе підзаробити. Адже чим менше у людини моральних принципів, тим імовірнішим є те, що вона обере шлях найманця. Ув'язненим ПВК "Вагнера" зазвичай пропонує піврічний контракт в обмін на погашення судимості. Наразі колишні зеки становлять приблизно 80% особового складу компанії. Станом на 2023 рік "Вагнеру" вдалося завербувати понад 40 000 російських увʼязнених.

Саме з колишніх в’язнів формувалися штурмові загони, які атакувати позиції ЗСУ біля Бахмута та Авдіївки. Життя таких військових нічого не вартує ні для командування ПВК, ні загалом для Росії. За даними британської розвідки, 90% убитих у грудні 2022 року вагнерівців були саме колишніми в’язнями.

Втрати ПВК "Вагнер" у війни РФ з Україною

Згідно з офіційною статистикою від західних аналітиків, на початок січня 2023 року ПВК втратила у війні в Україні понад 4100 своїх найманців загиблими й понад 10 000 пораненими. Тобто принаймні 30% свого особового складу. Гостру кадрову проблему "Вагнера" не вирішило й поповнення із російських в'язниць, адже лише близько 10 000 із більш ніж 40 000 завербованих вʼязнів на цей час беруть активну участь у боях – решта загинули, поранені, втекли або потрапили в полон.

На тепер складно сказати, якою чисельність ПВК "Вагнера". На 2023 рік у лавах компанії числилось до 20 000 штурмової піхоти з ув’язнених та до 10 000 найманців за контрактом. Чимала кількість найманців розірвала контакт з ПВК після загибелі свого ватажка Пригожина, або перегрупувалась і наразі воюює в Африці, де набагато безпечніше, ніж в Україні.

Найбільше своїх бойовиків із числа досвідчених кадрових військових (так званої "центральної групи") "Вагнер" втратив під Соледаром. Адже під час міських боїв там в’язнів майже не залучали. Вочевидь, через недостатню підготовку й високий ризик утечі. Загалом станом на 11 червня 2024 року кількість вбитих росіян за даними Генштабу ЗСУ сягнула 520 тисяч.

Що сталося з ПВК "Вагнер" після смерті Пригожина?

"Велика кількість ветеранів "Вагнера" пішла слідом за лідерами групи до інших підрозділів. Порівняно із кількістю бойовиків у близько 50 тисяч у 2023 році, нині ця кількість становить приблизно 5 тисяч. Переважно вони перебувають у Білорусі та Африці", — пишуть у Міноборони.

Після загибелі Пригожина Андрій "Седой" Трошев, на той час генеральний директор ПВК "Вагнер", приєднався до Міноборони Росії, ймовірно, до ПВК "Редут" російського оборонного відомства, якій було доручено сформувати загони "добровольчого корпусу" для продовження війни в Україні.

Інший ватажок угрупування — Олександр "Ратибор" Кузнєцов — екскомандир 1-го штурмового загону "Вагнера", приєднався до загону чеченських спецпризначенців "Ахмат". У травні 2024 року був створений військовий підрозділ "Восток-V", який очолив Борис "Зомбі" Нижевенок, колишній командир 3-го штурмового загону "Вагнера".

Слідом за розформуванням колишніх "центральних загонів" та утворенням нових ПВК на чолі із колишніми ватажками "Вагнера" з компанії звільнилося чимало ветеранів-"вагнерівців". Нагадуємо, що ватажок ПВК «Вагнера» Євген Пригожин 23 червня 2023 року оголосив про те, що він зі своїми бойовиками йде "Маршем справедливості" на Москву, висунувши низку звинувачень військовому керівництву РФ, зокрема міністру оборони Сергі. Шойгу. Білоруський диктатор Олександр Лукашенко провів переговори з Пригожиним, після чого той заявив, що бійці ПВК повертаються до польових таборів. А через деякий час стало відомо про загибель Євгена Пригожина в авіатрощі.

Де зараз перебуває ПВК "Вагнер" Пригожина?

Наразі близько п'яти тисяч військових  ПВК "Вагнера" перебувають в Африці. Туди не відправляють засуджених, бо звідти їм легше втекти, там "працюють" лише професіонали, ветерани спецслужб та люди, які мають значний військовий досвід. До того ж саме ця категорія найманців не виявляє особливого бажання воювати в Україні, адже там шансів вижити набагато менше, ніж в Африці. 

ПВК "Вагнера" має великі плани щодо країн Африки, де "вагнерівці" виконують різноманітні бойові й охоронні завдання у 35 країнах. Не обов'язково як воєнна структура, там працюють також їхні політтехнологи, інструктори та інші спеціалісти. Вагнерівці почуваються дуже впевнено в ЦАР, де мають "маріонеткового президента", а також в Малі.

В середині серпня 2024 року Міністерство закордонних справ України заявило про зосередження значної кількості особового складу й техніки збройних сил Білорусі біля кордону з Україною. Ця багаточисельна група військових перебуває там під приводом проведення навчань, і серед них помічено чимало  колишніх "вагнерівців". Україна закликає Білорусь не робити помилок під тиском Москви та нагадує, що проведення навчань у прикордонній смузі та безпосередній близькості до об'єкта атомної енергетики - Чорнобильської АЕС - створює загрози національній безпеці України та світовій безпеці загалом.