Коли 6 серпня українські танки та піхота розпочали свій марш через російський кордон у Курській області, який став шоком і певним переломом війни, бійці 82-ї бригади ДШВ спочатку взагалі не зустріли опору, за словами одного з солдатів бригади, який спілкувався з Financial Times.

Солдат, якого видання називає Володимиром, розповів, як його бригада однією з перших зайшла в Курську область. Їх передислокували з Харкова, де вони стримували наступ значних російських сил.

Advertisement

Перші бойові зіткнення з росіянами 6 серпня - як це було

«Ми вперше зайшли на територію Росії о 13:00 у вівторок [6 серпня], – розповідає Володимир. – Ми були одними з перших, хто туди увійшов».

Перетнувши кордон, вони натрапили на російський військовий табір, у якому солдати просто «сиділи в лісі та пили каву».

«Тоді наш Stryker в'їхав прямо в їхній стіл. Багатьох із них ми вбили в перший же день. Тому що вони були без зброї та не чекали нас», — сказав він, додавши, що десятки російських солдатів здалися в полон.

Більше по темі

"Не можу уявити, що Трамп дозволить Росії знищити Україну", − Дуда

Під час майбутньої зустрічі з новообраним президентом Штатів польський лідер пообіцяв обговорити з ним війну в Україні.

На відміну від минулого року, коли українські війська під час великого контрнаступу наткнулися на масовану, ешелоновану російську оборону, підрозділи, які атакували прикордонні райони Курської області, швидко й без труднощів перетнули кордон. ЗСУ — це перша іноземна армія, якій це вдалося з часів Другої світової війни.

Advertisement

9 серпня «Страйкер» Володимира був підбитий росіянами з РПГ. Українські військові не загинули, водій дістав струс мозку, а пошкоджену машину відбуксирували на територію України.

Після заходу на територію Курської області, за словами Володимира, українські війська почали рити окопи в очікуванні контрудару росіян.

Однак замість сухопутного штурму російські військові відповіли авіабомбами й ударами з безпілотників.

Незважаючи на це, українські військові стверджують, що росіянам не вдалося зупинити їхнє просування. За словами українців, багатьох вояків із підрозділів підкріплення армії РФ вони змогли або захопити в полон, або знищити.

Advertisement

Українські сили щодня просувалися на 5-10 кілометрів, за тиждень подолавши понад 30 кілометрів. У понеділок, 12 серпня, Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що українські війська взяли під контроль близько 1000 квадратних кілометрів російської території.

Наступ ЗСУ в Курській області - що відомо

Проте не всі українські військові впевнені в тому, що Курська операція важлива. Деякі висловлювали занепокоєння щодо залишення українськими підрозділами своїх позицій у Донецькій області, звідки їх передислокували для цієї операції.

Багато солдатів зізнаються, що вони не розуміли своєї місії в перші дні наступу на Курщину.

Advertisement

Ще один український військовий – Денис – у розмові з FT припустив, що метою операції є захоплення російської території для обміну її на українську землю в разі майбутніх переговорів:

 «Ми можемо воювати тут і захопити їхню територію. Тоді можна починати переговори, і ми можемо обмінятися».

Деякі солдати припускають, що операція також мала на меті відтягнути російські війська від лінії фронту на півдні та сході України, де ті чинять дедалі більший тиск.

Наступ ЗСУ в Курській області розпочався 6 серпня. Через декілька днів Москва оголосила в Курській, Бєлгородській та Брянській областях "контртерористичну операцію", а не воєнний стан, щоб применшити масштаби вторгнення в Курську область, а також запобігти паніці чи негативній реакції всередині країни.

Advertisement

Агенція АFP писала про те, що український наступ був націлений на стратегічно важливий об'єкт у Суджі.

Повідомлялося, що внаслідок удару з установок HIMARS по російських військах 9 серпня в селі Октябрське Рильського району Курської області Росія могла втратити до півтисячі солдатів.

12 серпня Президент України повідомив про операцію в Курській області, а згодом заявив, що під контролем України перебувають 74 населені пункти у Курській області.