Дебати про податкові зміни - що варто знати
Менше місяця тому Міністерство фінансів внесло до парламенту законопроєкт за номером 11416 про підвищення податків. Парламент отримав його 18 липня. У законопроєкті передбачається підвищення воєнного збору та розширення списку категорій його платників. Також планується запровадити нові види податків і посилити контроль податкової.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Міністерству фінансів потрібно знайти 500 млрд грн до кінця 2024 року – 140 мільярдів із них планується залучити з податків.
Ця потреба, з одного боку, виникла через зростання оборонних витрат, які перевищують загальний бюджет країни. Остаточно ситуацію погіршила піврічна затримка допомоги від Сполучених Штатів.
Поки Палата представників сварилася за виділення Україні $61 мільярд допомоги, у війську почався снарядний голод, а Росія почала наступ на Харківщині.
Замість зброї з американської допомоги Україна була вимушена закупати її самостійно. Для цього Мінфін переадресував оборонні видатки з другої половини 2024 року на першу. Це спричинило короткочасну кризу ліквідності у липні, розповіло Kyiv Post джерело, знайоме з ситуацією. Тоді виплати були вчасно перекриті коштами, що надійшли від Євросоюзу.
Восени так може не пощастити, вважає міністр фінансів Сергій Марченко. “Якщо ми не знайдемо ці кошти, то вже у вересні можуть бути перебої з грошовими виплатами”, – розповів він в інтерв’ю РБК-Україна.
Які податки зростуть
На час написання матеріалу урядовий законопроєкт не пройшов голосування в парламенті – відбулися лише дискусії з бізнес-асоціаціями та експертами.
Найбільше Мінфін фокусується на підвищенні військового збору. Його хочуть збільшити з нинішніх 1,5% до 5% з офіційних зарплат і збирати 1% воєнного збору з податку на оборот для юросіб. Планується також запровадити 30-відсотковий воєнний збір із доходів від продажу ювелірних виробів.
Військовий збір будуть платити й споживачі – з певних видів покупок: наприклад, 15% від покупки першого авто, 5% з покупок послуг зв'язку. Виробники та імпортери напоїв з цукром повинні будуть платити акциз – 0,1 євро за 1 літр. У плани також входить ПДВ з поштових відправлень.
Якщо закон буде прийнятий і набуде чинності, то компанії, які продають пальне для B2C, будуть змушені платити податки з прибутку авансом. Цей авансовий внесок розраховується за кожний кубічний метр резервуарів для зберігання бензину, дизельного палива та скрапленого газу, які розміщені на території заправки.
Торгівці пальним сплачуватимуть внесок у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати з розрахунку на 1 кубічний метр резервуарів. Це може бути оцінено як понад 3500 грн за 1 кубометр резервуарів для компаній, згідно з розрахунками юристки GOLAW Вікторії Бубліченко.
Якщо компанії заплатять цей податок вчасно, їм зменшується обсяг податку на прибуток, який вони мають заплатити у звітному періоді. Проте якщо вони заплатять авансом більше, ніж потрібно було, решта заплаченого не переноситься на наступний податковий період.
Компанія також не зможе повернути помилково сплачений податок на прибуток, згідно з цими змінами.
Законопроєкт дозволяє місцевим органам влади запроваджувати мінімальний рівень податку на доходи фізичних осіб.
ФОПи раніше не сплачували військовий податок, але новий законопроект змусить їх це робити. Третя група сплачуватиме 1% від доходу, інші групи – 5% від розміру двох мінімальних заробітних плат станом на 1 січня звітного року (наразі це 710 грн);
Законопроект також посилює дисципліну – надіслані в електроних кабінетах листи від податкової вважатимуться врученими, а від бізнесу вимагатимуть регулярної інвентаризації активів з присутністю податкових інспекторів під час процедури.
Критиків збільшення податків дуже багато
Підвищення податків складно лобіювати будь-якому уряду, тому що люди загалом не люблять платити їх добровільно, тим паче платити більше.
“Люди не люблять втрачати, і це нормально для їхньої психології. Вони схильні приймати ризиковані рішення, наприклад, ухилятися від податків, якщо це може принести вигоду. Навіть якщо є шанс, що їх спіймають і змусять платити штраф”, пояснив Kyiv Post директор Інституту поведінкових наук American University Kyiv Володимир Вахітов.
Уже за кілька днів після подачі законопроєкту в парламент народний депутат Ярослав Железняк назвав його в своєму Телеграм-каналі “соромом, міксом фанти і борщу”.
“І без будь-яких пояснень внесли у Раду під крики "нам терміново потрібні гроші". Чому такі зміни? Які під них розрахунки? Звідки впевненість, що це не збільшить тінь?”, - написав він.
Аргумент про тіньову економіку найпопулярніший і серед українських підприємців – вони бояться, що нові податки погіршать ситуацію.
У всіх бізнес-асоціацій – Європейської Бізнес Асоціації, Спілки українських підприємців, Американської торгової палати та Diia City Union – простежуються спільні контраргументи:
- вищі податки обтяжать прозорий бізнес, а не тих, хто уникає податків
- податкове адміністрування має бути покращене
- Україна повинна реформувати податкову та митну службу для боротьби з корупцією та ефективної роботи
- Україна повинна також боротися з нелегальною торгівлею акцизними продуктами, особливо продуктами для паління
- державні витрати повинні бути зменшені.
Підприємці мають підстави хвилюватися про тіньову економіку, і незалежні аналітики частково погоджуються з ними.
1% податку з обороту дискримінує уже наявний ПДВ. “Потрібно було підвищувати ПДВ з самого початку, а не гратися у створення нового податку", – пояснила Kyiv Post провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень Олександра Бетлій.
5% воєнного збору із зарплат також закладає ризики. "Я вважаю прийнятним запровадження військового податку для ФОП, а от 5% із зарплат дійсно призведе до збільшення тіньової економіки", – розповів Kyiv Post один із учасників обговорень із Міністром фінансів.
Бізнес має рацію щодо контрабанди на митниці, проте для повного її припинення потрібна політична воля. Реформа митниці насправді триває з 2023 року. “І тут ми досягли неабияких успіхів, про що Європейський союз відмітив у звітах у лютому 2023-го та в листопаді 2023-го років. Приблизно в той самий час президент України звільнив практично все керівництво митниці саме через високий рівень контрабанди та невиконання плану надходжень до державного бюджету. Парадокс”, – розповіла Kyiv Post виконавча директорка Інституту економічних досліджень Оксана Кузяків.
Інший учасник обговорень із Мінфіном зазначив, що аргументи експертів також мали більше емоцій, ніж розрахунків. “На жаль, мало експертів готові показувати та аргументувати свої цифри. З Мінфіном так працювати не можна, треба сідати та починати верифікацію гіпотез, а потім дивитися в розрахунки. Багато хто відвалюється на етапі гіпотез”, пояснив співрозмовник Kyiv Post.
На заяви щодо скорочення видатків міністр фінансів Марченко відповів – скорочувати немає чого. “Нам немає що різати. Коли нас критикують за 3 млрд гривень, а наша потреба 500 млрд гривень, то я вважаю, що це з боку цих критиків досить непрофесійно”, – сказав він в інтерв’ю РБК-Україна.
Утім, двоє згаданих експертів охарактеризували обговорення нових податків як продуктивне – міністр і його заступниця Світлана Воробей були готові вислухати пропозиції, надати розрахунки і знайти компроміс.
“Є сподівання і домовленість, що піднімуть ПДВ, а 1% обороту не буде", – сказав Kyiv Post перший учасник обговорення. Інший учасник дискусії також підтвердив аргумент Марченка, що бюджет скорочувати немає куди. А варіанти, які залишилися, не знайдуть голосів у депутатів. “Ніхто не буде скорочувати зарплати прокурорам”, сказав він.
Офіс Генерального прокурора стабільно лідирує серед державних установ за невитраченими коштами на зарплати, оцінює Fiscal Centre. "Це джерело може бути переадресовано на оборону", – сказав Kyiv Post голова правління організації Віктор Мазярчук.
Важке рішення для всіх
Окрім загального небажання платити податки, чому дискусія настільки гаряча?
“У нашій культурі прийнято ставити індивідуальний добробут поперед колективного. Податки – це перерозподіл від індивідуального до спільного, однак вигоди спільного часто неочевидні”, - пояснив Вахітов Kyiv Post.
Інша причина, характерна для українського суспільства – недовіра до розподілу податків, особливо через корупцію. “Ніхто не хоче фінансувати ще одного “золотого прокурора” чи підпільну фабрику з виробництва цигарок. Всі бачать, що ті, хто ближче до годівниці, нещадно крадуть. Тому ніхто не хоче фінансувати чужі розкоші”, додав він.
Але простору для уникнення збільшення податків більше не залишилось. “Багато хто був в "рожевих окулярах" до зустрічі з Мінфіном. Думав, соціальні платежі платяться, бо хтось добре начаклував й приніс грошенята в бюджет. Маючи змогу детально аналізувати бюджет, можна стверджувати: реальність така, що потрібно підіймати податки. Так, багатьом це не подобається”, - написав Мазярчук у своєму пості у Фейсбуці.
