Наразі найважливішою збройною програмою в Україні є ракетна. В серпні 2023 року ми вже підтвердили можливість ураження російських цілей на відстані 700 кілометрів зброєю українського виробництва. Україна також готується розпочати виробництво власних 155-мм снарядів у другій половині 2024 року та працює над власним аналогом ЗРК NASAMS.
Що таке ракетна зброя?
Ракетна зброя — це сукупність різних ракетних комплексів, які застосовуються для оборони України. Вони призначені для ураження наземних, повітряних, морських і позаатмосферних цілей бойовою частиною ракети.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Будь-який ракетний комплекс складається з власне самої ракети, яка має ядерну або звичайну боєголовку, пускової установки до цієї ракети, засобів наведення на ціль, іншого перевірно-пускового устаткування, а також інколи з засобів керування польотом ракети, транспортних засобів та інших пристроїв.
Якщо раніше ракети запускалися переважно з літаків, то зараз їх частіше запускають із наземних пускових установок. Реактивні установки залпового вогню ще під час Другої Світової перебували на озброєнні Німеччини та СРСР, а також військ Англії та США. Наразі ракетні установки дуже потіснили (а подекуди й витіснили) артилерійське та стрілецьке озброєння й авіацію.
Ракетну зброю якої дальності виробляє Україна?
Ракети класифікують здебільшого за їхніми стартовими платформами та цілями ураження. Для простішого пояснення можна сказати, що є ракети, які запускають із поверхні (земля або вода) або з повітря; далі вони діляться на підкатегорії за дальністю і видом цілі (наприклад, протикорабельна). Більшість ракет можна запускати як із землі, так і з повітря, а ще є кілька типів ракет, які можуть завдавати удару безпосередньо як по повітряних, так і по наземних цілях (наприклад, зенітно-протитанкова система ADATS).
Наразі Україна намагається всіма своїми потужностями надолужити згаяний час і почати випускати більше зброї для фронту. Потужності промисловості вже вийшли на той рівень, що здатні випускати навіть ту зброю, яка є досить інноваційною, навіть зброю "натівського" зразку, а також передові розробки наших військових інженерів. Загальна кількість техніки, яка зараз виготовляється, в понад десять разів перевищує довоєнну.
"Ми випускаємо "Нептуни", "Стугни", "Корсари". Ми випускаємо таку кількість "Стугн" і "Корсарів", не можу сказати, але навіть не в десятки разів більше, ніж до війни, це просто колосальні цифри. Вони постійно на фронті, їх схвалюють наші військові, хочеться ще більше, але ви не уявляєте, яку кількість ми будуємо", – сказав президент Зеленський в інтерв'ю 2023 року.
Однак, навіть якщо задіяти всі потужності й знайти достатньо фінансів, щоб наша країна виробляла ще більше зброї, залишатиметься інша проблема – загальносвітовий дефіцит пороху та ракетного палива. Ця складна й довгограюча проблема вже призводила до періодичних зупинок оборонного виробництва в Україні. Наразі для створення зброї залучені всі світові ресурси, але такого давно не було, і дефіцит складових стає все відчутнішим.
Не останню роль у затримках та проблемах із налагодженням виробництва грає складна вітчизняна бюрократична система. Контракти на оборонну продукцію підписують одразу кілька міністерств, але немає довгострокового планування закупівель.
Артем В’юнник – керівник компанії "Атлон-Авіа", яка виробляє дрон "Фурія" – зауважив, що якщо до повномасштабного вторгнення вони виробляли 100 дронів на рік, то тепер – 150 на місяць. Для масштабування їм треба мати чіткий план замовлень від держави, а вони лише щоразу питають: "А скільки ви можете зробити в цьому місяці?" і не хочуть зважати на те, що таке виробництво на рейки не поставиш.
Сам факт того, що нашим "Нептуном" вже вдалося уразити ціль на відстані понад 300 км, свідчить про суттєву модернізацію ракети, яка могла полягати у збільшенні дальності пуску, збільшенні маси бойової частини та вдосконаленні системи наведення. Влітку минулого року успішне випробування також пройшла новітня ракета, ім'я якої не називають. Вона змогла уразити ціль за 700 км і показала свою ефективність. Це українська ракета, яка вже була застосована в бойових умовах. Офіційні джерела не спростовують, але й не підтверджують, що це міг бути модернізований варіант "Нептуна".
Яку ракетну зброю отримала Україна від союзників?
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ми просили у наших західних партнерів різну зброю для захисту. Далекобійна зброя, яка надходила в різних модифікаціях, змогла покращити наші можливості та дозволила завдавати ударів углиб території ворога. Зокрема, велику роль у захисті нашого неба та посиленні ППО зіграли надані США ЗРК Patriot. Це надзвичайно складна система, що має радіус дії до 100 км (залежно від типу ракети, яка використовується). Окрім цього, вона надзвичайно дорога в експлуатації — всього лише одна ракета коштує понад 3 мільйони доларів.
Серед реактивних систем залпового вогню великої дальності значну роль у збільшенні нашої наступальної спроможності відіграли американські високомобільні артилерійські ракетні системи M142 HIMARS. Завдяки ним нам неодноразово вдавалося уражати сили противника та отримувати перевагу на полі бою. Ця система призначена для стрільби керованими й некерованими ракетами. Максимальна дальність залежить від використовуваного озброєння. Для ракет PrSM вона становить 499 км.
Окрім того, існують ракети, які не входять у комплекси протиповітряної оборони. Вони є досить нішевим видом озброєння та використовуються проти різних видів цілей та з різних платформ. ЗСУ отримали декілька дуже різних зразків такої зброї:
- Brimstone - британські ракети класу "поверхня-повітря" та "повітря-поверхня". Існують у двох версіях: Brimstone І і Brimstone ІІ (з лазерним наведенням). Адаптовані для пусків з наземних установок на базі автомобілів проти бронетехніки росіян. Дальність ракет першої моделі — до 20 км, другої — до 60 км.
- Zuni - американська некерована авіаційна ракета класу "повітря-земля", але вона потребує адаптації до наших літаків. Застосовується проти наземних цілей на відстанях до 8 км.
- Robot 17 (RBS-17) - шведський легкий переносний протикорабельний ракетний комплекс малої дальності, радіус дії до 8 км. Розроблявся як зброя проти надводних цілей противника для протидії морському десанту.
- GLSDB - американські новітні малогабаритні ракети ("крилаті бомби"), що можуть запускатися з РСЗВ HIMARS та M270. Після пуску в них розкриваються крила, завдяки чому вони здатні летіти не по балістичній траєкторії, а планувати до обраної цілі та суттєво змінювати маршрут. Заявлена дальність дії — до 150 км.
- AGM-88 HARM - це американська протирадіолокаційна ракета для знищення радарів зенітно-ракетних комплексів. Початково вона не була призначена для встановлення на радянських винищувачах МіГ-29, проте українські військові змогли це зробити.
