У центрі Києва відкрилася виставка «До своєї природи». 

Вона представлена одразу на кількох локаціях: на Софійській площі, на Хрещатику біля КМДА та у вестибюлі станції метро «Золоті ворота».

Це спільний проєкт WWF-Україна у партнерстві з Музеєм Івана Гончара. Його мета - показати цінність національного природної та культурної спадщини. 

«До своєї природи»: мета проєкту

До експозиції увійшли світлини творів українського народного мистецтва початку XIX - другої половини XX століть з колекції Музею Івана Гончара. 

Advertisement

Також на виставці представлені сучасні ілюстрації художниці Анастасії Старко, що стали осмисленням теми історичного взаємозв’язку українців з природою через культуру. 

Візуальний ряд доповнює історія на основі наукових фактів українських дослідників природної та культурної спадщини, а також уривки з архаїчних фольклорних текстів.

Фото WWF-Україна.

«Виставкою ми прагнемо надихнути глядача до діалогу про українську природу та її місце в ідентичності, нагадати про важливість збереження природного біорізноманіття, особливо під час війни та наголосити про ціну втрат української спадщини, яка є мовчазною жертвою російської військової агресії», - розповіла комунікаційниця WWF-Україна та кураторка проєкту Юлія Новосельцева.

Advertisement
Фото WWF-Україна.
Фото WWF-Україна.
Фото WWF-Україна.
Фото WWF-Україна.

Виставка «До своєї природи»: де проходить 

Виставка представлена на трьох локаціях у Києві: 

  • на Софійській площі до 28 серпня;
  • на вул. Хрещатик, 36 (біля будівлі КМДА) до 15 вересня;
  • у вестибюлі станції метро «Золоті ворота» до 18 серпня.

Фото WWF-Україна.

Вплив війни на культуру

Війна має нищівний вплив на природну та культурну спадщину. Це можуть відчувати й наступні покоління. 

За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, з початку війни було уражено 30% усіх природоохоронних територій в Україні. 

Advertisement

За прогнозами експертів, для відновлення до довоєнного стану вже зараз потрібно 60-80 років. 

За підрахунками Міністерства культури та інформаційної політики станом на кінець березня 2024 року понад тисячу пам’яток культурної спадщини постраждали внаслідок російської військової агресії.