Віце-президентка США Камала Гарріс має намір висунути свою кандидатуру на пост президента США від Демократичної партії після того, як Джо Байден знявся з виборів. У понеділок її виборчий штаб повідомив, що за 24 години вдалося зібрати від донорів 81 мільйон доларів на додаток до 96 мільйонів доларів, що залишилися від кампанії Байдена.
Водночас комітет політичних дій Демократичної партії Future Forward повідомив про внески у розмірі 150 мільйонів доларів за такий самий період.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Гарріс також заручилася підтримкою головних гравців Демократичної партії по всій країні, зокрема деяких губернаторів, яких багато хто підозрює в тому, що вони кинули їй виклик щодо висунення своєї кандидатури.
Гарріс підтримала колишня спікерка Палати представників і світило Демократичної партії від штату Каліфорнія Ненсі Пелосі, а також губернаторка штату Мічиган Ґретхен Вітмер, губернатор Іллінойсу Джей Роберт Пріцкер, губернатор Кентуккі Енді Бешир і губернатор Пенсильванії Джош Шапіро. Всі вони розглядалися як претенденти на номінацію та залишаються потенційними кандидатами на пост віце-президента.
До них приєднався губернатор Каліфорнії Ґевін Ньюсом – активний лідер партії, який раніше не мав наміру брати участь у виборах, а також інші губернатори та сенатори.
Очікувалося, що лідер більшості в Сенаті Чак Шумер і лідер меншості в Палаті представників Хакім Джефріс – обидва демократи з Нью-Йорка – оголосять про підтримку Гарріс, натомість у спільній заяві вони зазначили, що вона «чудово почала», і готуються «незабаром» з нею зустрітися.
Зарано говорити про Гарріс як кандидатку від Демократичної партії, проте делегати від деяких штатів, що братимуть участь у Національному з’їзді Демократичної партії, що відбудеться в серпні в Чикаго, вже висловили їй свою підтримку, тому будь-який серйозний виклик з боку партії малоймовірний. Наприклад, міністр транспорту Піт Буттіджедж, який в минулому міг бути її потенційним суперником, також підтримав Гарріс.
Під час збору коштів для Гарріс минулими вихідними член Кабінету міністрів і кандидат на президентських виборах у 2020 році Буттіджедж назвав віце-президентку «правильною людиною, аби прийняти естафету, перемогти Трампа та стати наступним президентом».
Якщо Гарріс переможе в номінації, вона стане першим темношкірим кандидатом азіатського походження на президентських виборах у США. Її батьки – іммігранти з Ямайки та Індії, політичні активісти в районі затоки Сан-Франциско. Гарріс здобула ступінь юриста в Каліфорнійському університеті, згодом працювала генеральним прокурором Каліфорнії, а в 2016 році її було обрано до Сенату.
Будапешт продовжує стримувати допомогу ЄС Києву
Як і під час останнього раунду фінансування ЄС для України, Угорщина відмовилася розблокувати наступний транш Європейського фонду миру (EPF), призначений для Києва, повідомив у понеділок речник угорського уряду виданню Reuters.
«Угорщина не погоджується з тим, що Європейський Союз, разом із іншими існуючими інструментами, використовує Європейський фонд миру виключно для надання допомоги Україні, оскільки це не дозволяє використовувати кошти для просування інтересів ЄС в інших регіонах», – йдеться в повідомленні.
За даними видання «Українська правда», Будапешт заблокував близько 6 мільярдів євро військової допомоги Україні з EPF.
«Більшість країн-членів ЄС наполягали на необхідності розблокувати ці виплати, які відкладаються місяцями, цілий рік, – зазначив Високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Жозеп Боррель. – Водночас вони наголосили на важливості рішення запровадити новий фонд допомоги Україні, який більше року блокується однією державою».
Європейський фонд миру був створений у 2021 році, аби запобігти конфліктам, досягти миру і зміцнити міжнародну безпеку. Речник угорського уряду додав, що частина грошей може бути використана на Балканах або в Північній Африці.
Головуюча в ЄС Угорщина стала скалкою в оці 27 членів ЄС. Нещодавно Брюссель сколихнула новина про несанкціоновані поїздки прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана до Москви та Пекіна нібито для обговорення мирних пропозицій, але без участі Європейського Союзу, який він представляє.
«Така поведінка повинна мати певні наслідки, – заявив Боррель після несанкціонованих «миротворчих місій». – Ми повинні дати сигнал Угорщині, навіть якщо це буде символічний сигнал».
Такий сигнал надійшов у понеділок, коли ЄС офіційно переніс саміт міністрів із закордонних справ з Будапешта до Брюсселя.
Діставши ляпаса, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто відповів у Facebook: «Не хочу нікого образити, але ми ніби в дитячому садку».
Від початку повномасштабного російського вторгнення в 2022 році Угорщина відмовляється надавати будь-яку військову техніку Україні. Насправді ЄС пішов на поступки Угорщині, запевнивши, що жоден внесок країни не спрямовуватиметься безпосередньо на військову допомогу, але напруга посилюється: більше року Угорщина сперечається з ЄС щодо коштів для відновлення Угорщини, які той відмовляється надати, доки уряд Орбана не подолає корупцію в країні.
Чехія приєдналася до Коаліції безпілотників для України
У понеділок Міністерство оборони Латвії оголосило, що Чехія офіційно приєдналася до очолюваної Латвією та Великою Британією міжнародної коаліції країн-постачальників дронів для України. Таким чином, кількість країн-учасниць досягла 16.
«Чеська Республіка приєдналася до очолюваної Латвією та Великою Британією Коаліції безпілотників для України після того, як 11 липня під час 75-го ювілейного саміту НАТО у Вашингтоні підписала меморандум про взаєморозуміння», — йдеться у повідомленні.
Латвійський міністр також повідомив, що 500 безпілотників вже готуються до відправки.
Серед інших держав-членів коаліції — Австралія, Данія, Франція, Естонія, Італія, Нова Зеландія, Канада, Литва, Нідерланди, Польща, Україна, Німеччина та Швеція.
У червні коаліція оголосила про новий загальний пул фінансування в розмірі 45 мільйонів євро для швидкого надання Києву FPV-дронів, поставивши за мету 1 мільйон одиниць.
«Кожна держава-учасниця коаліції може зробити значний внесок у зусилля України та водночас підтримати розвиток власної промисловості», – заявив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.
