Економічне бронювання доволі складна тема, адже воно пропонує бізнесу бронювати до 50% призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підприємстві просто сплачуючи за них додаткові податки. Це викликає багато дискусій в суспільстві, але, можливо, це є єдиною можливість підтримати економіку України. То чи буде хоч один законопроєкт прийнятий цього літа?
Як працюватиме економічне бронювання?
Через масову мобілізацію багато висококваліфікованих працівників звільняється, якщо не можуть отримати бронювання. Побоювання бути вирваними зі звичного життя без часу на адаптацію та відправитися на війну вже завтра стають сильнішими за бажання працювати й отримувати чесну зарплатню на високооплачуваній улюбленій роботі.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Тож законопроект про "економічного бронювання", який поданий на розгляд парламенту й має бути опрацьованим протягом липня, може значно покращити ситуацію. Адже Україна покриває воєнні потреби лише з тих доходів державного бюджету, які генеруються з податків всередині країни. З часом проблема нестачі кваліфікованих кадрів, що випали з економіки, не працюють і не сплачують податків, лише посилюватиметься, як і дефіцит бюджету. Тому дати людям впевненість у завтрашньому дні, а бюджету країни додаткові гроші — не така вже й погана ідея.
У Верховній раді зареєстрували декілька законопроєктів, що пропонують "економічне бронювання" — модель, за якою люди, що ховаються від мобілізації й офіційно не працюють, можуть повернутися на роботу і сплачувати податки для армії. Так, щомісячний податок у 20 тисяч гривень в Україні дозволить у майбутньому "економічно забронювати" від 300 до 600 тисяч працівників. Бізнесу доведеться сплачувати щороку 240 тисяч гривень за кожного заброньованого робітника, але натомість він матиме кваліфіковані кадри, які почуватимуться захищеними. Заброньованим зможе бути будь-який працівник: як юридична особа, так і ФОП, але за умови, що вони зможуть сплатити затверджену суму.
Наразі розглядаються три основні моделі економічного бронювання: парламентська (поданий законопроєкт), урядова та змішана.
Перша, запропонована депутатом Дмитром Наталухою, передбачає доволі високі суми податків за кожного заброньованого працівника. Так, компаніям треба буде сплачувати за кожного співробітника військовий збір у суму 20 тис грн на місяць (додатково до 1,5% військового збору, який наразі сплачується). Законопроєкт Наталухи передбачає надходження значних коштів до бюджету та унеможливлює прикрі ситуації, коли працівника, якого компанія хоче зберегти в штаті, мобілізують на етапі відвідування ТЦК. Адже сходити туди для оновлення данних та підтвердження бронювання необхідно.
Планується ввести значні обмеження для підприємств, які будуть претендувати на економічне бронювання своїх працівників. В них не повинно бути жодної заборгованості зі сплати податків та зборів, зокрема військового. Окрім цього, можна буде забронювати тільки 50% усіх військовозобов’язаних. "Відсоткову межу заброньованих та процедуру визначатиме Кабмін", – говорить Наталуха.
Другу модель економічного бронювання нещодавно презентував заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма. Тут можливість уникнення мобілізації для військовозобов’язаних визначається розміром їх заробітної плати – всі, хто заробляє понад 35 тис грн на місяць матимуть змогу бути заброньованими. При цьому сума податків та зборів, сплачена з таких доходів працівників, становить близько 14,5 тис грн. Це не дуже багато, але наша економіка наразі потребує будь-яких надходжень до бюджету. Саме цю ідею наразі активно підтримує уряд.
Третя пропозиція – застосувати змішану модель. Тоді буде можливість забронювати найманих працівників, зарплати яких перевищують 35 тис грн, та працівників, що працюють як ФОП, але сплачуватимуть збір у розмірі 20 тис грн на місяць. Всі концепції планують розглядати в якості окремих альтернативних законопроєктів, тож, що обере Верховна рада та як саме буде проходити ця процедура, досі невідомо.
Як проходитиме процедура бронювання?
В цілому планується, що економічне бронювання не дуже буде відрізнятися від процедури оформлення звичайного бронювання від мобілізації. Так, на першому етапі компанії необхідно буде подати відомості про особу, яку вона хоче забронювати, до відповідного електронного порталу. Окрім цього, необхідно буде прикріпити до такої заяви про бронювання виписку про сплату військового збору за співробітника за три місяці (60 тис грн). Для ФОП необхідно буде показати виписку про обіг коштів на рахунку за останній звітний період (квартал), яка має підтвердити, що такий ФОП працює вже тривалий час та може сплачувати податки.
Внесені відомості про доходи, податки та данні працівника перевірятиме податкова служба, щоб впевнитися, що вони відповідають дійсності. Після цього працівнику нададуть так званий "жовтий" QR-код, який підтверджує можливість його подальшого бронювання. З цим кодом людині слід буде протягом 60 днів оновити свої дані, не боячись бути мобілізованим у ТЦК. Після цього особа отримує вже постійний "зелений" QR-код, який підтверджує її статус заброньованого. Надалі бронювання буде продовжуватиметься автоматично, після сплати компанією відповідної суми за кожного працівника.
Економічне бронювання в Україні: за і проти
28 червня закінчився термін подачі альтернативних законопроєктів, тож у депутатів починається розгляд та доопрацювання трьох існуючих. Усі вони активно обговорюються урядом від початку цього року. Перша ідея економічного бронювання, представлена Офісом президента, здобула здебільшого критичні коментарі від депутатів та суспільства в цілому. Тоді її назвати "відкупом" від мобілізації, який тільки ще більше збурить суспільство та створить багато сумнівних прецендентів.
Проте бізнес дуже зацікавлений у бронюванні, адже втрата працівників загрожує закриттям багатьох підприємств. Вже з кінця 2023 року українські підприємства та компанії відчувають серйозний брак кадрів через мобілізацію та виїзд працівників за кордон. Наразі на ринку праці, за різними оцінками, бракує понад третини кваліфікованих працівників, якщо порівнювати з довоєнною кількістю працездатних — це вже майже катастрофа. Якщо так продовжиться й надалі, багато бізнесів закриються, що призведе до зменшення податків, втрати робочих місць та завдасть удару по економіці країни.
Окрім цього, деякі спеціалісти вже зауважують, що представлені у законопроєктах цифрові параметри є зависокими для певних регіонів, особливо у порівняні з середнім рівнем зарплат. Тому деякі регіони чи галузі можуть залишитися без броні, хоча вона їм потрібна. Нагадуємо, що за данними Державної служби статистики середня зарплата у країні нині є трохи меншою за 19 тисяч гривень.
Не зважаючи на це, значна частина бізнесу підтримує ідею економічного бронювання. Європейська бізнес-асоціація навіть виступила із заявою, в якій просить президента "дозволити якнайшвидше запровадити економічне бронювання в країні". Адже підтримка армії та обороноспроможності за рахунок живого ресурсу дійсно важлива, але й підтримка економіки та фінансового забезпечення ЗСУ також є чинним пріорітетом.
У ЕВА також наголошують, що "економічне бронювання не протирічить мобілізації, а доповнює її через фінансування військового збору за кожного заброньованого", і що готові обговорювати різні варіанти цієї процедури.
Вже у кінці травня та на початок червня 2024 року, за опитуваннями Нацбанку, Індекс очікувань ділової активності знизився до 48 пунктів, у порівнянні з 52.3 у квітні. Тобто настрої бізнесу не просто погіршуються, а є стабільно негативними. Сам Нацбанк прогнозує значне сповільнення темпів зростання української економіки у 2024 році із 3,6% до 3%.
Хоча наразі на підприємствах та в компаніях можна забронювати до 50% військовозобов'язаних працівників на термін до пів року. Проте на практиці, за словами багатьох бізнесменів, мобілізація на підприємстві може тривати й після того, як до війська призвали половину військовозобов’язаних співробітників. Тобто норму по мобілізації для цього конкретного бізнесу ніби виконано, але ризик того, що незаброньованих працівників мобілізують, залишається досить великим. Виходить, половина вашого не заброньованого штату завжди перебуває у зоні ризики. Тож економічне бронювання могло б стати логічним виходом з цієї ситуації.
