Третій рік поспіль економіка України функціонує в умовах повномасштабної війни. Нова реальність щодня генерує нові виклики для українських агровиробників, які щодня мають вирішувати все нові й нові завдання. Які перспективи розвитку зернової галузі бачать наразі українські та іноземні експерти? Ми зібрали головні інсайди IX міжнародної конференції Grain Ukraine, що відбулася у Києві 30-31 травня 2024 року, у другій частині матеріалу про її результати. Першу частину можна прочитати тут.
Логістичні проблеми агросектору України в умовах повномасштабної війни
У воєнні часи логістична складова набула ще більшого значення в українському агросекторі, наголосив модератор дискусії Микола Горбачов, президент Української зернової асоціації (УЗА).
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
“Україна залишається одним із найбільших експортерів зерна у світі. В обсягах міжнародної торгівлі на Україну припадає більш ніж 10%, тож якщо ми не будемо постачати це зерно, ми побачимо продовольчу інфляцію у світі”, — переконаний він.
Литва виділила 10 млн євро на виробництво українських дронів
Але логістичні труднощі через війну призвели до диверсифікації шляхів постачання з урахуванням усіх наявних викликів, зокрема повного блокування моря й блокування західних кордонів. На цьому акцентував увагу, наприклад, Юрій Васьков, колишній заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Подібним чином ситуація вплинула й на розвиток морського порту Чорноморськ, який наразі є одним із найважливіших портів України за обсягом перевалки товарів, адже через нього проходить 44% української продукції.
Альтернативні логістичні ланцюжки суходолом
Експерти логістичної панелі, що була присвячена шляхам суходолом, також говорили про диверсифікацію для подолання логістичних викликів та альтернативи морю на західному кордоні України.
“Для того, щоб збільшити передавання вантажів, ми лобіюємо створення спільного кордону, щоб контроль здійснювався в одному місці, наприклад, щоб митники з польської і української сторони спільно оглядали вагони”, — розповів Валерій Ткачов, заступник директора департаменту комерційної роботи АТ “Укрзалізниця”. Він також додав, що однією з головних причин, яка заважає переправці вантажів на західному кордоні, є координація з контрольними органами.
Нові ринки для української агропродукції
“Попри складні часи, за результатами 2023 року Україна все одно має гарні показники експорту, зокрема 13% — частка постачань кукурудзи у світі, 8% — пшениці та ячменю. Відкриттям сезону серед ринків стала Індія, куди вперше експортували українську пшеницю,” — так розпочала дискусію торговельної панелі модераторка Світлана Малиш, менеджерка аграрних цінових індикативів, старша аналітикиня аграрних ринків Чорноморського регіону компанії Refinitiv.
Про хороші показники експорту говорив і Дмитро Фурда, старший трейдер Tiryaki Group. Так, за результатами 2023 року експорт української продукції до Туреччини становив 19%, зокрема 51% кукурудзи.
Також експерт наголосив на тому, що в Україні з’явилася велика кількість нових постачальників, і це гарний сигнал для ринку. Він вважає, що потрібно думати про ідентичність української продукції на зовнішніх ринках. “Виробникам та експортерам варто звертати увагу на контроль якості, бо це шлях до збільшення прибутковості. Приклад кукурудзи: в Україні вона не ГМО, тож потрібно це позиціонувати, інакше український виробник загубиться серед постачальників з Південної Америки, що виробляють більш стійку та дешеву ГМО-кукурудзу”.
Джонатан Грендж (Jonathan Grange), партнер Sunstone Brokers, відзначив уміння України пристосуватися до викликів за всіма ланцюжками постачань від початку російського вторгнення. Він зазначив, що раніше у світі існували упередження щодо якості української продукції, але тепер, після відкриття нових ринків, вони поступово сходять нанівець.
На ринок повертаються форвардні контракти, а отже, на думку учасників дискусії, рік буде дуже конкурентним.
Інвестиційні виклики українського агросектору
Нині агрокомпанії переважно самостійно фінансують власний розвиток – це свідчить про стійкість бізнесу і його незалежність від кон’юнктури на інвестиційному ринку.
“Натепер немає проблем із грошима, є проблеми з бажанням. Бізнес перебуває в інвестиційній депресії, бо переймається питаннями бронювання, логістики, механізмів співпраці з міжнародними партнерами тощо. Але цей острах потрібно долати щоденним плануванням власного розвитку”, — вважає Сергій Цівкач, керівний партнер в Україні американської інвестиційної компанії Chicago Atlantic.
Інші учасники дискусії наголосили, що в інфраструктуру вкладаються обережно, пріоритетним напрямом для інвесторів є захід України. Найбільше інвесторів цікавлять переробка та продукція з доданою вартістю.
Про можливості фінансування розповідала Анна Лебединець, асоційована директорка, старша банкірка департаменту агробізнесу EBRD. Вона анонсувала запуск грантової інвестиційної програми для фермерів з 1 липня, за якою діятимуть гарантії від ЄС, тож банки зможуть на себе брати більше ризиків. Про програми підтримки агровиробників з розвитку потужностей зберігання та переробки зернових і олійних культур, а також про розвиток переробних потужностей говорив і Олександр Приходько, менеджер з розвитку аграрних ринків Програми USAID АГРО, анонсувавши запуск нової програми Harvest.
Український агросектор був заточений на рослинництво та експорт з 2000-х років до початку повномасштабного вторгнення. Але цю модель треба перебудувати із більшим фокусом на тваринництво. При цьому потрібно ефективніше використовувати площі й не збільшувати використання збіжжя, переконаний Арсен Дідур, виконавчий директор Спілки молочних підприємств України.
Фонд державного майна представив Земельний банк – на думку голови Віталія Коваля, це рішення допоможе наповнювати держбюджет до 8 мільярдів гривень щороку й вивести з тіні понад 800 тис. га угідь.
Попри потенційну більше пропозицію від Фонду держмайна, ціни на землю майже не змінилися після вторгнення. Вони коливаються у межах 1000-1200 доларів та 2000-2300 доларів за гектар відповідно, за даними Михайла Різака, директор із взаємодії з органами влади “НІБУЛОН”.
На ринок уже припадає 20% частка юридичних осіб, розповів Андрій Усенко, співзасновник та СЕО “Твоє коло”. “За чотири місяці після відкриття ринку землі ми побачили цікаву тенденцію: темп ринку і його попит задають не агрохолдинги, а середні фермери з 3-5 тис. гектарів землі. Вони вбачають своїм основним завданням сформувати, утримати і розширити свої земельні банки”, — поділився топменеджер.
Агросектор України, який опинився у новій реальності, не знітився, він розвивається й залишається вагомим і системотворчим елементом світового ринку зерна.
Надскладні логістичні завдання, що постали перед українськими аграріями, мають навіть позитивний ефект, адже завдяки цьому напрацьовуються нові маршрути, український агросектор виходить на абсолютно нові ринки.
Довідка
Організатор події — компанія IdeasFirst. Партнерами щорічної конференції виступають група терміналів TIS та інвестиційна компанія SD Capital. Контент-партнер конференції — Trend & Hedge Club. Генеральні спонсори конференції — Укргазбанк і Контейнерний Термінал Мостиська. Офіційний партнер заходу — OТП Банк.
Конференція Grain Ukraine — міжнародна галузева платформа для діалогу найбільших представників агроринку, керівників агропродовольчих компаній, комерційних та інвестиційних банків, а також технологічних трендсетерів в агросфері, що існує з 2016 року. Тут обговорюють тренди аграрного ринку, а також розвиток стійких бізнес-моделей та впровадження технологічних агроінновацій.
