Макс Кідрук: "Жодна фантастика — це не про майбутнє, це про наш час"

40-річний Макс Кідрук — один із популярних сучасних письменників-фантастів України, засновник видавництва “Бородатий Тамарин”. Дізнайтесь все про життя автора та його песимістичні сценарії майбутнього.

Що ми знаємо про Макса Кідрука?

Максим Кідрук народився 1 квітня 1984 в селі Володимирець Рівненської області. За освітою він інженер-енергетик, який навчався спершу в Національному університеті водного господарства та природокористування, а потім в Київському політехнічному інституті. На третьому курсі він вже почав працювати програмістом та займався розробкою CAD-систем. У 2007 році Кідрук виграв грант на навчання за кордоном і вступив на аспірантуру у Королівський технологічний інститут у Стокгольмі. Там він вчився аж до 2009 року, коли остаточно вирішив обрати для себе шлях професійного письменника.

Ще під час навчання почав мандрувати Європою, а коли кинув інститут, то сміливо вирушив за її межі. Загалом письменник Макс Кідрук відвідав понад 35 країн, серед яких Танзанія, Мексика, Еквадор, Перу, Китай, Чилі, Бразилія, Ангола, Намібія, Нова Зеландія, Індонезія та інші. Якийсь час молодий Кідрук жив тим, що писав про подорожі для низки українських журналів. Його перша книга, яку взявся реалізовувати видавець — тревелог "Мексиканські хроніки. Історія однієї мрії". З цим романом він став переможцем другої премії конкурсу "Коронація слова" у 2009 році та дістав почесну відзнаку "Відкриття року". Упродовж наступних трьох років Кідрук опублікував ще три автобіографічні тревелоги, які здобули чималий успіх серед читачів: "Подорож на Пуп Землі" про острів Пасхи, "Любов і піраньї" про свої подорожі Бразилією та "На Зеландію!". Перший науково-фантастичний трилер Макса Кідрука під назвою "Бот" вийшов у 2012 році, критики швидко охрестили його "першим українським технотрилером". З того часу ця твердиня, в якій наукова фантастика розкривається з нового, революційного на той час, боку перевидавалася аж дев'ять разів.

Популяризатор науки та перший український автор в жанрі технотрилер поступово відходить від цього напряму та починає створювати драматичні та психологічні романи. Його книга "Зазирни у мої сни", яка вийшла другом у 2016, та роман на соціальну тематику "Де немає Бога" знов викликали шалений захват та гострі дискусії у читачів та критиків. У 2018 ці книги Макса Кідрука входили до короткого списку премії "Книга року BBC". Роман "Де немає Бога" взагалі не залишав ТОП-20 продажів мережі "Книгарня Є" понад три місяці.

Його перша публіцистична книжка "Ja Ukrainiec" вийшла весною 2015 року у Польщі. Максим Кідрук багато часу присвятив її написанню, бо хотів досконало проаналізувати довгі та токсичні стосунки України й Росії. Книга охоплює період від початку визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького й аж до подій Євромайдану та російської агресії на сході України у 2014 році.

Один з двох найбільш відомих романів Максима Кідрука "Не озирайся і мовчи" побачив світ у 2017 році. З маштабною презентацією, що охопила понад 100 міст України, де відбулося 140 заходів, на яких автор розповідав про свій новий роман в жанрі містики й техно. Ця книга стала лонгселером, загальний наклад на початок 2023-го склав 49 тисяч примірників. Його наступна книга, роман "Доки світло не згасне назавжди" з доповненою реальністю, виходить всього через два роки. Ніхто ще не робив з книжкою такого, адже до роману бав розроблений мобільний додаток, який давав змогу побувати в місцях, де відбуваються події роману, дізнатися приховані сюжетні моменти та зануритися у особливий світ книжки. Більше того був створений спеціальний чат, у якому читач мав змогу поспілкуватися з одним із персонажів. Перший наклад роману, а це, на секундочку, понад 12 тисяч примірників, розійшовся за півтора місяці. Ця книга знову ж таки  очолила ТОП-20 продажів мережі "Книгарня Є" і протрималася там аж до кінця 2019 року.

За своє життя письменник майстерно опанував англійську та українську мови, які використовує у своїх творах. У вільний час він захоплюється авіацією та американським футболом та є відданим фанатом рок-гурту "Iron Maiden". Наразі Макс Кідрук проживає в Рівному зі своєю дружиною Тетяною, стосунки з якою вони оформили ще у 2016 році.

Макс Кідрук про минуле, майбутнє та зв'язок поколінь

Сам Макс Кідрук вважає що: "Жодна фантастика — це не про майбутнє, це про наш час. Ти просто трохи наперед це проєктуєш і показуєш, до чого все може призвести". Він особисто любить продумувати найгірші сценарії, похмурі картини майбутнього, яке настане у випадку відсутності будь-яких змін у сьогоденні. Тож роман-катастрофа - це цілковито його жанр. Але мета автора не налякати, а спонукати людей до дискусій та дій. Він докладає всіх зусиль, аби все у  його творах було максимально реалістичним. А після прочитання читач замислився: “Окей, а що ми можемо зробити, аби так не сталося?”. Про це його культовий роман "Колонія", перша частина саги "Нові Темні Віки", яка містить 904 сторінки апокаліптичних сценаріїв майбутнього. Сам автор каже, що у творі значно більше моментів про нас тепер, ніж про те, якими ми станемо в майбутньому.

Можливо, більшість вважають такі пророцтва лукавством, але сам Кідрук каже, що це цілком природний процес змін, які бачить прискіпливе око автора. Він сам би вже готовий втекти подалі від всього технічного прогресу, мати хатинку десь в горах та виходити в люди раз на тиждень. Але ритм великого міста змушує бути більш активним, створювати нові продукти, "торгувати лицем", бути присутнім на великих книжкових заходах та презентаціях. Кідруку зазвичай важко даються великі тури містами та країнами. Після повернення він обов'язково їде з дружиною у відпуску в Карпати, туди, де природа і якомога менше людей. Улюблений відпочинок автора - це полежати на ліжку з книжкою в руках і ні про що не думати.

Заснування "Бородатого Тамарина" та видавничі плани

Ідея заснування свого власного видавництва переслідувала Максима Кідрука вже давно, ще до повномасштабного вторгнення. Але після того, як почалася війна, здалося, що на цих планах можна поставити хрест, адже ніхто точно не знав, що буде завтра. Він довго вагався, хоча команда й близькі переконували, що відкрити видавництво треба, навіть попри війну. 

Зрештою, наприкінці 2022-го Кідрук із дружиною Тетяною заснували власне видавництво нон-фікшену та наукової фантастики "Бородатий Тамарин". Збіглося одразу кілька важливих чинників, які сприяли його успіху: припинився потік російської книги, продажі книжок пішли в гору, люди поверталися до читання, до того ж ринок почав швидко оклигувати.

Вже 1 січня 2023-го "Бородатий Тамарин" надрукував свою першу книгу: роман Кідрука "Колонія". Він є початком циклу "Нові Темні Віки", присвяченому колонізації Марса, стосункам між Землею-метрополією і Марсом-домініоном. Вся історія буде сповнена складних політичних та екологічних тем, які напряму пов'язані з майбутнім Землі у ХХII столітті. Роман "Колонія" отримав позитивні відгуки від критиків та захопив серця читачів. Він знов потрапив в ТОП-20 мережі "Книгарня Є" та протрималася в ньому 24 тижні поспіль. Станом на кінець 2023-го загальний наклад роману сягнув 37 тисяч примірників. Вихід другої книги циклу — "Колапс" — заплановано на 2026 рік.

Наразі видавництво "Бородатий Тамарин" має в роботі понад 20 проєктів. Вони доволі амбітно увірвалися на український ринок та налаштовані заповнити вільні ніші книжками науково-популярної тематики. Також Кідрук із дружиною активно шукають нових авторів у жанрі горор, фентезі, трилер. Причому орієнтуються як на твори перекладної літератури, так і на українських письменників. 

Сам Кідрук дуже високо оцінює книги свого видавництва. З часу заснування світ побачили такі проєкти, як "Динозаври. Новий погляд", "Океани поза межами Землі", "Теорія неймовірності", "Північний полюс", "Жали, дзижчи, кусай", "Палюче тепло вб’є нас найперше" та інші. Кідрук зазначає, що вони приділяють багато уваги деталям, дуже прискіпливо ставляться до якості: який має бути корінець, папір, товщина, колір обкладинки.

Він також цінує позитивний фідбек від читачів та читачок, які вперше взяли в руки книгу видавництва "Бородатий Тамарин". Адже всі стверджують, що цей друк дійсно вартий своїх грошей. Натомість сам Кідрук жаліється, що беручи в руки книги колег, він одразу бачить недоліки й розмірковує, щоб він особисто переробив в тому чи іншому виданні. Більшість українських книг справді чудові, але доклавши до них трішки більше часу й грошей, можна було б зробити їх ще кращими. Тож Кідрук вважає своїм девізом в "Бородатому Тамарині" — "Ми заморочуємось". І наполягає, що цього девізу вони будуть дотримуватись в усьому.

Штучний інтелект та майбутнє письменників

Попри відсутність штучного інтелекту людського рівня та перспективи його появи у найближчі роки, дехто серйозно боїться, що такий алгоритм, як, скажімо, ChatGPT, може замінити якогось працівника. Його залучали до написання текстів у медіа, новин тощо. Як ви вважаєте, в нинішньому стані він зможе замінити бодай когось?

Макс Кідрук авторитетно вважає, що штучний інтелект, всі ці технології, ChatGPT та інші редактори для створення текстів ніколи не зможуть замінити людину. Переживання щодо того, що ці технології витіснять людей із багатьох професій, властиві індивідумам, які ніколи з ними не працювали. Навіть можливість генерування якогось притомного тексту зовсім не означає, що ШІ зможе повністю когось замінити. В презентації, яку Макс Кідрук показував під час українського туру на підтримку “Колонії”, був цілий блок, присвячений штучному інтелекту, який, по суті своїй, є просто програмою, створеною для допомоги людям, як і багато інших програм. Його нинішня форма дуже обмежена, вважає автор, це просто більш вдосконалений пошуковик та агрегатор.

Тож хоч як би на нас не тисли штучні технології, епоха TikTok та мережі X (колишній Twitter) та електронні книжки, книговидання буде жити, а автори будуть отримувати свої гроші за кращі творіння — саме так вважає письменник, колишній радіоведучий і видавець Макс Кідрук. Зокрема, він впевнений, що в Україні все буде добре, принаймні на літературному ринку, адже нам залишилось зовсім трохи до того, аби досягти такого рівня, як, скажімо, в Польщі. Люди однаково читають, це радую, дивує та стимулює більше писати, а видавництва видавати більше книжок.