Поза всяким сумнівом один із найвидатніших британських політиків останніх років, а в 2019-2023 роках – міністр оборони Бен Воллес днями опублікував у The Telegraph колонку, яку можна назвати навіть сенсаційною. Там Воллес, зокрема, розповідає про те, як система МЗС останнім часом сприяла обмеженню впливу Британії у світі. Kyiv Post зібрав найцікавіші тези колишнього міністра оборони Великої Британії.
Посольства Британії були у відпустках під час надзвичайних подій у Судані та Афганістані
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Бен Воллес починає свою колонку з того, що під час його роботи на посаді було дуже багато складних і незрозумілих моментів взаємодії з британським МЗС.
Наприклад, під час перевороту в Судані посол, заступник посла та начальник служби безпеки були у відпустці поза межами країни, залишивши британських політиків "практично сліпими".
Під час момент евакуації з Кабула єдине, що зробила команда швидкого реагування Міністерства закордонних справ, - це "швидко передислокувалася" назад до Великобританії саме тоді, коли військові та цивільні службовці міноборони опинились у небезпеці, нагадав Воллес.
Іншим "найгіршим моментом у відносинах" Воллеса з міністерством закордонних справ стали постійні спроби заблокувати летальну допомогу Україні від Британії через страх "розсердити й спровокувати" Путіна.
Евакуація до Польщі британського посольства в Україні тоді, коли це насправді не було потрібне
Постійний секретар міністерства закордонних справ повторював фразу "обов’язок турботи", пише Воллес. Це була мантра, завдяки якій Британія евакуювала посольство України до Польщі, коли цього не було потрібно.
Саме за цим "обов’язком" МЗС Британії вимагало, щоб дипломати та військові залишили Судан, хоча Британія мала надійну базу в Порт-Судані.
Бен Воллес згадує, як МЗС Британії відреагувало на його рішення проявити солідарність із Польщею в момент, коли Білорусь почала проганяти мігрантів через свій кордон. Тоді, під час вечері з польським колегою, вони домовилися відправити 100 королівських інженерів на кордон.
"Пізніше я дізнався, що Міністерство закордонних справ підготувало поради, щоб це зупинити, побоюючись "спровокувати лідера Білорусі". На щастя, Міністерство оборони рухалося швидше, ніж Кінг Чарльз Стріт (МЗС Великої Британії - ред.), і ми вже були там. І наш чудовий посол у країні також відкинув таку нісенітницю. Але це все одно не зупинило якогось марепета, який запропонував британським військам зняти свої Юніон Джеки (прапори Великої Британії - ред.)", – пише британський політик.
Британський Foreign Office раптом готовий бути "підставкою для ручок"
Як зазначив Воллес, часом департамент МЗС Британії був більше радий тому, що був "підставкою для ручок" другорядного підкомітету в ООН, ніж відстоювати національні інтереси Британії. Бути націоналістичним, як пригадує політик, вважалося майже вульгарним. У Міністерстві оборони представники дійшли до того, що назвали Міністерство закордонних справ "підставкою для ручок", через його бажання відігравати роль в ООН.
Водночас Воллес зауважив, що така байдужість рано чи пізно виявиться. Якщо нічого не відстоювати, це так чи інакше стане помітним.
Британські дипломати мовчки вшанували загиблого президента Ірану в Радбезі ООН
"У якому світі було правильно мовчати за президента Ірану? Людина, яка наказала вбити сотні, якщо не тисячі невинних іранців після революції. Людина, яка експортувала дрони до Росії та ХАМАСу, щоб убивати наших союзників і друзів", – наголосив Воллес.
За словами політика, світ знову ділиться на ліберальні демократії та авторитарні держави. Британія має справжніх ворогів, але, схоже, Міністерство закордонних справ не хоче цього визнавати. "Колись у комітетах з безпеки я намагався довести людям в МЗС, що Путін уже почав грати в шахи", написав Воллес.
На його думку, єдине рішення, яке Британії потрібно прийняти, - це "чи хоче вона мати мат чи пат". Він вважає, що Китай також почав грати в цю гру дуже-дуже давно, і Міністерство закордонних справ воліло би забути про цей неприємний факт.
МЗС обманюється, бо думає, що Путін грає з Британією в шахи
"Жодних жертв, жодного ставлення Британії на перше місце, жодного ризику і, безперечно, жодного визнання того, що в сучасному світі вам потрібно вміти "грати в шахи" зі своїми опонентами. Натомість у нас є Міністерство закордонних справ, яке ховається за протоколом і помпезністю", - заявив Воллес.
На думку політика, провина за це лежить не на британських послах, а на штаб-квартирі на вулиці Короля Чарльза, яка позбавила їх влади. Керівники Міністерства закордонних справ, минулі та нинішні, як-от лорд Макдональд, звели мережу послів до поштових скриньок для "централізованої нісенітниці". Штаб-квартира Міністерства закордонних справ не практикує командування місією чи передачу повноважень і ігнорує знання людей на передовій.
"Я знаю принаймні двох послів, яким було заборонено відвідувати гарячі точки, тому що хтось у Лондоні, хто ніколи не був у жодній з країн, вирішив, що це занадто ризиковано для "їхніх співробітників". Хоча я вважаю, що посли на місцях краще знають" – написав Бен Воллес.
