Верховна Рада прийняла закон про мобілізацію засуджених до лав ЗСУ. Відповідно до закону, особи, що відбувають покарання, мають право бути звільнені від подальшого відбування покарання в тому випадку, якщо їх мобілізують до Збройних сил України.
Ми намагалися розібратися у тонкощах мобілізації ув’язнених.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Чи правда, що вбивці також зможуть мобілізуватися?
Так, це правда. Наразі норми закону дозволяють особам, які відбувають покарання за вбивство, мобілізуватися до лав ЗСУ. В законі лише вказано, що на це не мають права ув’язнені, «які вбили двох і більше осіб».
«Наскільки я пам’ятаю текст закону, там немає обмеження щодо осіб, які вчинили вбивство, лише щодо тих, які вчинили подвійне або потрійне вбивство. Крім того, треба розуміти, що вбивство може бути різним», - каже юрист-криміналіст Костянтин Падалка.
Як цифрові платформи Міноборони підвищують ефективність управління ЗСУ
Також законом заборонено залучати до мобілізації осіб, засуджених за злочини проти основ національної безпеки України (наприклад, за державну зраду), тих, хто посягав на її територіальну цілісність, тих, хто скоїв статеві злочини, зокрема, згвалтування (статті 152-156 КК України), засуджених за причетність до незаконного обігу наркотичних речовин, а також тих, хто скоїв ДТП у стані наркотичного або сп’яніння і це призвело до смерті потерпілих.
Тобто далеко не кожен українець, який відбуває покарання за злочин (зокрема за вбивство), може бути мобілізований. По-перше, це стосується лише тих, хто має право на умовно-дострокове звільнення.
Процедура
Суть умовно-дострокового звільнення полягає в тому, що особу, яка відбула більшу частину призначеного судом покарання, можуть звільнити за погодженням адміністрації виправного установи за умови, що ув’язнений не порушував дисципліни, добре себе поводив та сумлінно працював, пояснює Падалка.
«Тобто, фактично, людина, яка відбула ¾ строку, який мала відсидіти за скоєння тяжкого злочин, звільнюється від відбування покарання, а невідбутий залишок строку замінюється для неї суспільно-корисними роботами. А в даному випадку може бути замінений на мобілізацію», - пояснює юрист.
На умовно-дострокове звільнення має право особа, яка відбула половину строку покарання, якщо вона скоїла кримінальне правопорушення, нетяжкий злочин або тяжкий, але не умисно. Засудженим за тяжкі злочини треба відбути ¾ строку, аби мати право на УДЗ. Наприклад, у випадку скоєння умисного вбивства – це може бути 7,5 років з 10. Інак словами, далеко не кожний вбивця може розраховувати на цю можливість, а ті, хто майже повністю відбув покарання.
Що кажуть військові
Серед українських військових, яких ми опитали, є ті, хто має досвід спілкування з колишніми ув’язненими. До останнього часу закон не дозволяв мобілізовувати засуджених, але могли бути мобілізованими ті, хто вже відбув покарання, вийшов на свободу й погасив судимість.
«У нас в роті було четверо таких. Один, Юрій, відсидів строк за неумисне вбивство – він спортсмен-борець і дуже невдало кинув через плече свого суперника на ринзі, той зламав шию. Воює добре, скарг на нього не було. Інші сиділи за шахрайство та пограбування, нічого поганого сказати про них не можу», - каже Володимир, солдат однієї з бригад територіальної оборони.
«Ми розуміємо, що нам і так навряд чи пришлють молодих і здорових на поповнення в достатній кількості. Хай вже пришлють бодай когось, ніж взагалі нікого», - каже боєць однієї з бригад, відведених зараз у тил для поповнення.
Що кажуть ув’язнені
Скількі ув’язнених можуть бути мобілізованими, поки що точно не відомо. Для цього, по-перше, треба знати кількість тих, хто має право на умовно-дострокове звільнення. За словами громадського діяча й письменника Володимира Нестеренка, який спілкується з ув’язненими, мобілізовуватися хочуть переважно «цивільні», тобто, ув’язнені, які не є професійними злочинцями (так званими «блатними»), серед яких будь-яка співпраця з державою вважається небажаною). Втім, до наміру долучити ув’язнених до оборони країни із самого початку повномасштабного вторгнення злочинний світ ставиться загалом схвально.
«Блатні по умовно-достроковому не виходять, сидять до кінця терміну. Ув'язнені різні, якась частина піде на фронт. Ну, і важливе значення має слово злодіїв. Було слово на початку війни, що кожен може захищати свій дім», - каже Нестеренко.
Чи є тут схожість із Росією?
Опитані Kyiv Post вважають, що через суворі обмеження, передбачені новим законом, навряд чи вдасться мобілізувати більше 10-20 тисяч ув’язнених. Для порівняння, в Росії кількість мобілізованих тільки до лав ПВК «Вагнера» оцінювалась більше ніж у 100 000. Крім того, в Росії мобілізованим зекам не треба відсиджувати строк, аби підпадати під умови УДО. Також, як зазначає Падалка, ніщо в законі не вказує на те, що Україна, за прикладом Росії, планує формувати окремі підрозділи з ув’язених. Також і доволі незначна кількість потенційних мобілізованих за цим законом наводить на думку, що, скоріше за все, вони будуть розподілені по звичайних підрозділах.
«Ніде не видно того, що це будуть якісь окремі підрозділи. Та й крім того – це процес повільний, ніхто одразу всіх їх не набере, виглядає так, що це буде поступове поповнення в загальному потоці. До того, ж створення нових підрозділів є нелогічним, поки в нас є старі, які потребують поповнення», - каже юрист.
