Зернова криза між Україною та Польщею загалом триває вже понад рік. З боку Варшави це більше схоже на односторонню торгівельну війну, а протести фермерів і блокування кордонів тільки додають олії у вогонь. То коли й чим може закінчитися цей "вічний" конфлікт?
Польські фермери проти України: хто стоїть за протестами?
"Наразі польські фермери дуже емоційно реагують на ситуацію, але слід пам'ятати, що вони перебувають у надзвичайно складній економічній ситуації. Напередодні весняно-польових робіт у них немає грошей на купівлю добрив та засобів захисту рослин. Важко не зрозуміти їхній відчай", – каже Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкєрський.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Але, як би ми не хотіли співчувати становищу польских фермерів, ситуація на кордоні з Україною не лише позбавляє можливості перевозити зерно, а й створює на контрольно-пропускних пунктах кілометрові черги авто, які майже не рухаються. Ситуація прямо впливає на постачання Україні критично необхідних речей та погіршує відносини між нашою державою та Польщею.
До всього іншого, польські фермери чомусь виступають виключно за заборону української агропродукції, тоді як білоруське та навіть російське зерно й досі вільно потрапляє на ринки ЄС через Латвію та Грецію, адже Брюссель не запровадив відповідні санкції. У відповідь на протести поляків Україна вже серйозно задумувалась над забороною імпорту певних видів польської продукції. Восени минулого року Україна призупинила свій позов до СОТ проти Польщі, Угорщини та Словаччини за заборону експорту української пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику, яка порушує законодавство ЄС.
Проте всі ці суди й обмеження — це крайні заходи. Відповідні українські урядові структури намагаються вирішити проблему на польсько-українському кордоні шляхом переговорів. Але наразі уряд Дональда Туска не лише нічого не робить, а й підтримує польських фермерів, які блокують український кордон. Тож що саме відбувається, та як треба на це реагувати Україні?
"Це рефлексивне управління, яке здійснює Кремль. Щоправда, польські політики не дуже хочуть це визнавати. Але на сьогодні це вже насправді факт. Якщо ми подивимося на хронологію дій Рафала Меклера, то побачимо, що вона чітко співпадає з таймінгом зміни влади, проведенням місцевих виборів (зараз у Польщі – ред.) тощо. Проте ми маємо шукати шляхи до діалогу навіть тоді, коли це видається надзвичайно складним, будучи реалістами й прагматиками. У нас були ілюзії, що "Туск прийде – порядок наведе", що польський прем’єр працюватиме в інтересах України. Але його візит до Києва наприкінці січня показав, що він думає насамперед про власні політичні інтереси (і це нормально) і не хоче підставлятися під критику з боку своїх політичних опонентів", - зазначив у коментарі директор Інституту світової політики Євген Магда.
Протести на кордоні: чому уряд Туска нічого не робить?
7 квітня в Польщі пройшли місцеві вибори, на яких перемогла партія "Право і справедливість" на чолі з Ярославом Качинським. Друге місце з незначним відривом виборола партія чинного премʼєр-міністра Дональда Туска "Громадянська коаліція".
Раніше влада не хотіла приймати непопулярні чи швидкі рішення, побоюючись зіпсувати свою репутацію на місцевих виборах. Тепер, коли вони відбулися, можна, нарешті, очікувати рішучих дій від нового уряду.
Нагадуємо, що протести фермерів із перекриттям прикордонних пунктів пропуску, які тривають з 9 лютого, почалися незадовго після двомісячної блокади українського кордону польськими перевізниками. Вони вимагали відновити дозволи для українських водіїв для роботи в ЄС – мовляв, не витримують конкуренції. Тобто, по суті, повернутися до квотування – запровадження певної фіксованої видачі таких дозволів на рік. Хоча їх ще 2022 року скасував ЄС. Наразі від Брюсселю польські фермери вимагають аналогічних заходів: збільшити дотації на підтримку села та скасувати рішення Євросоюзу щодо обнулення всіх квот і мит на український експорт, яке має бути продовжене на рівні Брюсселя до 5 червня.
28 березня у Варшаві відбулися урядові консультації під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та Прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска для знаходження компромісів щодо розблокування пунктів пропуску на кордоні з Україною.
За підсумками міжурядових консультацій була ухвалена спільна заява, яка, зокрема, включала вияв готовності укласти Угоду про забезпечення контролю на спільних прикордонних пунктах пропуску та співпрацю органів контролю після її схвалення Європейською комісією з метою запуску обміну логістичними даними в окремих дорожніх пунктах пропуску, для створення та підтримки транспортної мережі, в тому числі шляхом реалізації скоординованих інфраструктурних проєктів. Сторони також підкреслили, що намагатимуться вживати заходів, спрямованих на забезпечення безперебійного та безперешкодного функціонування спільного державного кордону, та вже взяли до уваги виклики, що існують між Польщею та Україною.
Делегати також підтвердили, що заходи з лібералізації торгівлі повинні бути сформовані так, щоб мати позитивний вплив на економіку Польщі, держав ЄС та України, при цьому не дестабілізуючи їхні ринки, і що спільно розроблені механізми повинні контролювати стабільність торгівлі, враховуючи безпекову ситуацію в Україні. Окрім зернового питання та розблокування польсько-українського кордону, сторони підкреслили, що вступ України до ЄС і НАТО є життєво важливим інтересом обох країн, а безпека України є невіддільною частиною безпеки Європи. А також домовилися, що Польща докладатиме зусиль для скликання Першої міжурядової конференції між ЄС та Україною не пізніше червня 2024 року.
Скільки Україні коштувало блокування кордону з Польщею в березні
Через блокування кордону польськими протестувальниками державний бюджет України в березні недоотримав майже 6,3 млрд грн. Таку заяву зробив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
"В останній день березня маємо результат надходжень до бюджету за березень 2024 року від платежів, що адмініструються митницею. Індикативний показник Мінфіну у 49,662 млрд грн виконаний повністю на 49,708 млрд грн. Виконання 100%. Попри блокування державного кордону, внаслідок якого бюджет недоотримав 6,3 млрд грн", - зазначив Гетманцев.
Задля компенсації автомобільного трафіку, який проходить через пункти пропуску з Польщею, в цьому році було запущено ще два типи перевезень — контейнерами через Дунай та Укрзалізницею. Річкові перевезення флотом УДП можуть компенсувати перевезення до 5 тисяч вантажівок, зазначив міністр інфраструктури Олександр Кубраков. Укрзалізниця запрошує вантажовласників і вантажовідправників користуватись усіма 15 працюючими переходами з європейськими країнами, що дозволить диверсифікувати маршрути й ефективно використовувати наявну прикордонну інфраструктуру. Вже запроваджений новий інтермодальний сервіс, який об’єднує перевезення контейнерних поїздів та поїздів комбінованого транспорту.
“Стосовно експорту Українським коридором — ми також працюємо над організаційними та технічними питаннями розширення пропускної здатності залізничних ліній до морських портів. Тут варто зазначити, що 93% української аграрної продукції йде саме через морські коридори”, — написав Кубраков.
Що відбувається на кордоні з Польщею просто зараз
Наразі, за інформацією від польських колег, фермери, які під час акції протесту обмежують рух транспорту, пропускатимуть на вʼїзд до Польщі щодоби по 15 порожніх вантажівок. А в пункті пропуску "Гребенне – Рава-Руська" частково відновлено пропуск вантажних транспортних засобів станом на 5 квітня 2024 року.
Натомість інші пункти пропуску на кордоні Польщі та України дуже завантажені, а черга з машин там сягає десятків одиниць. Пункт пропуску "Ягодин – Дорогуськ" вважається заблокованим, адже біля кордону скупчилося багато протестувальників, які не пропускають машини.
З хороших новин – нещодавно розблокували три пункти пропуску: "Краківець", "Шегині" і "Устилуг". Вони можуть використовуватися для перетину кордону легковиками та автобусами. Інформацію про завантаженість пунктів пропуску можна знайти на сайті єЧерга.
