З початку 2024 року Україна успішно атакувала щонайменше 11 великих нафтопереробних заводів Росії загальною потужністю у близько 14% від усіх потужностей РФ з переробки нафти. В усіх цих операціях використовувались українські дрони-камікадзе, адже альтернатив Україні наразі бракує. Попри нерішучість партнерів щодо постачання Україні ракет дальньої дії, Україна знаходить вихід із ситуації, застосовуючи ударні дрони власної розробки.
Якщо метою є знищення певного заводу чи виробничої бази, раціональніше використовувати саме дрони, а не ракети, оскільки вони значно дешевші та простіші у виготовленні. Удари високоточних та швидкісних ракет краще спрямовувати на більш захищені військові об’єкти – наприклад, кораблі ЧФ, командні пункти, штаби, військові аеродроми, зосередження військ.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Українські дрони власної розробки успішно діють далеко за лінією фронту. Їхніми цілями стають не лише стаціонарні об’єкти на кшталт НПЗ. На їхньому рахунку є знищені та пошкоджені військові літаки РФ, що базувалися в глибині ворожої території. Українські безпілотні літальні апарати також завдавали ударів по штаб-квартирах Міноборони РФ у хмарочосах "Москва-Сіті" в центрі російської столиці та навіть по будівлі Кремля. Хоча щодо останнього удару існують версії про запуск дрона з території РФ. Безсумнівно, українські дрони продемонстрували вражаючу дальність польоту та бойову результативність.
Вранці 2 квітня українські дрони завдали ударів по двох нафтопереробних заводах у Татарстані, розташованих на відстані понад 1200 кілометрів від кордонів з Україною.
Однією з цілей став завод у Єлабузі, де росіяни налагодили виробництво іранських ударних безпілотників "Shahed", які щодня тероризують українські міста.
Існує альтернативна версія цієї атаки. Як зазначають деякі медіа, під час ударів по заводах у Татарстані були використані не ударні дрони, а перероблені легкі одномоторні літаки типу Cessna 172. У 2019 році ВПС США вели розробки з модифікації Cessna 206 для дистанційного керування. Тому не виключено, що Україна використала схожі напрацювання.
Навіщо Україні такі дрони?
Ще до повномасштабного вторгнення Україна вела розробку власних дронів, але війна 2022 року дала поштовх до активного розвитку цієї сфери. З перших днів війни світ облетіли кадри, на яких українські дрони Bayraktar TB2 знищували цілі колони російської техніки. Це стало чітким сигналом про те, що безпілотна авіація відіграватиме ключову роль у сучасній війні. Наявність таких комплексів рятує життя українських солдатів та дає можливість ефективно нищити ворога. Війна в Україні продемонструвала, що це вже війна не лише артилерії, це війна дронів та інших подібних технологій.
Росія оперативно налагодила виробництво іранських дронів-камікадзе типу "шахед". У 2022 році РФ отримала сотні цих безпілотників від Ірану, а згодом навіть локалізувала виробництво на власній території. За 2023 рік Україна знищила 2691 дрон-камікадзе типу "шахед", проте варто пам'ятати, що українці збивають не усі дрони. Це свідчить про те, що РФ виготовляє ці дрони тисячами й використовує їх проти України щодня. З огляду на це, Україна розпочала інтенсивні розробки власних безпілотних систем з великим радіусом дії. Було важливо показати Росії, що в цю гру можна грати вдвох.
Атаки українських дронів-камікадзе у глибокому тилу Росії відіграють важливу роль у знищенні виробництв, заводів, техніки та особового складу противника. Ці атаки не лише призводять до руйнування об'єктів, а й послаблюють економічні можливості РФ. Така стратегія допомагає нищити ворожі ресурси, а це, своєю чергою, зменшує можливості Росії продовжувати агресію. Подібні атаки є ефективним засобом стратегічного впливу, оскільки завдають серйозної шкоди військовій інфраструктурі та забезпеченню військ РФ.
UJ-22 Airborne
UJ-22 був розроблений українською компанією Ukrjet, а його презентація відбулась у червні 2021 року. За словами виробника, цей багатофункціональний безпілотний авіаційний комплекс є універсальним і може виконувати широкий спектр завдань у будь-який час доби навіть за складних метеоумов та під впливом ворожих комплексів РЕБ.
Вага цього безпілотника становить 85 кг, з них 20 кг припадає на корисне навантаження. UJ-22 може виконувати як пошуково-рятувальні та розвідувальні завдання, так і бойові - знищення ворога. Розробники передбачили можливість багаторазового використання цього БПЛА в бою. Фактично UJ-22 виконує роль маленького, малопомітного бомбардувальника. Він здатен нести 82-міліметрові міни та скидати їх у визначеному секторі, після чого дрон повертається додому.
Існує також інший спосіб його використання в бою. Бойова частина вагою 20 кг може бути вбудована безпосередньо в дрон, перетворюючи його на дрон-камікадзе. У такому випадку UJ-22 може атакувати цілі на відстані до 800 км, оскільки в такій місії йому не потрібно повертатися на базу.
Управління дроном може здійснюватися в автоматичному, напівавтоматичному або ручному режимах. Тобто дрон може самостійно летіти за попередньо запрограмованими координатами, з частковим втручанням оператора або повністю у ручному режимі, коли керування здійснює оператор.
AQ-400 Scythe
Цей безпілотник виробництва української компанії Terminal Autonomy з початку розробки позиціонувався як дрон-камікадзе. За своїм призначенням та можливостями AQ-400 Scythe дуже схожий на іранські моделі Shahed 131/136.
Інфографіка: Богдан Тузов.
Конструкція дрону досить проста, що дозволяє виробляти їх швидко та масово. Якщо порівнювати вартість іранських та українських дронів-камікадзе, значна перевага за українськими. Загальна вартість AQ-400 Scythe становить приблизно 15000 доларів, у той час, як іранський "шахед" коштує близько 100 000 доларів.
Розробник повідомляє, що дрони AQ-400 можуть скоординовано діяти великою групою. В цьому випадку один БпЛА оснащений пристроєм, із якого сигнал ретранслюється на інші дрони, що зробить їх роботу максимально узгодженою та результативною.
Максимальна дальність польоту цього БпЛА складає 750 км. На таку відстань дрон може доправити "подарунок" вагою до 32 кг. Вага бойової частини може бути збільшена до 70 кг за рахунок зменшення максимальної дальності польоту.
Політ може відбуватись у автономному режимі, без зв’язку з оператором чи супутником. Це робить БпЛА значно менш вразливим до дії ворожих комплексів РЕБ. За потреби, на кінцевому етапі польоту, після того, як дрон досягне заданої точки, оператор може увімкнути відеоканал та перейти на ручне управління. Це необхідно для точнішого влучання або для ураження рухомих цілей.
Зліт AQ-400 здійснюється як зі злітно-посадкових смуг, так і з катапульти.
Першу партію цих дронів-камікадзе ЗСУ отримали у грудні 2023 року. Тоді виробничі потужності компанії-виробника могли забезпечити виготовлення близько 100 AQ-400 на місяць. Але цей не остаточний показник, існують плани збільшити виробництво до 500 штук на місяць.
