Балаш Орбан, політичний директор премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана, заявив, що Будапешт буде перешкоджати вступу України до ЄС, допоки не будуть виконані угорські вимоги щодо мови навчання для представників національних меншин в Україні.
"Угорське питання" про мову навчання в Україні стало «каменем спотикання» ще у 2017 та 2020 роках. Коли українська влада ухвалила нове законодавство у галузі освіти. Що змінило правила навчання рідною мовою для представників національних меншин.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Закон покликаний урегулювати питання щодо того, який відсоток навчання для представників національних спільнот має бути українською мовою.
Згідно з законом, із пʼятого до девʼятого класу цей відсоток зростатиме з 20% до 40%. А у старших класах відсоток має піднятися до 60.
Після цього Угорщина почала виступати за те, щоб повністю повернути старе законодавство.
З огляду на сьогодні, таке повернення відсунуло б запроваджені зміни щодо якості освіти та реформи Нової української школи (НУШ).
Оскільки діти, які вступили до школи з початку втілення НУШ, починаючи з 2018 року, навчаються вже за новими програмами, підручниками та матеріалами.
Цієї програми дотримуються всі діти в Україні, зокрема у класах національних меншин.
Євген Кудрявець, перший заступник міністра освіти і науки України, співголова Міжурядової угорсько-української робочої групи з питань освіти, зазначив, що Угорська сторона мала та має побоювання щодо розрахунку відсотків.
Він також додав, що коли йдеться про 20-40 % навчання українською мовою, то, наприклад, для середньої школи у ці відсотки входить суто український компонент – мова, література, історія, а згодом додається культура та правознавство.
«Ми запитали в угорських колег, якою мовою вони б хотіли, щоб діти представників національних спільнот в Угорщині вивчали такі предмети в їхній країні. Їхня відповідь була «угорською», то ж ми знайшли порозуміння», — повідомив Кудрявець.
Попри те, що під час переговорів українська та угорська сторони дійшли до «спільного знаменника». Визначивши головну мету — забезпечити можливість представникам національних спільнот бути гідними громадянами України, зберігаючи національну ідентичність, культуру та мову.
На теперішній момент ключовою проблемою різко зміна мови навчання у дітей, що почали здобувати освіту до 2018 року. Іншими словами йдеться про сьомий клас та вище.
Для таких дітей перехід на нові правила потребує додаткових ресурсів, інвестицій та педагогічних зусиль.
Саме тому, у червні 2023 року ВР ухвалила та підписала закон, що продовжує перехідний період ще на один рік.
Наразі у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт. Це той самий законопроєкт, котрий відзначила Європейська комісія з метою звільнити дітей (які почали навчання до 2018 року — ред.) від різкої зміни у навчанні.
«Фактично, це те, про що сьогодні ми чуємо в політичних заявах Угорщини», — зазначив Кудрявець.
Вже у вересні цього року українська сторона відновила діяльність угорсько-української міжурядової робочої групи з питань освіти, у котру входять представники Міністерства освіти та науки, Державні служби з етнополітики, Міністерство закордонних справ та парламентарі з українського боку.
Разом всі представники узгодили «Дорожню карту», за котрою будуть рухатися «на зустріч мети».
Ключові пункти:
- Робота з нормативною базою. Це про програми навчання для 10-12 класів, визнання у Державному стандарті профільної середньої освіти мовою національних меншин, компонент про історію та культуру національних спільнот України у програмі для всіх українських шкіл.
- Відповідні умови для вивчення мов національних меншин. Тобто забезпечення підручниками, посібниками, проведення олімпіад з мов національних меншин, білінгвальна позашкільна освіта.
- Окрему увагу приділяють навчанню вчителів, які будуть працювати у таких школах.
- Розширення формату діалогу, консультації зі спільнотами та міжнародними організаціями.
Перший заступник МОН підкреслив, що сьогодні вони ставлять у білінгвальну освіту, зокрема освіту англійською мовою. Оскільки це стосується євроатлантичної інтеграції України.
При цьомуйдеться не тільки як про рішення до прийняття до ЄС, а й про можливість ширше взаємодіяти з різними країнами.
«Упевнені, що з нашими європейськими колегами ми маємо спільні інтереси, передусім це якісна освіта дітей – і саме навколо цього ми будуємо сьогодні свою активність», — підсумував Кудрявець.
