Нова стратегія України з виснаження російських військ: «обезголовлення»

Ще на початку війни зухвалі українські високопосадовці заявляли, що на лідерів російської армії вторгнення Україна буде безжально полювати.

У той час для більшості військових експертів це звучало як порожні погрози маленької країни, яка ось-ось буде захоплена потужною армією Кремля. Зараз  все виглядає зовсім інакше.

Найбільш видовищна і, скоріш за все, найуспішна українська атака в рамках кампанії обезголовлення російської армії (яка, здається, триває вже пару тижнів) вразила штаб Чорноморського флоту Росії в Севастополі на окупованому Росією Кримському півострові 22 вересня.

Три британсько-французькі ракети Storm Shadow – зброя, призначена для глибокого проникнення в корабель або наземну конструкцію перед детонацією заряду – влучили в будівлю близько 13:00, вірогідно під час засідання, на якому були присутні вищі офіцери російської армії та флоту.

Більше по темі

Генсек ООН розкритикував рішення США передати Україні протипіхотні міни

Минулого тижня заяву Вашингтона про передачу Києву протипіхотних мін одразу розкритикували правозахисники.

В результаті операції ССО України, яка отримала назву «Крабова пастка», як заявляє Київ, загинув командувач Чорноморським флотом Росії адмірал Віктор Соколов і був поранений генерал-полковник Олександр Романчук, заступник командувача всіма російськими силами, що діють на півдні України.

Також повідомляється про загибель генерал-лейтенанта Олега Цекова, заступника Соколова, та щонайменше 30 інших високопоставлених російських офіцерів. Про це заявив голова Служби військової розвідки України Кирило Буданов.

Фото та відео в місцевих ЗМІ підтверджують, що штаб флоту зазнав руйнівних пошкоджень. ЗМІ повідомляли, що військові машини швидкої допомоги вивезли з місця події щонайменше 100 осіб, і деякі з них були вже мертвими.

При цьому російські державні ЗМІ у вівторок, 26 вересня, опублікували відео, на якому начебто живий та неушкоджений Соколов бере участь у засіданні через Zoom.

У заяві командування Сил спеціальних операцій України (ССО) говориться, що під час удару загинули 34 російські офіцери, переважно російського флоту, і що «надійні джерела» підтверджують смерть Соколова.

У ССО заявили, що остаточне підтвердження загибелі Соколова ускладнене для російських слідчих через значне пошкодження тіл жертв інциденту. Але навіть якщо Соколов уцілів, цього разу, безперечно, Київ був дуже ефективним у своїх намаганнях нищити російських командирів.

З початку війни, як стверджує Україна, ЗСУ знищили одинадцять російських генералів і одного адмірала. Згідно ж із заявами росіян, вони втратили шістьох генералів після того, як Кремль ввів свою армію в Україну.

Ось деякі з останніх українських атак.

Авіабаза Халіно

Українська стратегія адаптації зброї до конкретної цілі була вчергове застосована 24 вересня – через два дні після удару по штабу Чорноморського флоту – коли один український безпілотник дальнього радіусу дії з’явився в небі над військовим аеродромом Халіно на заході Курській області Росії і, за російськими та українськими повідомленнями, влучив у адмінбудівлю, яка використовувалась 14-м гвардійським винищувальним авіаційним полком ВПС РФ.

Місцеві мешканці повідомили, що спочатку чули численні постріли (скоріш за все, це працювали зенітники), а потім сильний вибух з боку аеродрому. Російські військові інформаційні платформи підтвердили, що внаслідок удару по авіабазі загинули кілька військовослужбовців, зокрема й офіцерів.

Як повідомляють українські новинні платформи та офіційні джерела, безпілотник влучив в будівлю під час наради, в якій брали участь командир 14-го полку, заступник командира, невизначена кількість бойових льотчиків, представники російської секретної поліції, ФСБ, а також старший аеродромний логістик і група офіцерів наземного забезпечення.

У більшості цих повідомлень говорилось, що українські планувальники ударів вирішили проігнорувати теоретично привабливі винищувачі Су-30А, розміщені на аеродромі, і зосередитись на знищенні вищого командування авіаполку та пілотів, які, як відомо, потребують багаторічної підготовки і яких важко замінити.

Вірогідний подальший удар українського безпілотника влучив у будівлю ФСБ у Курську. Про конкретні наслідки цього влучання поки що не повідомляється.

Авіабаза Саки

21 вересня хвиля українських протикорабельних ракет «Нептун», переобладнаних у зброю наземного удару, була спрямована на військовий аеродром «Саки» в Криму.

Повідомляється, що під час удару були знищені або сильно пошкоджені бомбардувальники Су-24 і винищувачі Су-30 – щонайменше 12 літаків.

Згідно з повідомленнями українських новинних каналів, ще однією потенційною – але поки непідтвердженою – ціллю удару по Саках були російські військовослужбовці, які проходили навчання з пілотування БПЛА Mojaher, дистанційно керованого іранського літака, який використовується російськими військовими для керування артилерійським вогнем.

Мелітопольська секретна військова база

19 вересня ЗСУ вдарили високоточними реактивними снарядами HIMARS по моторному заводу в південноукраїнському місті Мелітополь. Згідно із заявою СБУ, внаслідок атаки загинув командувач 58-ю армією РФ, було вбито та поранено «кілька десятків» російських військовослужбовців.

На знімках з місця події видно, що верхній поверх будівлі заводу повністю зруйнований і палає. Російські військові інформаційні платформи підтвердили, що це був удар HIMARS.

За непідтвердженими даними, командиром 58-ї був генерал-лейтенант Денис Лямін. Пов’язаний з урядом України веб-сайт LIGA повідомив, що під час атаки було вбито «близько десяти» підлеглих Ляміна. Інші українські удари сильно пошкодили сховища російської техніки та боєприпасів в інших частинах міста, повідомив телеканалу «Інтер» мер Мелітополя у вигнанні Іван Федоров.

Авіабаза Чкаловський

18 вересня всього за 30 кілометрів на північний схід від Москви два російські літаки та гелікоптер були «сильно пошкоджені» в результаті атаки, проведеної «невідомими диверсантами» на авіабазі Чкаловський, одному з головних військових аеродромів ВПС РФ. Про це повідомило Головне управління розвідки (ГУР) України у своєму Telegram-каналі.

На цьому аеродромі базуються «літаки судного дня» (їх іноді називають «літаючим Кремлем»  ), призначені для використання президентом Росії Володимиром Путіним в разі ядерного конфлікту.

«Невідомі диверсанти… заклали вибухівку та підірвали літаки Ан-148 та Іл-20 (обидва належать 354-му авіаційному полку спеціального призначення) на аеродромі, який ретельно охороняється, а також гелікоптер МІ-28Н [Havoc], який активно застосовувався для збиття ударних безпілотників над Московською областю», – йдеться в повідомленні ГУР.

Тимчасовий командний пункт на Херсонщині

Українська кампанія зі знищення військового керівництва РФ (склад якого останнім часом швидко скорочується), призвела до того, що в понеділок, 18 вересня, ранкова нарада командної групи старших офіцерів російського 24-го мотострілецького полку 70-ї мотострілецької дивізії армії РФ, що діє на Херсонському напрямку, була брутально перервана влучанням у будівлю керованої української зброї.

На знімках, опублікованих СБУ і згодом геолокованих розслідувачами групи «Українські схеми» околицями села Раденськ Херсонської області, видно, як щось схоже на керований боєприпас врізається в дах будівлі в типовій для півдня України місцевості та вибухає всередині будівлі. За деякими повідомленнями, на тій нараді також були присутні офіцери 28-го мотострілецького та 31-го повітряно-десантного полку армії РФ.

У заяві СБУ говориться, що вісім російських офіцерів були «ліквідовані» під час удару та ще семеро отримали поранення – серйозна та потенційно непоправна втрата для командування та управління мотострілецьким полком, який нараховував у своєму штабі близько 20 офіцерів у повному складі.

Численні українські ЗМІ підтвердили, що командування 24-го полку зазнало значних втрат. Kyiv Post поки не вдалося підтвердити незалежними джерелами деталі удару по командирах 24-го полку, але в деяких попередніх повідомленнях говорилося, що в Раденську було завдано удару по штабу 7-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії Росії, внаслідок якого були знищені від 15 до 20 офіцерів.

Світлодарська військова база

Російський командний пункт в околицях Світлодарська, що за 20 кілометрів на південь від Бахмута, в ніч з 16 на 17 вересня був уражений, як повідомлялося, JDAM (керованими авіаційними бомбами). Далі були вражені високоточними ракетами та артилерією штаб російського десантного полку та його пункти управління.