Київський велотрек є одним з перших спортивних споруд Києва та найстарішим велотреком Європи. Комплекс був відкритий в 1913 році. Ініціатором спорудження велотреку, який в ті часи мав чудернацьку назву циклодром, виступив киїянин Іван Біленко, який в 1912 році одержав дозвіл Губернського правління на будівництво велосипедного треку та дерев'яного павільйону на незабудованій ділянці Афанасіївського яру.
В березні 1913 року Біленко спорудив на майданчику циклодрому апаратну будку для демонстрації фільмів просто неба. Також при ньому тут працював прокат і ремонт велосипедів, автомобілів і мотоциклів, а трохи пізніше тут був розташований літній театр з оркестровою ямою. Таким чином Біленко організував своєрідний культурно-спортивний комплекс.
Велотрек зазнав декілька капітальних реконструкцій. Перший великий ремонт був проведений у післявоєнні часи. Застаріле асфальтове покриття, до того ж пошкоджене під час війни, було замінене на більш сучасне бетонне. Автори проекту реконструкції велику увагу приділили покращенню огляду велодоріжок з глядацьких трибун, особливо у найбільш цікавих для глядача ділянках треку – на віражах.
В 1968 році тут було знов оновлено бетонне покриття та зведено адміністративний корпус. У 1978-80 роках, з метою облаштування резервного треку перед проведенням Олімпійських ігор у Москві, київський велотрек в черговий раз реконструюють. Покриття треку вирішують зробити дерев’яним. Його вкривають 200 кубічними метрами дуже цінної деревини – сибірської модрини, в результаті чого швидкісні показники на треку збільшились до 85 км за годину. Але вже через 10 років у результаті дії прямих сонячних променів, атмосферних опадів та періодичних циклів замерзання та відтаювання це унікальне дерев’яне покриття стало непридатним до експлуатації.
В 1991 році було прийнято рішення про початок чергових ремонтних робіт. Дерев’яне покриття було розібране і замінене на бетонне. Бетонування велодоріжок проводилось з використанням спеціального бетону з полімерними домішками, по спеціальній технології.
У 2000-х роках найстаріший міський велотрек опинився під загрозою зникнення. В 2006 року земельна ділянка під велотреком була віддана під забудову, а в 2009 велотрек почали зносити в зв'язку з будівництвом житлового будинку поруч. Тоді громадськість звернулась до мера міста Києва Выталія Клічка, який підтримав ініціативу відновлення велотреку. Була розібрана купа будівельного сміття, і на велотреку відбулися перші пробні заїзди після 10 років простою. Почався процес відновлення зруйнованого бетонного покриття.
Відкриття велотреку двічі переносили через зауваження спортсменів щодо нерівностей покриття. На завершальному етапі реконструкції полотно велотреку вкрили кількашаровим спортивним покриттям, і після підтвердження належної якості велотрек нарешті урочисто відкрили 21 травня 2017 року. Над відновленим треком встановлили великий екран для трансляції заїздів та інформації про перебіг змагань. На базі комлексу діє велошкола для дітей віком від 10-ти років. Заняття проводяться за спеціальностями трек і шосе.
В 2016 році на стіні сусіднього будинку з'явився мурал із зображенням велосипедиста – канадський художник Еммануїл Джарус зобразив тут самого себе на велосипеді.
Зараз Київський велотрек входить до ТОП-10 європейських велотреків і є однією з найстаріших в Європі діючих споруд цього типу, разом з велодромами Ерфурту (1885), Ерне Хілі (1891) та Мілану (1935). Він зберігає унікальну первісну геометричну форму. Довжина доріжки – 286 м, ширина на віражах – 8 м, кут максимального нахилу – 38 градусів. Трибуни треку вміщають близько 1 тис. глядачів.
Цікаво, що рух велотреком завжди здійснюється проти руху годинникової стрілки, оскільки це дає змогу людині сконцентруватися не на тому, що навколо неї, а на тому, що вона робить. За висновками Федерації велосипедного спорту України, Київський велотрек є одним з найкращих у Європі. На велотреці виховувалося не одне покоління відомих спортсменів.
Покататись на велосипеді та поспостерігати за змаганнями можна за адресою: Київ, вул. В. Липинського, 15.
